Експерти розглянули вже чимало факторів політичних змін на міжнародній арені в разі перемоги на виборах у Сполучених Штатах кандидата від Республіканської чи Демократичної партії. Однак наразі й мусульманський фактор впливу на виборах в Америці є досить потужним елементом, здатним істотно вплинути на підсумки голосування. За різними даними, на сьогодні в США проживає від п’яти до шести мільйонів осіб арабського походження.
Не варто забувати, що шестимільйонна єврейська община в Америці традиційно підтримувала кандидатів на президентську посаду від Демократичної партії. Намагаючись у 2000 році заручитися підтримкою впливової єврейської діаспори, Альберт Гор пішов на вибори у тандемі з сенатором Джозефом Ліберманом. На що арабська діаспора в США миттєво відреагувала підтримкою республіканця Джорджа Буша. І хоча щодо арабо-ізраїльського конфлікту демократ Джон Керрі фактично повторив слова Джорджа Буша, підкресливши, що він цілком підтримує державу Ізраїль, котра має право на «стриману самооборону», американські араби на цих виборах вирішили поставити на нього.
Війна в Іраку та намагання Буша демократизувати Близький Схід призвели до того, що, за опитуваннями, він напередодні президентських виборів різко втратив популярність у мусульманській громаді США. Якщо на виборах 2000 року за Джорджа Буша голосували 55% опитаних, то тепер, фактично за тиждень до початку президентських виборів, його підтримують не більше 6% представників виборців-мусульман.
Американські мусульмани охолонули до Джорджа Буша, оскільки вважають, що уряд, розпочавши війну з тероризмом, «пожертвував їхніми громадянськими свободами». Крім того, у них є відчуття, що вони відсторонені від «процесу прийняття рішень із питань війни в Іраку та Афганістані». Однак найбільше дратує мусульманську громаду США проізраїльська позиція Вашингтона щодо конфлікту на Близькому Сході. Незважаючи на те, що мусульмани в Америці за кількістю складають невелику частину населення країни, вони є досить солідною політичною силою. За прогнозом аналітиків, у ході президентських виборів мусульмани здатні схилити чашу терезів на користь сенатора Керрі в таких штатах, як Огайо, Мічиган, Флорида та Пенсильванія, де проживає велика кількість арабсько-американського населення. Рада з американсько-ісламських відносин вже не один місяць проводить кампанію, поставивши перед собою ціль спонукати 1,5 мільйона мусульман США, котрі мають право голосу, зареєструватися як виборці та прийти на виборчі дільниці 2 листопада.
Проте така підтримка Джона Керрі мусульманами не може бути автоматичною. Ситуація розвивається таким чином, що політтехнологам зі штабу сенатора увесь цей час напередодні виборів доводилося складати серйозний іспит на професійність — як не втратити важливі на виборах голоси мусульманської общини й одночасно традиційно орієнтуватися на виборців-євреїв. Бій за серця мусульмансько-американських виборців дуже важливий для Джона Керрі. Однак численні заяви Керрі на підтримку близькосхідної політики президента Джорджа Буша й підтримку ізраїльського прем’єр-міністра Аріеля Шарона спрямовані на те, щоб завоювати голоси єврейського лобі в США на президентських виборах, не залишились поза увагою американських мусульман. Серед деяких із них навіть почала утверджуватися думка — чому мусульмани повинні голосувати за Керрі? Лише тому, що він не Буш?
Очевидно, що більшість американців арабського походження проголосували в 2000 році за Джорджа Буша частково через сподівання на те, що він, подібно до його батька, буде відносно безстороннім стосовно арабско- ізраїльської проблеми. Так само тепер представники арабсько-американського співтовариства сподіваються, що обрання Керрі подало б нові надії на вирішення палестинської проблеми. Для «арабо-американців» сьогодні особиста позиція Джона Керрі з цього складного питання є навіть менш важливою, ніж його готовність виступити посередником у вирішенні конфлікту. Й тому вони вважають, що підтримка кандидата від Демократичної партії — це єдиний шанс, який у них є, бо його президентство вселяє деяку надію. Кількість арабсько-американських виборців, котрі мають право голосу, — 510000 чоловік, — приблизно збігається з кількістю голосів, необхідних для перемоги на виборах у всіх чотирьох штатах.
Загравання Джона Керрі з американцями мусульманського походження, у свою чергу, не подобається частині єврейських прихильників Демократичної партії, котрі забезпечують істотне фінансування його виборчої кампанії. А це означатиме, що певна частина єврейських виборців можуть повернутися до Джорджа Буша через реалізацію ним проізраїльської політики. Немає сумнівів, що президент Буш збирається у 2004 році домогтися більшого відсотка єврейських голосів, аніж їх коли-небудь одержували республіканці. Ці втрати потенційного електорату демократи все ж матимуть шанси істотно компенсувати, якщо сенатору Керрі дійсно вдасться масово залучити на свій бік арабських американців.
Після 11 вересня 2001 року президент США Джордж Буш спробував провести поділ на «гарних та поганих мусульман». Очевидно, що до категорії «гарних» автоматично зараховувались ті, хто підтримував американців, «поганими» стали ті, які не захотіли цього робити. «Гарними мусульманами» стали мусульмани з Саудівської Аравії, Кувейту, більшості країн Перської затоки і Пакистану. Однак критерій «гарності» має увесь час тенденцію до змін залежно від того, яким чином розвивається війна в Іраку та чи були піддані сумнівам причини її початку в політичних колах і засобах масової інформації конкретної країни. Доля американських виборів також має шанс змінити або скорегувати ці поняття, залежно від того, хто буде обраний на президентську посаду. Якщо під час президентських виборів в Америці арабський фактор справді стане вагомою складовою перемоги одного з кандидатів, то це зможе спонукати американську адміністрацію до уважнішого та виваженішого ставлення до проблем і прагнень 300-мільйонного арабського світу...
