Протистояння між США та Іраном набирає нового розмаху. Черговим поштовхом цьому стала відмова Тегерана припинити до 31 серпня роботи з ядерної програми відповідно до резолюції 1696 Ради Безпеки ООН. У Вашингтоні розглядають такий крок Ірану як виклик міжнародній спільноті, який не може лишатися без уваги. Президент США Джордж Буш заявив, що Іран має бути готовим до наслідків своєї відмови. «Пора Ірану зробити вибір. Ми свій вибір зробили. Ми продовжимо тісно співпрацювати з нашими союзниками з метою знайти дипломатичне вирішення конфлікту, але відмова Ірану має потягнути за собою певні наслідки, і ми не можемо дозволити Ірану створити ядерну зброю», — цитує Рейтер слова американського президента.
Тим часом в Тегерані вважають, що мають законне право на освоєння мирних ядерних технологій і не збираються відмовлятися від цього. 31 серпня, в день коли витікав термін дії ультиматуму РБ ООН, іранський президент Махмуд Ахмадінеджад наголосив, що «Іран не відступить ні на крок ... і не дозволить позбавляти себе власних прав». Заступник директора іранського агентства з ядерної енергетики Мохаммад Саїді зазначив, що Іран співпрацює з МАГАТЕ в області ядерних досліджень і надалі буде продовжувати цю роботу під контролем цієї організації.
Як відомо, Рада Безпеки ООН одноголосно вирішила, що Іран зобов’язаний до 31 серпня припинити переробку ядерного палива. У противному разі йому можуть загрожувати санкції. Але рішення з цього питання повинно ухвалюватися окремо. Слід зауважити, що проти жорсткої лінії у відносинах з Тегераном виступають Китай та Росія, яка допомагає Ірану будувати атомну електростанцію в Бушері.
Поки що мова може йти про запровадження обмежень на поїздки іранських офіційних осіб, заборону на поставки в Іран матеріалів і технологій для іранської ядерної програми, включаючи послуги і товари подвійного призначення. США пропонують більш жорсткі санкції. Але самі американські офіційні особи зізнаються в тому, що буде складно переконати інші країни підтримати такі санкції.
До чого дійдуть представники «шістки» (США, Росії, Великої Британії, Франції, Китаю та Німеччини) стане відомо лише 7 вересня. Саме цього дня в Берліні відбудеться обговорення ситуації, що склалася довкола відмови Ірану призупинити роботи по збагаченню урану попри ультиматум РБ ООН. Чи може протистояння між Іраном та США призвести до війни між цими країнами? Чи будуть запроваджені проти Ірану санкції? Яку роль може відіграти в цій ситуації Україна? Про це читайте в коментарі українського експерта.
КОМЕНТАР
В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу досліджень країн Близького Сходу і Азійсько-тихоокеанського регіону НІСД:
— Не можна у відносинах з Іраном виділяти окремо штучно питання ядерної програми Ірану. Цим самим адміністрація Буша завдає удару, як це не парадоксально, по реформістським силам в Ірані. Нинішньому режиму Ахмадінеджада дуже вигідний поточний політичний курс США, який веде до зміцнення режиму мул в Ірані. Вони мають сьогодні всі економічні, військові, політичні ресурси для того, щоб зміцнювати свої позиції в економіці завдяки недалекоглядній політиці нинішньої американської адміністрації. До речі, не випадково іранські реформісти «волають» до американців: ви ведете неправильну політику, якою лише послабляєте наші позиції.
Можливо, проти Ірану будуть прийняті якісь формальні санкції, які не завдадуть шкоди іранському режиму. На серйозні санкції проти Ірану не погодяться Росія і Китай. Європа також не піде на серйозні санкції, які можуть призвести до непередбачених наслідків в економічній ситуації, особливо в енергетичній сфері.
Я вважаю, що до війни справа не дійде. Це сьогодні — абсолютна фантастика. Торік угруповання «Хізбалла» вважалося слабкими партизанськими загонами, але цього літа вони показали спроможність битися на рівних з такою могутньою силою, як ізраїльська армія. То що тепер говорити про монолітний 70-мільйонний Іран, який має досить могутню армію з досвідом військових дій під час ірано-іракської війни. У випадку війни ситуація була б абсолютно непередбачувана. Це може призвести до таких наслідків... Я думаю, що світове товариство не допустить до цього.
Я вважаю, що позиція України щодо іранської ядерної проблеми має бути виваженою і обережною. Києву слід педалювати на політичне вирішення цього питання. Україна перебуває у дуже складній ситуації. Іран є нашим одним із найбільш важливих економічних потенційних партнерів на Близькому і Середньому Сході. Особливо, якщо врахувати енергетичний потенціал Ірану і ті можливі глобальні проекти перекидання іранського газу в Європу, яка дуже зацікавлена в поставках іранського газу. Україна мала б тут зіграти ключову роль, оскільки саме через її територію проходив би цей газ. До речі, таке питання вже обговорювалося в ЄС.
Україна може дуже постраждати, якщо будуть введені серйозні санкції. У довгий ящик можуть бути відкладені проекти, які пророблялися стосовно використання української газотранспортної системи для перекачки іранського газу до Європи. У зв’язку з цим, мені здається, що українська політика стосовно Ірану має стати складовою частиною європейської політики. Україна має своєю політикою підсилювати більш інноваційну креативну політику Європи, спрямовану на розуміння потреб і проблем Ірану. Європа відіграє вирішальну роль у винайденні оптимальної формули вирішення проблем, пов’язаних з Іраном. Мова йде про розробку нової системи регіональної безпеки в зоні Близького і Середнього Сходу, зоні Перської затоки, де б визнана була в тому числі роль Ірану, як одного із світових лідерів, який відіграє позитивну і стабілізуючу роль. Можна нагадати про конструктивну позицію Ірану після подій 11 вересня 2001 року, коли Іран дуже серйозно підтримав антитерористичну коаліцію. В Афганістані без Ірану, я думаю, набагато складніше було б скинути режим Талібану. Найбільш далекоглядна частина американського політикуму вже зрозуміла, що політика Буша є фактично тупиковою по відношенню до Ірану. І потрібно шукати нову парадигму відносин з Іраном.
