Після тривалої перерви в Києві розпочався черговий, дев’ятий раунд українсько-румунських переговорів з питань укладення договору про режим держкордону та угоди про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі. Попередній раунд пройшов у березні минулого року в Бухаресті. У Києві стверджували, що з розумінням ставляться до причин, що викликали певну паузу, — тобто до виборів у Румунії минулого року, результатом яких стали зміни на всіх щаблях державного керівництва.
Обидві сторони вважають, що зміст договору про режим кордонів великою мірою узгоджено. В одному з коментарів представників МЗС Румунії звучало навіть, що переговори із змістовної точки зору на 90 відсотків завершено. Проблеми — в іншому.
З одного боку, ідея «Великої Румунії» користується підтримкою в суспільстві (однойменна партія, програма якої ставить на мету повернення «історичних земель», — друга за кількістю членів парламенту). З другого— в одному iз коментарів для преси румунського МЗС було вказано, що лінію проходження кордону на Дунаї ще потрібно обговорити. З публікацій у пресі можна зрозуміти, що Румунія не проти претендувати на кілька островів і на перегляд лінії кордону в Килійському гирлі Дунаю. Зрозуміла й причина, з якої ні ці, ні більш вагомі можливі претензії не висуваються й навряд чи будуть висунуті офіційно — відсутність територіальних претензій є обов’язковою вимогою НАТО та Євросоюзу до країн-кандидатів на вступ. До тих «історичних земель», про повернення яких ідеться, належать вся Чернівецька область, частина Одеської, і можливо — частина Закарпатської. Далі передвиборних гасел та публікацій преси це поки що не йде. Атмосфера київського раунду ускладнилася тим, що напередодні МЗС двох країн обмінялися нотами. МЗС Румунії в своїй ноті попросило пояснень на слова головного інженера «Чорноморнафтогазу» про те, що його організація веде буріння поблизу Зміїного острова (який викликав стільки суперечок раніше). За умовами додаткової угоди до договору про дружбу, сторони повинні утримуватися від експлуатації мінресурсів континентального шельфу та інших зон делімітації, поки питання про делімітацію кордонів не буде розв’язано. Румунські газети почали писати про порушення Україною положень договору. В ноті-відповіді Києва зазначалося, що роботи проводилися з метою вивчення геологічної структури дна, і порушення договору не було. В.о. начальника прес-центру МЗС України Сергій Бороденков на запитання «Дня» заявив, що «Україна дотримувадася і продовжує дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань як двостороннього, так і багатостороннього характеру». Преса такого пояснення, очевидно, не сприйняла, оскільки газети писали, що, очевидно, не з румунської вини раунд навряд чи буде успішним, і що можливо, Бухарест подаватиме до міжнародного суду. У Києві, до речі, сумніваються в тому, що Румунія може виграти цю справу.
Втім, процес принаймні поновився — значить, можливість домовитися залишається.
