Тим часом світова громадськість дуже занепокоєна долею журналіста та брехнею, яку плете навколо нього російське військове командування та офіційні ЗМІ Росії. Всесвітній комітет із захисту свободи преси (WPFC) звернувся з листом до в.о. президента Росії Володимира Путіна, в якому, зокрема, говориться:
«Від імені Всесвітнього комітету із захисту свободи преси ми висловлюємо різкий протест проти арешту російськими військовими кореспондента радіо «Свобода» А. Бабицького та його подальшої передачі чеченським бойовикам «в обмін» на трьох російських солдатів, взятих у полон. Цей факт свідчить, що уряд Росії не визнає й не поважає цивільного статусу незалежних журналістів, наданого їм відповідно до міжнародних законів. Ст. 79 Додаткового протоколу № 1 (від 8 червня 1977 р.) до Женевських угод свідчить: «Журналісти, які виконують небезпечні професійні місії в районах збройних конфліктів, вважаються цивільними особами і як такі підлягають захисту».
Ми закликаємо російський уряд: негайно опублікувати відомості про місцеперебування Андрія Бабицького; забезпечити йому можливість невідкладно зустрітися із сім’єю, адвокатом, якого він самостійно вибере, і медичними працівниками; надати йому свободу, якщо йому не буде пред’явлено офіційне обвинувачення у здійсненні кримінального злочину; розпочати офіційне розслідування за фактом його затримання й знайти тих, хто несе за це відповідальність.
З повагою, Мерілін Дж. Грін, виконавчий директор, і Рональд Ковен, європейський представник».
Правозахисна організація «Human Rights Watch» виступила із заявою, яка осуджує затримання російськими властями Андрія Бабицького й розглядає це затримання в загальному контексті тиску на пресу в Росії, й особливо в зоні конфлікту на Північному Кавказі. «Не допускаючи журналістів, Росія намагається приховати від світової спільноти свою жорстоку воєнну кампанію в Чечні», — заявив Жан-Поль Мартоз, представник «Human Rights Watch» у Європі.
Свої листи-протести надіслали Путіну Міжнародний інститут преси, директор Йоханн П.Фріц, Російський ПЕН- центр (президент Андрій Бiтов), представник зі свободи преси Організації з безпеки та співпраці в Європі Фраймут Дуве, Офіційний представник державного департаменту США Джеймс Рубін, міжнародна організація «Репортери без кордонів».
Характерно, що в суботньому випуску «Програми Сергія Доренка» її ведучий у своєму репортажі з Грозного жодним словом не обмовився про зниклого колегу-журналіста. І лише НТВ у програмі Євгена Кисельова «Итоги» присвятило ціле журналістське розслідування обставинам обміну А. Бабицького.
Голова Спілки журналістів України Ігор Лубченко заявив кореспонденту «Дня», що обурений діями російських військовиків. Не журналісти розпочали цю війну, сказав він, і немислимо навіть пропонувати журналісту йти в заложники замість солдатів. Що, звичайно, не заперечує мужності журналіста, котрий погодився на обмін заради порятунку життя російських полонених. Така операція, безсумнівно, була санкціонована на досить високому рівні, але хай би краще генерали віддали в заложники своїх дітей — це було б чесніше, сказав Ігор Лубченко.
P.S. «Радіо Свобода» отримало відеоплівку, на якій було знято Андрія Бабицького. На плівці Андрій називає дату запису — 6 лютого. «Люди зі мною рядом, — каже він и після паузи продовжує, — намагаються мені допомогти». Андрій на всьому протязі з’йомки не відіймає від обличчя руку з ганчіркою. Плівка була діставлена у вівторок ввечері в московське бюро «Радіо Свобода» двома людьми, якi приїхали на «Мерседесі» з замазаними номерами та продали її за $300. Як вважає директор московського бюро «Радіо Свобода» Савик Шустер, на плівці немає доказів щодо того, що запис був зроблений 6 лютого.
Як стало вiдомо «Радiо Свобода» iз джерел у Моздоцi, Бабицького бачили жорстоко побитим у Гудермесi 7-го лютого.