У неділю іракці вперше з 1953 року мали можливість проголосувати на багатопартійних загальних виборах. Те, що цей історичний момент був довгоочікуваним, засвідчила досить висока явка — близько восьми мільйонів іракців, що становить понад 60% усіх зареєстрованих виборців, скористалися правом голосу. Таким чином, працівники центральної виборчої комісії досить точно передбачили рівень явки — напередодні виборів говорили про 60 — 65%. Однак не обійшлося й без курйозів. Так, у неділю представники центрвиборчкому Іраку оголосили явку виборців у 72%. Пізніше ця цифра була скасована: непорозуміння пояснили тим, що ці дані відображали спільне сподівання на те, що іракці здивують світ непередбачено високою явкою виборців. Через високу активність громадян роботу деяких виборчих дільниць було продовжено, аби люди, які стояли в чергах, таки змогли проголосувати. Голосування іракців за кордоном розпочалося іще 28 січня і проходило в 14-ти країнах. Явка на закордонних дільницях склала 66% зареєстованих виборців. Попередні результати волевиявлення центрвиборчком обіцяє оголосити за три- шість днів, а остаточні — не раніше, ніж за десять днів.
Однак, незалежно від результату, сам процес виборів уже отримав ряд позитивних оцінок. Так, президент Сполучених Штатів Джордж Буш за кілька годин після закриття виборчих дільниць виступив зі спеціальною заявою, в якій назвав вибори в Іраку «величезним успіхом». За його словами, «світ почув голос свободи із самого центру Близького Сходу». Президент США висловив захоплення мужністю іракців, які прийшли проголосувати, незважаючи на погрози та складну безпекову ситуацію. Таким чином, на думку Джорджа Буша, іракці «відкинули антидемократичну ідеологію терористів». Джордж Буш не міг стримати свого задоволення: високу явку виборців та майбутні результати виборів можна назвати не тільки першою перемогою іракського народу, але й приємним подарунком президенту США. Цілком можливо, що такий перебіг подій може виправдати й легітимізувати в очах світової громадськості участь американських військ у поваленні режиму Саддама Хусейна та їхнє перебування на території Іраку.
Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, який є головним соратником Джорджа Буша в іракському питанні, виступив зі схожою заявою: на його думку, вибори в Іраку завдали удару по тероризму в усьому світі. У свою чергу, генеральний секретар ООН Кофі Аннан назвав іракські вибори першим кроком до розбудови демократії в цій країні.
Проте попри позитивні оцінки політиків, іракські вибори не уникли трагічного забарвлення. У день голосування, незважаючи на надзвичайні заходи безпеки — від супроводження виборців до дільниць до закриття кордонів країни, — відбулися 9 нападів смертників, в результаті яких загинуло 44 особи. Окрім того, напередодні виборів було завдано ракетного удару по посольству Сполучених Штатів, в результаті чого загинули п’ятеро американців. Утім, представники центрвиборчкому заявили, що заходи безпеки себе цілком виправдали: головним було бажання іракців проголосувати. Український миротворчий контингент гарантував безпеку виборців у контрольованій ним провінції Васіт, координуючи дії місцевих сил безпеки, що безпосередньо охороняли виборчі дільниці. За винятком кількох безрезультатних спроб обстрілу дільниць, голосування тут відбулося без ексцесів — правом голосу скористались 75% іракців.
Поза тим, результати виборів в Іраку можуть привнести певну напруженість у іракське суспільство. Насамперед через те, що, як і передбачалося, явка у сунітських районах країни була дуже низькою. Хоча остаточно визначити її неможливо: деякі суніти голосували в шиїтських районах. За соціологічними даними, 76% арабів-сунітів, що проживають у країні, напередодні виборів заявляли про те, що не братимуть участі в голосуванні. І тільки 9% збиралися прийти на виборчі дільниці. Відтак більшість дільниць у сунітських районах були зачинені (хоч речник центрвиборчкому і повідомляв про те, що всі 5230 виборчих дільниць відкрито), а біля тих, що функціонували, зазвичай було порожньо. На противагу цьому в шиїтських районах явка виборців склала 80%. Таким чином, суніти навряд чи отримають велику кількість місць у перехідній Національній Асамблеї, що може посилити протистояння двох релігійних груп, а відтак погіршення безпекової ситуації.
Поки що найімовірнішими переможцями вважаються дві політичні сили. Насамперед це потужний Об’єднаний іракський альянс, який включає в себе ряд шиїтських партій та рухів, християнські, курдські та деякі сунітські групи, — його підтримує аятола Алі Сістані. Окрім того, значні сподівання покладаються на партію чинного прем’єр-міністра Іраку Айяда Аллаві. За попередніми соцопитуваннями, проведеними рядом американських неурядових організацій, його підтримують близько 60% іракців, оскільки вважають успішним керівником та сильною людиною.
ДО РЕЧІ
Україна вітає проведення виборів до перехідної Національної Асамблеї та місцевих органів влади Іраку та розглядає цю знакову подію як важливий крок на шляху розвитку нового, процвітаючого й демократичного Іраку, що грунтується на принципах верховенства закону й поваги до прав людини. «Українська сторона сподівається, що своїм волевиявленням народ Республіки Ірак підтримає нові органи законодавчої й виконавчої влади, які мають стати центром консолідації іракського суспільства. Це слугуватиме зміцненню безпеки та стабільності у країні, зростанню благополуччя іракського народу, підвищенню міжнародного авторитету Республіки Ірак і розвитку добросусідських відносин у регіоні Близького та Середнього Сходу», — йдеться в заяві МЗС України. У заяві також відзначаються ефективні дії сил безпеки Іраку. Велику роль, мовиться в заяві, «відіграли також багатонаціональні сили, в тому числі й українські військовослужбовці, які гідно виконують свій високий обов’язок, гарантуючи безпеку і стабільність в Іраку та надаючи допомогу в створенні іракських національних сил безпеки». «Висловлюючи впевненість у подальшому позитивному розвитку демократичних і стабілізаційних процесів, Україна підтверджує готовність розвивати всебічні відносини з Республікою Ірак і продовжувати надання допомоги дружньому іракському народу у відновленні держави», — заявляє МЗС України.
