Немає нічого дивного в тому, що нинішні президентські вибори в Україні, перебувають у центрі уваги світової спільноти. Адже після помаранчевої революції світ побачив Україну як незалежну державу і тепер на Заході очікують, який вирок зроблять українці п’ятирічному терміну перебування при владі лідера революції Віктора Ющенка. Акредитовані в Україні дипломати у приватних розмовах зізнаються, що фактично зараз відбувається вибір між двома кандидатами: лідером опозиції Віктором Януковичем, який є представником старого мислення і нинішнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яка є представником нового мислення. Тим часом представники Європейського парламенту зазначають, що, попри проєвропейську налаштованість, Тимошенко є непередбачуваною. Відтак у Європі побоюються, що після приходу до влади вона може повернути Україну в бік Росії. Що думають з приводу нинішніх президентських виборів в Україні у Франції і про майбутніх претендентів на посаду глави держави? Чому НАТО і ЄС не дали позитивні відповіді на прагнення України інтегруватися в ці структури? Про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю розповів голова французько-української парламентської групи у Сенаті Франції Жан-П’єр ПЛЯНКАД.
— Пане сенаторе, чи не могли б ви сказати, якого значення у Франції надають цим президентським виборам в Україні?
— По-перше, для Франції ці вибори дуже важливі, тому що Франція є країною, історія якої, як ви знаєте, пов’язана з демократією. І президентські вибори, які проводяться в Україні з великою кількістю кандидатів, є гарантією доброго функціонування демократії.
По-друге, між нашими країнами існує давня історична любов. Анна Київська та деякі інші періоди стосунків залишилися в глибині серця французів. Також варто пам’ятати, що з самого початку Франція сприйняла і підтримала демократичну революцію, що відбулася в Україні. І ми є всі усвідомлюємо, що демократія не будується за один день. Потрібно створити демократичну культуру, і часті невдачі дозволяють її розвивати, хоча іноді наслідки можуть бути негативними. Сьогодні ми думаємо, що Україна на правильному шляху. І Франція все буде робити, щоб допомогти. Слід відзначити, що демократія не лише ухвалення законів, але й застосування ухвалених законів. І досі у цьому плані в Україні відбувається боротьба, щоб демократія вела Україну. Тому ще не так просто. І кожного разу, коли Україна просить допомоги, ми допомагаємо. Демократія це цеглина, яку складають одна за одною, одну на одну. І це справжня боротьба. І треба говорити, що ця інтелектуальна боротьба одного з іншим. Але таким чином ми виробляємо власне відношення, отримуємо освіту, головним чином демократичну. Не можна помахом чарівної палички змінити тоталітарну систему на демократичну. Оскільки ми за натурою оптимісти, справжні республіканці, то вважаємо, що Україна знаходиться на правильному шляху.
— А що ви можете сказати на публікації в західних ЗМІ, у яких стверджувалось про захід помаранчевої ери після цих виборів в Україні?
— Я так не думаю. Я вважаю, якщо вибори будуть добре організовані й добре проведені, і будуть забезпечені конституційні принципи, то це стане новим етапом, новою історією, новим досягненням демократії. І я вважаю, що українці є власниками своєї долі. І, на мою думку, попри все, помаранчева революція є моментом історії, яка дозволила такий демократичний поступ. Але життя весь час змінюється. Якщо нічого не міняється, то воно мертве. А демократія — це постійне становлення.
— А чи не могли б ви висловити свою думку про двох найімовірніших кандидатів у президенти України?
— Мені, французу, важко відповісти на це питання. Я спостерігач і справжній республіканець, і вважаю, що який би вибір зробили українці, він буде добрим. (Інтерв’ю записувалось 16 січня. — Авт.)
— Пане сенаторе, українські експерти вважають, що Європу цікавить Україна як транзитна країна для стабільних поставок російського газу, і менше хвилює те, що наша країна переживає великі труднощі з розбудовою держави та на шляху просування до Європи. Як ви можете це прокоментувати?
— Перше, що найважливіше, потрібно, щоб сусіди України визнавали її як вільну країну і незалежну державу. Потрібно, щоб Росія визнавала Україну як незалежну вільну державу. І Україна також має визнавати Росію як незалежну і вільну державу з нормальними кордонами, з відповідальністю і рішучістю з кожного боку. Що стосується дороги до Європи, то вона базується на будівництві зрілої гарантованої демократії. Це довга дорога, тому що потрібно не лише ухвалювати закони в демократичному дусі, але й однаковим чином застосовувати їх. Потрібно також забезпечувати політичну відповідальність і демократичну культуру, а також поважати вибір інших.
— А що може зробити Європа, щоб допомогти Україні наблизитися до ЄС?
— Можливо, вона повинна допомагати Україні більш послідовно. Але відносини, зокрема України та Росії, повинні бути нормалізованими. На мою думку, це має бути зроблено.
— Пан Саркозі під час візиту до Варшави заявив, що Київ — це європейське місто. А чи підтримують французи майбутнє членство нашої країни в ЄС?
— Французи і Франція вважають Україну європейською країною. Це достеменно так. І серце говорить так. А з точки зору розуму речі виглядають складніше. Але Київ — місто, яке належить Європі. Це очевидно.
— Що ви можете сказати про роль Росії? Чи може вона якимось чином завадити вступу нашої країни до ЄС?
— Я вважаю, що абсолютно необхідно, щоб Росія визнавала Україну як незалежну державу. Це найголовніше. Потрібно, щоб Україна також навчилася жити зі своїм сусідом, зберігаючи свою незалежність. У цьому має полягати розбудова стратегії України.
— На думку багатьох експертів, Україна зараз опинилась у сірій зоні безпеки між блоком НАТО й ОДКБ. Чи може ЄС якимось чином зменшити безпекове занепокоєння нашої країни?
— Я знаю, що Україна подала заявку на вступ до НАТО. Але Альянс поки що не дав позитивної відповіді на цей запит. Чому НАТО не дав відповіді, чому ЄС не дав позитивні відповіді на європейські прагнення України? Тому що умови для цього — нормалізація відносин між Україною та Росією. А коли ці відносини нормалізуються, то, на мою думку, у цих питаннях буде поступ. А також потрібно, щоб Росія зрозуміла, що вступ до НАТО, чи перебування України в НАТО не спрямовано проти Росії. Очевидно, що зараз відносини між Росією і НАТО інші ніж 40 років тому. За цей час упав берлінський мур. Тому потрібно, щоб відносини нормалізувалися, а також нормалізувалася політична ситуація в Україні. Без політичної стабілізації не можна очікувати просування України на шляху інтеграції до ЄС. Потрібна політична більшість, політична стабільність, Росія повинна визнавати Україну, яка зі свого боку повинна розумно розбудовувати відносини зі своїм північним сусідом. Коли ці умови буде виконано, то можна й очікувати просування України до ЄС. І також важливо, щоб Росія перестала вважати, що розширення НАТО спрямовано проти неї.
— Пане Плянкад, чи не могли б ви дати оцінку українсько-французьких відносин?
— Я вважаю, що відносини між Францією та Україною є добрими. І ми будемо намагатися їх ще більше розвивати. Парламентська група дружби з Україною французького сенату планує провести засідання зі своїми українськими колегами в кінці літа чи на початку осені. Щоб таким чином ще більше сприяти політичному діалогу між обома країнами.
Я переконаний у майбутньому України, попри можливі невдачі на шляху розвитку демократії.
