Західні ЗМІ продовжують коментувати звільнення заручників у Москві. Щоправда, тепер похвали на адресу російського керівництва змінилися на критику. Путіна звинувачують у нехтуванні інтересами простих росіян і насадженні атмосфери секретності.
Британська The Guardian пише про трагічні наслідки штурму театрального центру на Дубровці російським спецназом. Основний мотив публікації такий — російська влада і західна громадська думка поквапилися з висновками та оцінками. «Ще вчора проведена операція зі звільнення заручників здавалася тріумфальною. Але вчорашній тріумф загрожує перерости у політичну катастрофу — російська влада визнала, що від дій спецназу може загинути до 150 громадян», — констатує газета.
У тому ж матеріалі звучить обвинувачення на адресу Кремля, який, на думку The Guardian, дозував освітлення кризи із заручниками у пресі. Через це десятки сімей колишніх заручників досі не знають, що сталося з їхніми родичами. Журналісти вважають, що частину провини за загибель заручників слід покласти на російський уряд. «Влада спочатку відмовлялася повідомити лікарям, який газ використовувався під час штурму. В результаті виникли труднощі з лікуванням пацієнтів підбором правильної протиотрути».
Проте, пише далі The Guardian, Даунінг-стріт продовжує перебувати на боці російської влади, виправдовуючи факт проведення штурму та його методи. Газета також зазначає, що докладніше поінформувати про використаний газ вимагає американське посольство. США обгрунтовують запит тим, що це необхідно для успішного лікування потерпілих під час штурму. Нагадаємо, що серед звільнених заручників четверо громадян США.
Independent констатує, що невдоволення російського населення зростає у міру збільшення числа жертв суботнього штурму. Але при цьому газета зазначає, що більшість росіян схвалюють дії влади щодо звільнення заручників. Всі розуміють, що уряд не мав альтернативи.
Разом з тим, населення не може не дратувати політика «тотальної секретності», до якої вдалася влада. Газета проводить паралель між останніми подіями та катастрофою атомохода «Курськ» два роки тому. Тоді й зараз влада приховувала істотні подробиці того, що відбувалося, — пише Independent.
The Times визнає, що російський уряд мав право на вирішення кризи силовим шляхом. При цьому газета посилається на офіційну позицію Даунінг-стріт, згідно з якою не тільки московська криза, але й уся операція в Чечні — внутрішня справа російського керівництва. The Times також зазначає, що жоден західний лідер не виступив до сьогодні з критикою методів, використаних під час звільнення заручників. Проте журналісти пишуть про роздратування і горе родичів загиблих під час штурму і про проблеми лікарів, яких своєчасно не проінформували про методи лікування постраждалих під час штурму. Як зазначає The Times, протиотруту все ж таки використовували одразу після звільнення заручників. Але запасів цих медикаментів явно не вистачило. «Постраждалих виявилося дуже багато», — зазначає газета.
Financial Times констатує, що Кремль знову опинився в «порочному колі насильства». Однак криза із захопленням заручників, на думку FT, вкотре продемонструвала, що проблему Чечні можна вирішити лише політичними засобами. Президенту Путіну потрібно розглянути можливість політичних поступок. А Заходу, як вважає газета, слід вжити заходів з тим, щоб російський президент почав думати у правильному напрямі. Жодних симпатій чеченським екстремістам при цьому FT не висловлює. «Вони серйозно прорахувалися. Якщо чеченці налагодили зв’язки з бойовиками «Аль-Каїди», то це було помилкою, яка тільки укріпить упевненість Москви у вірності свого жорсткого курсу відносно Чечні», — пише FT.
Американські ЗМІ також змінили сьогодні стриманий і дружній тон на критичний. «Спецзасоби, використані під час штурму театрального центру на Дубровці, виявилися не такими нешкідливими, як про це говорили російські офіційні особи. Газета висловлює сумніви у виправданості штурму. «Згідно з останніми звітами, чеченські бойовики не почали систематично вбивати заручників, як вважала російська влада». Газета поділяє думку «деяких російських експертів» про те, що дозування використаного під час штурму газу було розраховане невірно. Нарешті, газета критикує російське керівництво «за його любов до секретів». Ця традиція, пише Washington Post, була закладена ще за радянських часів. Президент СРСР Михайло Горбачов приховував факт аварії на Чорнобильській АЕС впродовж кількох днів. Радіоактивна хмара тим часом наблизилася до країн Європи. У 2000 році, коли затонув російський підводний човен «Курськ», ситуація повторилася. «Президент Путін тривалий час відмовлявся від допомоги Заходу і нехтував правом населення на достовірну інформацію», — пише газета.
