Колишній радник із питань національної безпеки при президентові Джиммі Картері Збігнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ вважається популярним експертом із східноєвропейської політики. Його оцінки подій в Україні, а також погляд на можливості, які відкриваються перед Києвом, — в одному з останніх інтерв’ю.
— Пане Бжезинський, згідно із заявами нового президента Грузії Михаїла Саакашвілі, «близьке зарубіжжя», що оточує Росію, охопила «третя хвиля звільнення» від авторитаризму. Як ви вважаєте, чи справді йдеться про новий історичний процес?
— Очевидно, що процес демократизації трансформує колишню радянську систему. Саме це може слугувати характеристикою українського феномена, тією ж мірою, що й грузинського. Фактом є те, що демократія стала природним прагненням країн, які раніше були не простими союзниками, а складовою частиною Радянського Союзу. Цей процес неможливо зупинити. Він неминуче охопить і Росію.
— Віктор Ющенко продемонстрував намір вступити до Європейського Союзу в разі перемоги 26 грудня. Москва стерпить таке відступництво?
— Відповідь дуже проста: Україна — не Росія. А Росія — не Україна. Той факт, що в них спільне тисячолітнє історичне коріння, не означає, що йдеться про одну й ту саму країну. Звісно, це не означає, що Росія може вирішувати, що повинна робити Україна та якими мають бути її сподівання. Якщо український народ хоче вступити в Європу, це його право. І цей вступ може передувати вступу самої Росії, що безумовно позитивно. З іншого боку, якщо Росії вдасться перешкодити приєднанню України, вона знову може стати імперією, яка командує своїм оточенням...
— Отже, Україна повинна вступити до НАТО, щоб зміцнити свої демократичні завоювання та протистояти російським домаганням?
— Це рішення можуть прийняти тільки українці. Якщо вони висловлять бажання стати членами НАТО і зможуть дотриматися необхідних стандартів; якщо вони доведуть, що є демократичною країною, готовою зробити внесок у колективну безпеку, тоді не буде підстав для відмови. Але я вважаю, що залучення нових членів не є завданням західних країн. Українці мають самі вирішити, чи може вступ до НАТО забезпечити їхню більшу безпеку. Я позитивно ставлюся до їхнього вступу, але все залежить від них.
— Чи ви побоюєтеся, що Захід вступить у нову «холодну війну» з Росією? Сьогодні існує багато пунктів розбіжностей: Україна, Чечня, нова ядерна зброя, справа ЮКОСу та контроль із боку Путіна за засобами масової інформації, нові кроки з централізації влади. Кондолізза Райс сказала мені на початку року: «В Кремля Путіна дуже багато повноважень».
— Охолодження є, це правда, але я не вважаю, що новий конфлікт є можливим. У «холодній війні» брали участь наддержави, які володіють ядерною зброєю. Росія більше не наддержава. Буш і Путін, безумовно, спробують підтримувати коректні відносини, але певна напруженість існує. Якщо Росія продовжуватиме проводити свою неоімперіалістичну політику, то вона зрештою опиниться в ізоляції, що стосується її відносин не лише зі США, а й з рештою світу. Вона втратить завойовану не надто давно позицію країни, яка, щонайменше, здатна розглянути можливість побудови демократичного суспільства. Захід не повинен миритися зі спробами Путіна рядитися у вбрання демократичного лідера, коли він робить прямо протилежні вчинки. Ми чесні. Ми повинні встановити з Росією відносини в усіх сферах, вести діалог і переговори, але ми не можемо вдавати, що Росія є чимось іншим, відмінним від того, чим вона є...
