Вчора в Грузії уряд Бідзіни Іванішвілі відпустив на свободу шістьох кримінальних авторитетів. Про таку ухвалу заявив заступник міністра з питань виконання покарань, пробації та юридичної допомоги Грігол Гіоргадзе. Багато експертів розглядає це як «вдячність» прем’єра за надану йому підтримку на парламентських виборах, у результаті яких його партія «Грузинська мрія» дістала перемогу над «Національним рухом» президента Михайла Саакашвілі.
Як повідомляє Грузія-online, так звані злодії в законі, за чинною в країні статтею 223 Кримінального кодексу, не можуть перебувати на території Грузії, залишаючись на волі. Тому вони повинні покинути територію країни протягом 24-х годин.
* * *
«День» попросив експертів відповісти на кілька запитань:
1. У ЗМІ з’явилася інформація, що в Грузії амністовано шістьох злодіїв в законі. За словами деяких експертів, Іванішвілі виконав перед ними свої «передвиборні обіцянки». Як би ви це прокоментували?
2. Катерина Котрікадзе в блозі на радіо «Эхо Москвы» відзначає, що «Грузія відмовиться від вступу до НАТО» і в цьому «не може бути сумнівів». Голова парламенту Грузії Давид Усупашвілі, в той же час, оголосив про відсутність планів повертатися до СНД. Яка вірогідність відходу Грузії від ЄС і НАТО враховуючи те, що Іванішвілі намагається примиритися з Росією і піддається критиці з боку Європи і США?
3. Перебуваючи в Давосі прем’єр Іванішвілі заявив бізнесменам, що в Грузії все не так добре, як показують міжнародні рейтинги, все це блеф, яким годував інвесторів президент Саакашвілі. Як ви розцінюєте цю заяву, яка явно йде не на користь Грузії?
4. У блозі вже іншої журналістки — Юлії Латиніної — сказано, що минуло три місяці, а Бідзіна так і не виконав своїх обіцянок, які «навіть на горизонті не помітні»...
«ГРУЗІЯ, З ТОЧКИ ЗОРУ ЦІННОСТЕЙ, НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО РОСІЇ»
Ніка ЧИТАДЗЕ, політолог, Тбілісі:
1. Це не виключено. Ще до виборів телебачення показало те, як представники кримінальних елементів переконували населення в Тбілісі голосувати за коаліцію «Грузинська мрія». Відповідно, певні зв’язки були між ними і представниками «Мрії». У будь-якому випадку, родини кримінальних авторитетів у той час були потенційними виборцями «Мрії», оскільки вона заявляла про «широку амністію» тощо. Телеканали також показали розмову представників «Мрії» з дуже підозрілими особами. Тому старання Іванішвілі із законом про амністію — говорить про те, що він якраз і виконав ті обіцянки щодо звільнення так званих «політв’язнів» і тих осіб, які були «незаконно» заарештовані владою Саакашвілі.
2. «Грузинська мрія» добре розуміє, що більшість населення країни підтримує саме активізацію співпраці з ЄС та НАТО. Відповідно, вони не можуть відкрито говорити про зміну орієнтації на Росію. З іншого боку, Грузія частково відмовляється від європейської орієнтації, про що свідчать останні дії «Грузинської мрії». Зокрема, — це спроба узурпації влади і політика подвійних стандартів. Все це говорить про те, що Грузія, з точки зору цінностей, наближається до Росії. Грузія може і не повернеться до СНД, але співпрацюватиме з Росією — це гірший сценарій, коли європейці й американці переконаються в її відмові від європейських цінностей.
Ми також знаємо, що Іванішвілі був присутній на російському сніданку в Давосі, а у квітні має відбутися російсько-грузинський бізнес-форум. Думаю, що російські бізнесмени, багато з яких пов’язані з владою РФ, приїдуть до Грузії. Тому — заяви це одне, проте саме дії визначають все.
3. Я вважаю, що це — і те, й інше. На жаль, Іванішвілі, як і багато представників «Грузинської мрії», ставить свої особисті амбіції і вузькопартійні інтереси набагато вище державних. Коли всі заявляють про те, що Грузія по прозорості бізнесу знаходиться на дев’ятому місці, то влада називає це «блефом». Чому? Щоб показати, що за часів Саакашвілі бізнес був незахищений. Це — атака на президента. З іншого боку, це і недалекоглядність. Адже багато потенційних інвесторів можуть втратити інтерес до інвестування в грузинську економіку. Є і третя причина. Іванішвілі у такий спосіб веде інформаційну війну проти колишньої влади. Він хоче показати грузинські й громадськості, що все, що було до нього — «блеф», оскільки Національний рух і Саакашвілі мають лобістів у міжнародних організаціях. Цікаво, що Іванішвілі висловив свої підозри і щодо даних Всесвітнього банку, що також не може не відбитися на настрої іноземних інвесторів, які матимуть справу з ним. На жаль, багато представників громадськості вірять йому.
4. У листопаді були великі очікування. Серед прибічників партії Саакашвілі з’явилося розчарування у зв’язку з поразкою. Іванішвілі годує тих, хто вдається до насильства. Вони також впливають на функціонування органів місцевого самовряднування тощо. Хоча, переважно після того, як обіцянки не будуть виконані, «Грузинська мрія» може втратити прибічників. Але на наступних виборах «мрійники» можуть вдаватися до методів насильства на виборчих дільницях. Це — найгірший сценарій, який може бути. Від Іванішвілі також залежать і неурядові організації, і так звані «незалежні експерти». Все це говорить про те, що він хоче впливати на грузинську громадськість з тією метою, щоб вона повірила йому.
«ІНШОГО ВИБОРУ, ОКРІМ ЗАХІДНОГО, У НАС ПРОСТО НЕ МОЖЕ БУТИ»
Лаша ТУГУШІ, головний редактор газети «Резонанси»:
1. Я не чув про це. Злодії в законі не потрапляють під амністію. Ця інформація не відповідає дійсності.
— Про це сказано на сайті «Грузія-онлайн», який посилається на замміністра з виконання покарань, пробації та юридичної допомоги.
— До сьогоднішнього дня я такого не чув. За моєю інформацією, злодії в законі сиділи за конкретними статтями, яких не стосувалася амністія. Я теж ніколи не чув, щоб Іванішвілі або хто-небудь з його оточення говорив про звільнення таких ув’язнених. Все було навпаки. Вони говорили, що місце злодіїв в законі — у в’язницях, чим підтверджували свою згоду з політикою Саакашвілі щодо цього. Те саме можна сказати і в цілому про грузинське суспільство, в якому існує консенсус з приводу цього.
2. В цьому відношенні в Грузії теж консенсус — ніхто не хоче повернення до СНД. Цей етап вже у минулому і нам це не цікаво. По-друге, я думаю, що Грузія не змінить свій курс до НАТО. Це екзистенціальне питання, в якому теж є високий консенсус. Ніхто не зможе змінити рішення народу. Іншого вибору, окрім західного, у нас просто не може бути. Отже я не згодний з тими колегами або експертами, які мають в цьому сумнів.
3. Я чув коментарі нашого прем’єра, який сказав, що не говорив такого і його неправильно процитували. Навпаки, це добре, що у нас за якихось рейтингів і при таких дослідженнях були позитивні результати. Думаю, прем’єр це теж розуміє. Коли він виступив і пояснив, що мав на увазі — це означало, що він відкритий для критики. Іванішвілі розуміє, що нам треба багато чого покращувати і якщо є якісь проблеми, треба бути прозорими в цих питаннях. Критики боїться той уряд, який недалекоглядний.
4. Уряд або подобається, або ні. Якщо виходити з фактів, то компенсації, які було обіцяно, почалися днями. Проте цей процес доволі складний. Що стосується великих інфраструктурних проектів — вони також зараз починають впроваджуватися. Я б не говорив так радикально, що з обіцяного нічого не зроблено. Закон про суди, який обіцяла нова влада, вже внесено до парламенту, і він пройшов перше читання. З’явилися й інші законопроекти, які мають змінити ситуацію, оскільки вони також націлені на якісь реформи. До того ж, минуло лише три місяці, а шквал критики нового уряду дещо перебільшений. Є люди, які підтримували Саакашвілі, тому у них дуже критичне ставлення до Іванішвілі. Я, наприклад, теж не згодний з деякими моментами в законі про амністію. Проте судити в «чорно-білих» кольорах неправильно. Треба почекати ще місяці два-три, а вже тоді можна буде судити більш глибоко про нову владу.
