У музеї Чан Кайши в Тайбеї експонується книжка «Як ми втратили Далекий Схід». Ми, тобто Захід. Після газового конфлікту між Москвою і Києвом прийшов час готувати книжку «Як ми втратили Україну».
На всьому постсоціалістичному просторі немає країни, яка би з повним успіхом здійснила трансформацію без членства в ЄС у перспективі. У Польщі та інших країнах, які вступили в ЄС кілька років тому, кожний законопроект, пов’язаний із вимогами щодо членства, перекладався англійською та надсилався до Брюсселя для узгодження з європейським правом. Вирішальним було єдине переконання: без прийняття європейських рішень не бути нам в Євросоюзі.
Такого стимулу Україна позбавлена. Українському політикуму можна закидати дуже багато: домовленості з олігархами, недостатню повагу до права, популізм. Але відповідальність за ситуацію в Україні та її майбутнє лягає також і на Захід. Було зроблено серйозні помилки.
ПОМИЛКА ПЕРША: ВІДМОВА НАДАТИ ПЕРСПЕКТИВУ ЧЛЕНСТВА
Україна ще за часів президента Кучми клопоталася про перспективу членства. Після помаранчевої революції здавалося, що вона заслужила винагороду — обіцянку провести переговори щодо членства, звісно, після відповідного періоду підготовки і виконання Копенгагенських критеріїв. Нічого подібного не сталося. Дійсно, було прийнято спільний трирічний план дій, є польсько-шведська ініціатива «Східне партнерство», тривають переговори щодо Угоди про асоціацію, але всі ці заходи не співмірні з масштабом імпульсу, який могла б отримати Україна, якби перед нею відкрили перспективу членства.
ПОМИЛКА ДРУГА: ШЕНГЕНСЬКА ЗОНА
Її розширення на територію нових членів ЄС було для їхніх мешканців днем радості, для українців — днем жалоби. Українець, що звертається по шенгенську візу, змушений щоразу збирати стоси документів для консульства. Чому Польща не видає українцям, яких вирішує впустити, хоча б національних багаторазових віз, зрозуміти неможливо, тим більше, що лише декілька років тому жодних віз ми не вимагали.
ПОМИЛКА ТРЕТЯ: ГАЗОВА ВІЙНА
У ході останньої газової війни Росії вдалося переконати значну частину європейської громадськості в тому, що провина за дітей, які замерзали в Болгарії, лежить на Києві. Тим часом Україна не має жодних договорів з країнами ЄС чи то на поставки, чи то на транзит газу. Їх має «Газпром», газові вентилі містяться на території Росії, і там їх було закручено. Якби Євросоюз більше довіряв тому, що говорять українські, а не кремлівські політики, то, можливо, Росія не змусила би прем’єр-міністра Юлію Тимошенко погодитися на не дуже сприятливі для України умови нової газової угоди.
ПОМИЛКА ЧЕТВЕРТА: БЛОКУВАННЯ КРЕДТИУ ВІД МВФ
Україна особливо постраждала від кризи, адже 40% її експорту становив експорт продукції металургії, який різко скоротився у другій половині 2008 року. Водночас ціни на газ, що падають в усьому світі, для України цього року було підвищено. Терміново була укладена угода з МВФ на виділення позики обсягом 16,4 млрд. доларів, що виплачуватиметься у кілька траншів. МВФ виплатив перший транш на початку листопада, але затримав виплату наступного, бо український уряд не виконує частини зобов’язань. Факт у тому, що уряд Юлії Тимошенко спочатку підписав зобов’язання, отримав перший транш позики, а тепер не хоче дотримуватися підписаних зобов’язань. Адже їхня реалізація вимагає жорстких рішень: скасування пільг і введення високих цін на газ для населення, обмеження надмірних соціальних виплат. У цій ситуації уряд звернувся по кошти до ряду держав. Найбільш прихильно зреагувала Росія, у той час як західні країни кажуть: розглянемо вашу пропозицію, але за умови, що вона буде доповненням до угоди про позику від МВФ. Якщо Росія позичить кошти, то не вимагатиме ні раціональних тарифів на енергоресурси, ні соціальних реформ. Натомість поставить інші умови.
ПОМИЛКУ П’ЯТУ НЕЗАБАРОМ БУДЕ ЗРОБЛЕНО
Євросоюз та Україна в рамках роботи над Угодою про асоціацію ведуть переговори про створення зони вільної торгівлі. За прогнозами, це має бути вільна торгівля плюс додаткові умови. Незважаючи на добру назву, це не буде вільна торгівля, як, наприклад, між Україною і Росією, адже учасники переговорів постановили, що 5% товарів буде вилучено з вільної торгівлі. Йдеться про блокування експорту сільськогосподарської продукції з України до ЄС. Виключення продукції сільського господарства України з вільної торгівлі — це шкідливе та абсурдне рішення.
Для президентських і парламентських виборів, що незабаром відбудуться, прозахідне спрямування стане тягарем, а не козирем. Це видно вже сьогодні. Ми знаємо з історії, наскільки жахливі наслідки принесла для самого Китаю і всього Далекого Сходу поразка прозахідних сил. Які наслідки принесе те, що Україна відвернеться від Західної Європи і перейде під російську парасольку? Здобутки помаранчевої революції — свобода слова та політичний плюралізм — з часом можуть опинитися під загрозою.
Що робити, аби цей чорний сценарій не справдився?
1. До преамбули Угоди про асоціацію включити обіцянку майбутнього членства України в ЄС.
2. Встановити термін скасування віз для українців.
3. Заохотити Європейську комісію рекомендувати учасникам переговорів повне відкриття ринку ЄС для українських товарів, зокрема і сільськогосподарських.
4. Зберегти умови продовження кредитування від МВФ, але відкласти виконання деяких з них на період після виборів, а наразі підтримати фінансовий сектор України. Тим часом намагатися підготувати країну до більш реальних енергетичних тарифів.
5. Пенсійна реформа, зокрема підвищення пенсійного віку — абсолютно необхідна — також вимагає ретельної та якісної підготовки. Блокування програми МВФ вже сьогодні тягне за собою втрату припливу інших коштів, зокрема приватних інвестицій, що матиме гірші наслідки для платоспроможності держави, ніж кількамісячна відстрочка реформ в системі тарифів на енергоресурси та у пенсійній системі.
Марцін СВЄНЦІЦЬКИЙ — колишній міністр в уряді Тадеуша Мазовецького, колишній президент Варшави, член національної ради Демократичної партії.
