Перебуваючи в Україні, Голова комітету міністрів Ради Європи Хальдер Асгрімссон та Генеральний секретар РЄ Вальтер Швіммер неодноразово наголошували, що мета їхнього візиту допомогти Україні виконати взяті на себе зобов'язання. Однак перші особи РЄ, чий візит випадково співпав з розпалом виборчої кампанії, а отже й загостренням найсуттєвіших проблем переходу до демократичного суспільства, не могли обминути й перебігу виборів. Коментуючи проблему «рівних можливостей» кандидатів у президенти, Вальтер Швіммер (безвідносно до конкретних осіб) зокрема зауважив: «Для забезпечення демократичних принципів кожен кандидат повинен мати доступ до ЗМІ, вільно висловлювати свої думки, усі офіційні або державні ЗМІ повинні бути об'єктивними у висвітленні виборчої кампанії». Свої спостереження щодо виборчої кампанії представники РЄ збираються порівняти і з враженнями спостерігачів від ОБСЄ, що працюють в Україні під час виборів. Після закінчення візиту пан Швіммер дав прес-конференцію. Результати якої, в тому числі й інтерв'ю кореспонденту «Дня», пропонуємо увазі читачів:
— Я переконаний, що наш візит в Україну матиме позитивні наслідки. Щоб бути відвертим, зауважу, що ці позитивні наслідки є цілком необхідними.
Слід взяти до уваги, що Україна вже запізнилася на одинадцять місяців із виконанням своїх зобов'язань, які вона взяла перед РЄ. Україна в особі органів влади, мається на увазі Президент, уряд та парламент, взяли на себе зобов'язання протягом трьох років з моменту приєднання до РЄ реалізувати важливу правову реформу, тобто прийняти нові Адміністративний, Адміністративно-процесуальний кодекси, Карний та Карно-процесуальний кодекси тощо, здійснити реформу судової системи, ратифікувати Протокол №6 до Європейської Конвенції з прав людини, що означає скасування смертної кари, також і інші конвенції, скажімо, Єропейську Хартію щодо регіональних мов та мов нацменшин. На жаль, терміни для виконання цих зобов'язань минули. Отже ми прибули в Україну, щоб обговорити питання виконання цих зобов'язань і те, як ми можемо допомогти Україні у важкому процесі переходу до демократичного суспільства.
Виконання цих зобов'язань потребує повної співпраці між усіма гілками влади, між урядом та парламентом. І виконавча і законодавча влади несуть відповідальність і за благо України, і за виконання стандартів РЄ.
Уже залишається не так багато часу, адже Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила в червні, що українська делегація буде позбавлена деяких прав, якщо до січня Україна не виконає певних зобов'язань. Ми прибули сюди не для того, щоб втрутитися у президентську виборчу кампанія, підтримувати або опонувати будь-кому з кандидатів, це виключне право народу України — обирати свого Президента на основі повної інформації і демократичного відкритого суспільства.
— Ви неодноразово у ході зустрічей з офіційними особами України наголошували на тому, що готові надати допомогу у виконанні Україною своїх зобов'язань. У чому конкретно вона може бути виражена?
— У нас є конкретна программа, яку ми здійснюємо разом з Європейським Союзом. Це — Програма демократичної стабільності, у рамках якої може бути надана різноманітна допомога у створенні законопроектів, підготовки вищих чиновників та суддів. Ми можемо заохочувати країни-члени РЄ надавати спеціальну допомогу. Наскільки мені відомо вже існує двостороння угода між Україною та Австрією щодо допомоги у реформування пенітенціарної системи.
Отже, є широка сфера, у якій ми можемо сприяти перехідному процесові в Україні. Нарешті ми маємо Венеціанську комісію «Демократія через право», членом якої є й Україна. У рамках цієї комісії можуть подаватися рекомендації щодо проведення правової реформи. Я також вважаю парламентську процедуру моніторингу елементом такої допомоги, бо мета цього моніторингу полягає не в тому, щоб застосувати до України певні санкції, а щоб допомогти країні розпізнати ті сфери, де їй потрібна допомога.
— Як ви розцінюєте заяву заступника спікера парламенту Мартинюка про те, що смертна кара в Україні не буде скасована?
— Ми, звичайно, не погодилися з цією заявою. Скасування смертної кари сьогодні є чітким і твердим стандартом РЄ. Україна зобов'язалася скасувати смертну кару при вступі до РЄ, це є міжнародним зобов'язанням України. Звичайно, ми цінуємо той факт, що з березня 1997 року Україна дотримується мораторію на виконання смертних вироків і, дозвольте додати особисту ремарку, я особисто переконаний, що смертна кара повинна бути скасована повсюди у світі. Велика помилка вважати, що смертна кара допомагає у боротьбі із злочинністю. Я особисто переконаний у зворотньому. У країнах, де застосовується смертна кара, ви знайдете і вищий рівень злочинності.
Але що також важливо для України — РЄ надає правові інструменти, що допомагають у боротьбі із злочинністю. Ми опрацювали Конвенцію проти корупції, яка є сьогодні одним із найнебезпечніших злочиномів. Ми також маємо Конвенцію проти тероризму. Я думаю, що позитивна співпраця з іншими європейськими країнами, які відповідають одним і тим же стандартам, — набагато кращий засіб у боротьбі зі злочинністю, ніж смертна кара. До того ж, співробітництво у галузі боротьби з корупцією, тероризмом, відмиванням грошей також входить до пакету пропозицій допомоги Україні у просуванні до демократиччного суспільства.
— Ви мали зустрічі з медіа- чиновниками. Чи почули ви підтвердження даних про порушення свободи слова?
— Ми почули багато звинувачень з обох сторін.
— Чи були вам дані якісь обіцянки чи гарантії того, що Україна зможе довиконати свої зобов'язання до січня наступного року? Чи щодо України буде таки розпочато процес призупинення повноважень парламентської делегації в ПАРЄ?
— У мене склалося враження, що в країні є сильне бажання виконати свої зобов'язання. Але ми нагадали у парламенті, що саме на парламент покладається відповідальність за проведення правових реформ. Ми нагадали усім органам влади, що вони поділяють спільну відповідальність за відповідність стандартам Ради Європи і за добробут народу України.
Я не можу говорити від ПАРЄ. Вперше про невиконання Україною зобов'язань було сказано у січні цього року. Був встановлений ще один термін із чітким зазначенням того, які будуть санкції. Я гадаю, що ПАРЄ буде готова почекати на виконання кількох (а не всіх) зобов'язань. ПАРЄ наполягатиме на виконанні найважливіших зобов'язань. Я сподіваюся, що після виборів парламент розпочне реалізацію необхідних реформ. Я думаю, що це важливо для самої України. Це служитиме прикладом і для всієї Європи, бо РЄ зацікавлена в утвердженні демократії у сусідніх країнах: Білорусі, а також Федеральній Республіці Югославії. І приклад України — країни-члена РЄ повинен бути чітким: ви можете бути членом цієї організації тільки, коли ви задовільняєте певні стандарти. Я сподіваюся, що Україна виконає свої зобов'язання, щоб тим самим подати добрий приклад іншим країнам.
— Найбільшу увагу ви приділяєте роботі Мінюсту. Якою на вашу думку повинна бути роль Міністерства юстиції?
— На Міністерство юстиції покладається відповідальність за розробку законодавства та направлення до парламенту відповідних законопроектів. Наскільки мені відомо, у більшості випадків це було зроблено. Тепер іде повільний процес ухвалення цих законів у парламенті. І хтось, можливо може звинувати мене, сказавши, що «дуже повільно» це теж перебільшення.
— Чи вважаєте ви справедливим твердження, що Україна мала досить мало часу для виконання зобов'язань, тобто переходу до демократичних основ суспільства?
— Я звичайно розумію, що перехідний процес для України — великої країни, що не мала традицій незалежного існування до часів Радянського Союзу, — це складний процес. Звичайно, ми беремо до уваги, що існує чимало економічних труднощів. Але, на нашу думку, існує і чіткий зв'язок між цими реформами та економічним процвітанням. Якщо бракуватиме потрібного законодавства, скажімо, Цивільного, Комерційного кодексу, то не зможуть розвиватися малі та середні підприємства бізнесу, іноземні інвестори сумніватимуться, чи вкладати свої гроші в Україну, Невиконання цих зобов'язань матиме негативний вплив і на економічну ситуацію в Україні, так що це цілком в інтересах країни, якомога швидше здійснити реформи, що не були реалізовані.
— Чи визначили ви для себе головну причину затягування виконання зобов'язань?
— Я б не хотів зараз про це говорити. Свою оцінку я зроблю у тому випадку, коли зобов'язання не будуть виконані до січня. У нас вже склалася певна картина, і до тих, кого слід звинуватити, покритикувати за невиконання зобов'язань, ми чітко звернемося у січні. Але сподіваюся, що це не буде необхідним.
