Напередодні III німецько-українських міжурядових консультацій під керівництвом Федерального канцлера Герхарда Шрьодера та Президента Леоніда Кучми в Лейпцигу ми із задоволенням можемо констатувати: наші відносини є інтенсивними та всеохоплюючими, вони мають широке та міцне підгрунтя двосторонньої довіри та партнерської співпраці. Протягом минулих років Німеччина та Україна зробили значний крок уперед на шляху розвитку діалогу й співробітництва та поглиблення суспільних контактів між двома країнами. Узи дружби стали міцнішими.
Погляд на зустрічі на вищому рівні, які відбулися протягом останніх тижнів, добре унаочнює щільність політичного діалогу між двома країнами: німецько-українська парламентська група Бундестагу відвідала Україну з 21 по 27 травня, 29 та 30 травня голова Верховної Ради Іван Плющ перебував у Берліні з метою проведення політичних бесід, 22 та 23 червня Федеральний міністр закордонних справ Йошка Фішер відвідав Київ з робочим візитом, з 3 по 7 липня українська делегація під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради Віктора Медведчука вела переговори на рівні експертів у Берліні стосовно роботи над новим Цивільним кодексом України, 5 липня у столиці Німеччини відбулася Друга конференція країн-донорів Чорнобильського фонду під спільним головуванням віце-канцлера й федерального міністра закордонних справ Йошки Фішера та прем’єр-міністра Віктора Ющенка. 24 серпня, у свій День незалежності, Україна представлятиме себе на виставці ЕКСПО-2000 у Ганновері, з 2 по 16 листопада вперше відбудуться Дні культури України в Німеччині. Багато моїх співвітчизників матимуть нагоду безпосередньо переконатися у багатогранності науково-технічного потенціалу України та різноманітності й високої якості її культурного життя.
Міжурядові консультації 11 та 12 липня у Лейпцигу під керівництвом Федерального канцлера Герхарда Шрьодера та Президента Леоніда Кучми будуть апогеєм цього щільного ряду контактів, який нас тішить. Вони нададуть можливості підвести підсумки всеохоплюючих відносин, визначити досягнутий прогрес і наявні проблеми, та знайти можливості майбутньої співпраці. Поряд з цим у центрі уваги перебуватимуть розвиток України, особливо продовження курсу реформ, а також актуальні питання міжнародних відносин. Я впевнений у тому, що ця зустріч на найвищому рівні дасть тривалий позитивний сигнал для двосторонніх відносин.
Німецько-українські міжурядові консультації є виявом особливого значення двосторонніх відносин для обох країн. Такі всеохоплюючі консультації Німеччина проводить тільки з деякими західноєвропейськими партнерами, а також із Польщею та Росією. Це свідчить про те, що Федеративна Республіка Німеччина розглядає Україну як важливого партнера у Східній Європі; вона бажає поглиблення діалогу та співробітництва, виявляє зацікавленість та послідовну підтримку політичних й економічних перетворень в Україні та сприяє залученню України до європейських і атлантичних інституцій.
Характерними для німецько-українських відносин є поглиблення громадських контактів обох країн, які стають дедалі міцнішими. Сьогодні відносини вібдуваються не тільки між главами держав та урядів або урядами. Національні парламенти, німецькі федеральні землі та регіони України й громади, а також, насамперед, чисельні ініціативи та зустрічі на приватному рівні відіграють все більш важливу роль. В цьому переконує й зростаюча кількість партнерських стосунків між містами та громадами, школами та вищими навчальними закладами обох країн, а також обмін відвідувачами, який збільшується.
Як приклад такого розвитку я хотів би навести створений у лютому 1999 року німецько-український форум та його відповідника — українсько-німецький форум, заснований у жовтні минулого року. Ці органи об’єднали видатних представників політики (прем’єр-міністр Ющенко був першим головою і є сьогодні почесним головою українсько-німецького форуму), економіки, культури та громадськості наших обох країн, які усією душею зацікавлені у розбудові відносин. Від роботи цих форумів та їхніх співробітників я очікую поштовхів для двосторонньої співпраці, а також для кращого знайомства та розуміння один одного людьми наших країн.
Я хотів би також згадати майже 40 тисяч німців України. Їм могла б бути відведена у майбутньому роль містка між нашими країнами. Із задоволенням ми відзначаємо, що Федеральний уряд та уряд України ведуть тісну й сповнену довіри співпрацю, підтримуючи цю меншину. Про це ще раз засвідчило останнє засідання двосторонньої комісії наприкінці травня в Одесі.
За кілька років Україна буде безпосередньою сусідкою Європейського Союзу, який розширюється. На західному кордоні України вже зараз динамічно та привабливо розвивається простір, який структурований політично та на засадах ринкової економіки. Цей процес відкриє для України нові можливості для співробітництва у галузях політики, економіки та суспільства, якщо вона збереже зв’язок з Європою своїми послідовними реформами.
У зв’язку з розширенням ЄС українські політики все більше застерігають від виникнення нових розподільчих ліній на українському західному кордоні. Я розумію це занепокоєння. Проте не в останню чергу від самої України залежить, щоб шляхом сміливих реформ покращити свою здатність поглиблювати політичну та економічну співпрацю з Європейським Союзом, який розширюється, та країнами, які входять до нього. Спільні українські та європейські інтереси полягають у тому, щоб Україна шляхом послідовної демократичної, державно-правової та господарсько-ринкової перебудови готувалася до європейського розвитку.
Курс реформ, розпочатий Президентом Кучмою, прем’єр- міністром Ющенком та його урядом, здатний — у цьому я переконаний — покращити передумови для ще більшого наближення України до Європи й для подальшого поглиблення діалогу та співробітництва. Тому реформаторський курс українського керівництва є, у кінцевому рахунку, найбільшою мірою європейським курсом.
Федеральний уряд підтримує цей курс реформ у двосторонньому порядку і в рамках міжнародних інституцій (шляхом внесків у фінансування цих інституцій та їхньої діяльності). Федеральний міністр закордонних справ Фішер підтвердив це під час свого останнього візиту до Києва. Як приклад німецької підтримки хотів би назвати лише програму ТРАНСФОРМ, у рамках якої Німеччина в період з 1994 року надала консультаційну та освітню допомогу на суму понад 170 мільйонів німецьких марок і цим підтримала близько 150 проектів; робота німецької групи економічних радників у Києві в рамках цієї програми знайшла визнання українського уряду.
Німеччина є одним з найважливіших партнерів України в галузі економіки. Після сильного скорочення двостороннього торговельного обміну минулого року — обсяг торгівлі скоротився приблизно на 25 відсотків до близько 3,1 млрд. німецьких марок, не в останнє через вплив російської кризи на українську економіку — за перші місяці цього року ми знову констатуємо відрадне пожвавлення.
Але в мене викликає занепокоєння тривалий застій у галузі інвестицій, перш за все через досі ще недостатні економічні та правові рамкові умови для іноземних інвесторів в Україні. Сподіваюся, що запроваджені зараз реформи створять терміново необхідні покращення. Багато німецьких фірм — і не в останню чергу це динамічні дрібні та середні підприємства — зацікавлені працювати в Україні, якщо буде створено передумови для успішної діяльності.
Я впевнений, що наші економічні зв’язки відіграватимуть важливу роль на наступних міжурядових консультаціях. Окрім цього обговорюватимуться численні теми з політичних, економічних та культурних галузей. Деякими з цих тем минулими тижнями займалася також українська громадськість. Велика кількість тем, які буде порушено у Лейпцигу, є доказом інтенсивного й змістовного партнерства між нашими країнами.
Наступними місяцями об’єднана Європа, як і Україна, стоятимуть перед прийняттям важливих рішень, які відкривають широкі горизонти. На Європейський Союз чекають основоположні внутрішні реформи й розширення на Схід; в Україні вирішуватиметься майбутнє теперішніх реформ. Я переконаний, що ми, європейці, у русі цих процесів тісніше згуртовуватимемося, а Україна займе належне їй місце у цій згуртованій Європі. Німецько-українські стосунки зроблять у це значний внесок.
