Минулого місяця через конфлікт інтересів не вдалося досягти домовленості щодо нагальної угоди, яка зменшила б жахливі людські втрати, що є наслідком слабкого регулювання міжнародної торгівлі зброєю. Також зупинили ядерне роззброєння, незважаючи на те, що у всьому світі відчувається активна і зростаюча підтримка цих зусиль.
Безрезультатне завершення цих переговорів і річниця атомних бомбардувань у Хіросімі й Нагасакі, що відзначають цього місяця, надають прекрасну можливість подумати над тим, що пішло не так, чому, виявляється, так важко забезпечити роззброєння і контроль над озброєннями та як міжнародне співтовариство може повернутися на правильний шлях для того, щоб досягти цих життєво важливих цілей.
Багато військових відомств зараз визнає, що безпека — це набагато більше, ніж просто захист кордонів. Серйозні проблеми щодо безпеки можуть виникнути в результаті демографічних тенденцій, хронічної бідності, економічної нерівності, погіршення стану навколишнього середовища, пандемій, організованої злочинності, репресивних форм правління та інших явищ, які жодна держава не може самотужки поставити під свій цілковитий контроль. Зброя не здатна вирішити такі проблеми.
Однак, визнавши ці нові виклики для безпеки, ми припустились небезпечної затримки з розробкою нової політики, спрямованої на вирішення цих проблем. Пріоритети національного бюджету досі зазвичай відображають старі парадигми. В результаті величезних військових витрат і нових інвестицій у модернізацію ядерних арсеналів на планеті накопичилося забагато зброї, тоді як на забезпечення миру виділяється недостатньо фінансових коштів.
Згідно з існуючими даними, минулого року світові військові витрати перевищили 1,7 трлн дол.— це понад 4,6 млрд дол. в день, тобто витрати за один день майже вдвічі більші, ніж бюджет Організації Об’єднаних Націй на цілий рік. Ці щедрі вливання включають мільярди доларів на модернізацію ядерних арсеналів протягом кількох майбутніх десятиліть.
Важко пояснити такий рівень військових витрат після закінчення холодної війни, причому в період світової фінансової кризи. Економісти називають це «витратами втрачених можливостей». Я називаю це втраченими можливостями задоволення потреб людини. Асигнування на ядерні озброєння найбільше дозріли для глибоких скорочень.
Такі озброєння даремні при нинішніх загрозах для міжнародного миру й безпеки. Саме їхнє існування є дестабілізуючим чинником: що частіше їх проголошують незамінними, то більший стимул до їх розповсюдження. Додаткові ризики виникають внаслідок можливості нещасних випадків, а також у результаті медичних та екологічних наслідків збереження і вдосконалення таких видів зброї.
Прийшов час підтвердити свою прихильність ядерному роззброєнню і зробити все можливе, щоб ця спільна мета була відображена в національних бюджетах, планах і в діяльності установ.
Чотири роки тому я виступив з пропозицією щодо роззброєння з чотирьох пунктів, в якому було особливо підкреслено необхідність розробки конвенції з ядерної зброї або низки базових документів для досягнення цієї мети.
Проте застій у роззброєнні триває.
Ясно, що вихід полягає в активізації зусиль держав щодо погодження своїх дій задля досягнення спільних цілей. Нижче подаються деякі конкретні заходи, які слід прийняти всім державам і громадянському суспільству для виходу з нинішньої безвихідної ситуації.
Підтримати зусилля Російської Федерації та Сполучених Штатів по узгодженню глибоких скорочень їх ядерних арсеналів — як чинних, так і нерозгорнутих.
Домогтися того, щоб інші сторони, що володіють такою зброєю, взяли на себе зобов’язання приєднатися до процесу роззброєння.
Ввести мораторій на розробку і виробництво ядерної зброї і нових систем доставки.
Узгодити багатосторонній договір про заборону матеріалів, що розщеплюються, які можуть бути використані в ядерній зброї.
Припинити ядерні вибухи і забезпечити вступ в силу Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Покласти край базуванню ядерної зброї на іноземних територіях і вивести цю зброю з бойового складу.
Вжити заходів, щоб держави, що володіють ядерною зброєю, представляли дані для публічного реєстру Організації Об’єднаних Націй із ядерного роззброєння, враховуючи дані про розміри арсеналів, матеріалів, що розщеплюються, систем доставки і просування до цілей роззброєння.
Створити на Близькому Сході зону, вільну від ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення.
Забезпечити загальну участь у договорах про заборону хімічної та біологічної зброї.
Паралельно намагатися контролювати звичайні озброєння, включаючи договір про торгівлю зброєю, посилення контролю за незаконною торгівлею стрілецькою зброєю і легким озброєнням, загальне приєднання до Конвенції про заборону мін, Конвенції по касетних боєприпасах і Конвенції про негуманну зброю і розширення кола держав, що представляють дані для доповіді Організації Об’єднаних Націй про військові витрати і для Регістру звичайних озброєнь ООН.
Вжити дипломатичні та військові ініціативи з підтримки міжнародного миру і безпеки на планеті, вільній від ядерної зброї, зокрема спрямувати нові зусилля для врегулювання регіональних суперечок.
Але перш за все ми повинні задовольнити основні потреби людини і досягти цілей розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття. Хронічні злидні підривають безпеку. Давайте різко скоротимо витрати на ядерне озброєння і замість цього будемо інвестувати в соціально-економічний розвиток, який відповідає інтересам усіх, розширюючи ринки, усуваючи причини збройних конфліктів і роблячи так, щоб громадяни були зацікавлені у своєму загальному майбутньому. Як і ядерне роззброєння, і нерозповсюдження, такі цілі абсолютно необхідні для забезпечення безпеки людини та міжнародного миру для майбутніх поколінь.
Без розвитку не може бути миру. Без роззброєння не може бути безпеки. І навпаки, коли є прогрес і в області розвитку, і в галузі роззброєння, у світі теж починається прогрес при забезпеченні дедалі більшої безпеки і процвітання для всіх. Такими є спільні цілі, які заслуговують того, щоб їх підтримали всі держави.
