Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Впаде ще більше стін

10 листопада, 2009 - 00:00
ЕКС-МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ФРН ГАНС-ДІТРИХ ГЕНШЕР І ВИДАВЕЦЬ ФРІДЕ ШПРІНГЕР ВІДКРИВАЮТЬ БЮСТ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТУ СРСР МИХАЙЛОВІ ГОРБАЧОВУ В БУДИНКУ ВИДАВНИЦТВА SPRINGER НА ПОЧАТКУ СВЯТКУВАНЬ З НАГОДИ 20-РІЧЧЯ ПАДІННЯ БЕРЛІНСЬКОЇ СТІНИ / ФОТО РЕЙТЕР

Німецький народ, а разом із ним увесь світ, святкує поворотний момент в історії — 20-річчя падіння Берлінської стіни. Небагато подій зберігаються у колективній пам’яті як вододіл, який розділяє відмінні періоди. Знесення Берлінської стіни — суворого бетонного символу світу, розділеного на ворожі табори — є таким визначним моментом.

Падіння Берлінської стіни принесло надію та можливості для всіх народів і стало справді переможним фіналом для 1980-х. Саме про це треба подумати, коли це десятиліття добігає кінця — і коли шанси для людства зробити ще один вагомий стрибок уперед, здається, вислизають з рук.

Дорога до кінця холодної війни, звичайно, не була легкою чи загально сприйнятою на той час, але саме з цієї причини ці уроки залишаються значимими. У 1980-х роках світ був на історичному перехресті. Гонка озброєнь між Сходом та Заходом створила вибухову ситуацію. Ядерне стримування могло провалитися будь-який момент. Ми прямували до катастрофи, водночас придушуючи творчість і розвиток.

Сьогодні з’явилася інша планетарна загроза. Кліматична криза — це нова стіна, яка відділяє нас від нашого майбутнього, і сьогоднішні лідери переважно недооцінюють нагальність і потенційно катастрофічні масштаби критичної ситуації.

Раніше люди жартувати, що ми будемо боротися за мир, поки на планеті нічого не залишиться. Загроза кліматичних змін робить це пророцтво як ніколи реальним. Порівняння з періодом напередодні падіння Берлінської стіни є вражаючими.

Як і 20 років тому, ми стикнулися із загрозою глобальній безпеці й нашому існуванню, з якою жодна нація не зможе боротися самотужки. І знову саме люди закликають до змін. Подібно до того, як німецький народ оголосив про своє бажання об’єднатися, так і громадяни світу сьогодні вимагають здійснити заходи для боротьби з кліматичними змінами і виправити велику несправедливість.

Двадцять років тому провідні світові лідери продемонстрували рішучість, і попри опозицію та величезний тиск стіна впала. Залишається побачити, чи сьогоднішні лідери зможуть зробити те ж саме.

Вирішення проблеми кліматичних змін потребує зміни парадигми у масштабах, подібних тим, які вимагалися для завершення холодної війни. Але нам потрібен «автоматичний вимикач», щоб уникнути звичного підходу, який зараз домінує у політичному порядку дня. Саме трансформація, яку принесла перебудова та гласність, заклала основу для великого стрибка до свободи для Радянського Союзу та Східної Європи і відкрила шлях для демократичної революції, яка врятувала історію. Кліматичні зміни — це комплексне завдання, яке тісно пов’язане з великою кількістю інших викликів, тому потрібен подібний прорив у наших цінностях та пріоритетах.

Має впасти не одна стіна, а багато. Існує стіна між промислово розвинутими країнами, а також країнами, які відставали у своєму економічному розвитку. Існує стіна між тими, хто викликає кліматичні зміни, і тими, хто страждає від наслідків. Існує стіна між тими, хто зважає на наукові дані, і тими, хто думає про власні інтереси. А також існує стіна між громадянами, які змінюють власну поведінку і вимагають енергійних глобальних дій, і лідерами, які досі ігнорують їхні вимоги.

У 1989 році сталися неймовірні зміни, які здавалися неможливими декілька років до того. Але це не була випадковість. Зміни збігалися з надіями того часу, і лідери відреагували. Ми зруйнували Берлінську стіну в надії, що майбутні покоління будуть спроможні вирішувати виклики разом.

Сьогодні, дивлячись на прірву між багатими і бідними, безвідповідальність, яка призвела до глобальної фінансової кризи, слабкі та розрізнені відповіді на кліматичні зміни, я відчуваю прикрість. Можливості побудувати більш безпечний і справедливий, більш об’єднаний світ значною мірою були змарновані.

Я повторюю вимогу, з якою звернувся до мене мій давній друг, спаринг-партнер, президент Рональд Рейган: містер Обама, містер Ху, містер Сінгх, а в Берліні я звернусь до місіс Меркель та її європейських партнерів — знесіть цю стіну, бо це ваша стіна, ваш вирішальний момент. Ви не можете проігнорувати заклик історії.

Я закликаю глав держав та урядів особисто приїхати на конференцію зі змін клімату, що у грудні цього року відбудеться в Копенгагені, та зруйнувати стіну. Народи світу очікують, що ви це зробите. Не підведіть їх.

Михайло ГОРБАЧОВ, колишній президент Радянського Союзу, був нагороджений Нобелівською премією миру за видатну роль у мирному завершенні холодної війни. Сьогодні він є президентом і засновником Міжнародного зеленого хреста та очолює Міжнародну групу з кліматичних змін.

Михайло ГОРБАЧОВ. Проект Синдикат для «Дня»
Газета: 
Рубрика: