Розширення ЄС стає реальністю. Це спричиняє численні дебати на тему — добре це чи погано для України, яка фактично виключена з процесу внаслідок передусім власної внутрішньої ситуації. Автор статті переконаний, що наслідки розширення ЄС будуть для України переважно позитивними. Втім, з деякими його висновками важко погодитися. Адже неправдою є те, що лише мала частина українців, що опікується «малою» торгівлею, відчує на собі запровадження Польщею та Угорщиною візового режиму. Безумовним негативом буде й те, що в разі, коли існуючий стан відносин між Україною та ЄС не зазнає кардинальних змін, розширення Союзу не наблизить Україну до Європи, а навпаки, віддалить, оскільки можливості для інтеграції внаслідок усе більшої закритості ЄС істотно зменшаться. Видається, що з кожним днем ця тема до дискусії набуватиме все більшої гостроти.
Найближчі сусіди України будуть серед першої хвилі держав, що приєднаються до ЄС. Очікується, що переговори з Польщею, Угорщиною та Чехією завершаться на початку 2003 року, і враховуючи, скільки часу потребує процес ратифікації, можна вважати, що нинішнє розширення відбудеться не раніше 2005 року.
В Україні ідею розширення ЄС зустріли з певною стурбованістю, оскільки внаслідок цього можуть загостритися деякі проблеми. По- перше, це стосується запровадження більш суворого візового режиму для українських громадян. По-друге, це, безперечно, позначиться на «малій» прикордонній торгівлі, а також на контрабандних операціях. Негативний ефект підкреслюється багатьма підприємцями та іншими, зацікавленими у збереженні статусу-кво, який не завжди є позитивним для України.
Справді, від Угорщини, Польщі та Чехії вимагається вдосконалити візові правила для припинення неконтрольованого в’їзду українських громадян на їхню територію. Хоча найближчим часом це, вірогідно, позначиться на тих небагатьох громадянах, кому вигідна нинішня відкритість кордонів, у довгостроковій перспективі це відкриває для України декілька можливостей, за умови належного підходу до розв’язання цього питання.
МАЙБУТНІ ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ
У середньостроковій, а також у довгостроковій перспективі Україна могла би стати активним експортером своєї продукції до цих країн та до ЄС. Для того, щоб країна могла зрушити з місця, слід створити необхідні засади для інвестицій, розвитку підприємництва, функціонування державного управління, зробити особливий наголос на відкритому суспільстві та верховенстві права.
Україна володіє потенціалом, необхідним для того, щоб перетворитися на джерело товарів, які вироблятимуться на договірних засадах українськими підприємствами для західноєвропейських компаній. Коротше кажучи, Україна могла би стати субпідрядником багатьох західних компаній, а також безпосереднім виробником конкурентоспроможних товарів.
Цілком вірогідно, що перерозподіл видів діяльності внаслідок приєднання нових держав до ЄС міг би створити добрі інвестиційні можливості на східному кордоні Європейського Союзу, оскільки виробничі витрати у нових державах-учасницях дедалі зростатимуть у процесі розширення.
ВПЛИВ НА СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ЛЮДЕЙ
Розширення ЄС може вплинути на рух населення між Україною та сусідніми з нею державами Східної Європи, тією мірою, якою буде обмежено пересування осіб через кордони з цими країнами. Однак Україна матиме змогу домовитися про обмежений доступ шляхом переговорів iз кожною з цих держав. Це може передбачати здатність держав, що вступають до ЄС, не приєднуватися до Шенгенської угоди. Тоді, наприклад, українські громадяни матимуть змогу в’їжджати до Польщі, наприклад, з деякими обмеженнями або без них, у період, який передуватиме її вступу до ЄС, а також, можливо, після того, як відбудеться вступ. Це потребуватиме переговорів між зацікавленими сторонами та ЄС.
ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНУ ТОРГІВЛЮ
Цей вплив торкнеться декількох аспектів, в тому числі митних зборів, стандартизації та сертифікації, хоча і необов’язково цей вплив буде негативним. Впливу також зазнає сільськогосподарський сектор.
З точки зору перспектив торгівлі та її впливу на економіку взагалі, головною ознакою зовнішньої торгівлі України з часу здобуття нею незалежності є хронічний дефіцит її торгового балансу, особливо з країнами-кандидатами на вступ до ЄС та країнами СНД. Така ситуація пояснюється двома головними причинами структурного характеру. По-перше, все ще існує значна пострадянська залежність, яка свідчить про те, що торгівля між країнами колишнього Радянського Союзу значним чином сприяє підтриманню дефіциту балансу. По-друге, протиріччя між структурою експорту та імпорту, а також принцип «порівняльних переваг» значною мірою пояснюють, чому торгівля між Україною та ЄС демонструє хронічний дефіцит. (Принцип «порівняльних переваг» означає, що країні вигідно експортувати товари, які вона виробляє більш ефективно (тобто з нижчими витратами), порівняно з іншими країнами, та імпортувати товари, які вона виробляє менш ефективно).
Стосовно торговельного режиму між Україною та ЄС, оскільки більшість двосторонніх угод між Україною та країнами-кандидатами на вступ до ЄС вже передбачають режим найбільшого сприяння, Україна та ЄС мають добрий потенціал у торговельних зв’язках, до того ж вимоги СОТ увійшли до Угоди про партнерство і співробітництво (УПС). Таким чином, УПС закладає підгрунтя для здійснення необхідних політичних, інституційних та законодавчих перетворень у напрямку угоди про вільну торгівлю. Отже, Україна може брати на себе ініціативу і в належний час розпочинати відповідні переговори з ЄС. Стосовно митних тарифів, розширення ЄС загалом матиме позитивні наслідки для України, оскільки митні тарифи Європейського Союзу здебільшого є нижчими, аніж нинішні тарифи більшості країн-кандидатів.
Стосовно сільськогосподарської галузі, наслідки від розширення ЄС будуть зовсім незначними, а, можливо, вплив від розширення взагалі не торкнеться цієї галузі. Навпаки, Україна могла б скористатися перевагою сусідства з цими країнами для вироблення ефективної аграрної експортної політики, яка б відповідала нормам і стандартам ЄС.
Для мінімізації наслідків від розширення ЄС у питаннях стандартизації, Україні слід проводити рішучий курс на розвиток виробництва продукції, яка є конкурентоспроможною як з точки зору цін, так і з точки зору технологій. Це питання безпосередньо пов’язане зі збільшенням інвестицій, розвитком науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності в Україні і ніяк не впливає на поточні зобов’язання України в рамках УПС. Навпаки, це прискорює необхідність досягнення Україною істотного рівня виконання УПС.
ЩО СЛІД РОБИТИ УКРАЇНІ?
Для того, щоб розширення ЄС справило позитивний вплив на економіку України, необхідно, щоб Україна запроваджувала нову торговельну практику і перебудовувала свою промисловість. Цієї мети можна досягти лише за умови значного збільшення прямих іноземних інвестицій.
Досягнення макроекономічної стабільності, створення сприятливого економічного та інвестиційного регуляторного середовища, а також пошук подальших угод про вільну торгівлю — ось ті напрямки, яких Україні слід дотримуватися. Однак цих заходів буде недостатньо для того, щоб насправді здійснити структурні перетворення, це вимагає стратегії, яка збільшить привабливість України в очах інвесторів.
Отже, вплив розширення ЄС на економіку України буде дуже обмеженим, і потягне за собою дуже незначні негативні наслідки. З іншого боку, Україна повинна й надалі йти курсом реформ та економічного зростання, що, зрештою, і було головною метою підписання УПС.
Автор висловлює подяку іншим експертам, залученим до роботи у проекті, за внесок у роботу над цією статтею.
