Нещодавно в Оттаву для участі в Канадсько-українській парламентській програмі-2009 прибули 25 українських студентів, які протягом двох місяців представлятимуть за океаном не тільки свої університети, а й певною мірою спробують себе в ролі офіційних посланців своєї держави, проводячи офіційні зустрічі з федеральними депутатами, керівниками різних урядових секторів та лідерами канадських громадських організацій, зокрема, активними представниками української діаспори в Канаді.
Ось уже дев’ятнадцятий рік поспіль студентська молодь із України має можливість проходити стажування в Палаті Громад, працюючи помічниками канадських федеральних депутатів та спостерігаючи за роботою «заокеанських» урядових інституцій зсередини, тим самим отримуючи виняткову можливість порівняти системи державного управління в Україні та Канаді.
Однак не слід вважати, що участь у програмі далася українських студентам легко. Для того, щоб стати парламентськими інтернами в законодавчому органі іншої держави, університетська молодь повинна була пройти кілька турів прискіпливого відбору, які включали підготовку низки есе на громадсько-політичну тематику, зокрема питань мовної, культурної та міжнародної політики України, перевірку знання англійської та української (!) мов та інтерв’ю, під час якого учасники мали презентувати свої комунікативні вміння та довести, що вони гідні представляти свою державу за кордоном. Проте навіть після проходження офіційного відбору на учасників чекали місяці ретельної самопідготовки, проведення досліджень із порівняння роботи різних канадських та українських урядових інституцій, вивчення законодавства зарубіжних країн у сфері державного управління та мовної політики та поглиблення знань із питань міжнародної політики, євроінтеграції та співпраці України зі своїми сусідами. Таким чином, рівень компетентності та підготовки українських студентів не викликає сумнівів, як не викликає сумнівів і той факт, що після проходження настільки важкого шляху учасники по-справжньому навчилися цінувати отриману ними унікальну нагоду пройти стажування за кордоном.
Минулого року учасники програми не змогли дослідити усі нюанси парламентської роботи, оскільки потрапили до Канади у самий розпал передвиборчої кампанії й відразу ж відправилися в офіси федеральних депутатів у їхніх виборчих округах (на відміну від України, де віднедавна вибори проводяться виключно за партійними списками, тобто пропорційною системою, в Канаді діє мажоритарна система, за якою депутат вибирається простою більшістю голосів у своєму окрузі, що, в свою чергу, підвищує відповідальність конкретного депутата перед його виборцем).
Цього ж року інтрига з виборами зберігатиметься протягом усього перебування інтернів у канадській столиці. Оскільки на минулих перевиборах Консервативна партія не отримала більшості голосів у парламенті, їм довелося формувати уряд меншості. Цікаво, що в Канаді у випадку, коли одна партія не може набрати половини голосів у парламенті, але її результат перевищує результати інших партій, їй не потрібно шукати партнерів та в’язнути у болоті неприродних коаліцій та кулуарних домовленостей з іншими політичними гравцями, оскільки вона має право виключно своїми силами створити уряд. Зворотною стороною медалі є питання, наскільки ефективно подібний уряд зможе реалізувати програму своєї діяльності, тому що при прийнятті законопроектів їм доведеться ситуативно шукати компромісів із певними партіями по кожному окремому законодавчому акту. Але досвід Канади показує, що уряди меншості можуть працювати не один рік поспіль. З іншого боку, в подібній ситуації офіційна опозиція може легко піддатися спокусі об’єднати менші партії для висловлення вотуму недовіри уряду, що автоматично призводить до перевиборів, які в Канаді не є рідкістю (за останні п’ять років вибори в країні відбувалися чотири рази). Ще з початку цього літа канадські мас-медіа рясніють передбаченнями того, що Ліберальна партія на чолі з Майклом Ігнатієвим все ж таки піддасться подібній спокусі і спробує взяти у консерваторів реванш за свій програш на попередніх виборах. Проте, як показало голосування щодо поправок до бюджету, яке відбулося 18 вересня, поки що їхні спроби є безуспішними, хоча це не заважає представникам усіх фракцій канадського парламенту перебувати в стані підвищеної готовності до виборів.
Так чи інакше, українські студенти вже розпочали свою роботу в офісах депутатів в Оттаві: вони виконують завдання останніх, регулярно відвідують засідання парламенту та пробують свої сили у цілком новій для них сфері діяльності. У випадку, якщо за наступні два місяці все-таки будуть оголошені перевибори, новоспечені парламентські інтерни розпорошаться по мажоритарних округах по всій країні та допомагатимуть федеральним депутатам на місцях.
Проте складання політичних прогнозів — справа ненадійна, а тому українським студентам залишається тільки покластися на волю долі та політичну волю канадських парламентарів, які й визначать, яке стажування чекатиме на студентів: традиційне в парламенті, передвиборча кампанія на місцях чи поєднання обох варіантів.
ДОВIДКА «Дня»
Канадсько-українська парламентська програма заснована 1991 року Фундацією кафедри українських студій у Торонто з нагоди проголошення Україною незалежності та святкування українською діаспорою сотої річниці початку масової міграції українців до Канади. За останні 19 років 23 групи українських студентів мали змогу проходити стажування у Палаті общин і ще шість груп — під час федеральних виборів. Таким чином, від 20 до 52 студентів щороку отримували досвід роботи з канадськими парламентарями. Наразі програма переживає фінансову скруту і, якщо організаторам не вдасться знайти спонсорські кошти: чи то від благодійних фондів, чи від представників великого бізнесу в Україні, наступний рік стане останнім у її діяльності.
