Європейський Союз на один рік заборонив в’їзд на свою територію 12 чільним представникам узбецької влади. Серед них, зокрема, міністри оборони та внутрішніх справ, яких у ЄС вважають прямо причетними до придушення демонстрації в Андижані в травні цього року. Своє рішення Євросоюз мотивує тим, що узбецька влада дозволила собі «неадекватне застосування сили» і не дозволяє провести незалежне міжнародне розслідування цих подій, повідомляє Бі-Бі-Сі. Крім того, Євросоюз запровадив ембарго на продаж «зброї, військового та іншого устаткування» Узбекистану з метою запобігання «внутрішнім репресіям».
Натомість надалі підтримує чинну узбецьку владу Москва. У понеділок президенти Путін та Карімов підписали союзницький договір, в якому, крім економічних, є також положення про надання військової підтримки у випадку іноземної агресії. Сторони зобов’язалися надавати одна одній військові бази та військові об’єкти на території обох країн. Під час зустрічі Іслам Карімов заявив, що Росія для Узбекистану «завжди була і залишатиметься опорою та центральним союзником», повідомляє Бі-Бі-Сі.
Тим часом завершився суд над 15 затриманими у так званій «андижанській» справі. Верховний суд Узбекистану визнав їх винними за звинуваченнями в «тероризмі, спробах змінити конституційний лад, тяжкому вбивстві і захопленні заручників». Звинувачуваних засудили до термінів від 14 до 20 років ув’язнення. Група засуджених складається з 12 громадян Узбекистану і 3 громадян сусіднього Киргизстану. П’ятьох із них засудили до максимального терміну — 20 років в’язниці. Західні борці за права людини не відкидають того, що їхні «щиросердні зізнання» могли витягнути тортурами. В ООН та правозахисних організаціях наполягають, що у в’язницях використовують погрози на адресу рідних, фізичне знущання та психотропні речовини, щоб отримати інформацію від підозрюваних. Узбецький уряд відкидає ці звинувачення.
Рішення суду отримало критику міжнародної спільноти. В цілому процес назвали виставою. Речник Державного депртаменту США Адам Ерелі заявив, що «усі звинувачення базуються на доказах, яким не можна вірити, і суд є нечесним». Сполучені Штати не відкидають можливості запровадження санкцій зі свого боку.
За офіційною версією в Андижані загинуло 187 осіб, більшість з яких влада назвала «терористичними елементами». Нібито ісламські екстремісти, які тренувалися в Киргизстані, організували втечу з в’язниці та захопили місцеву андижанську адміністрацію разом iз заручниками. Натомість свідки і представники груп захисту прав людини твердять, що під час заворушень представники сил безпеки перші застосували силу і тоді постраждало щонайменше 500 цивільних.
