Наприкінці 2004 — початку 2005 років ціла низка країн світу одночасно зіткнулася із серйозним видом загрози національній безпеці, якими стали стихійні лиха. Глобалізаційні процеси посилили взаємозалежність у світі, не дозволяючи іншим країнам лише спостерігати за трагедією, що сталася у Південно-Східній Азії (ПСА). Проте за благодійними вчинками можна побачити приховані інтереси держав, фінансових корпорацій та окремих політиків.
Зважаючи на значні обсяги руйнацій і жертв внаслідок стихії в Азії, світові фінансові структури активно включилися в процес допомоги постраждалим. Зокрема, на початок січня цього року було заплановано зібрати понад $6 млрд., з котрих близько мільярду було добровільно надано комерційними організаціями та приватними особами. У загальну суму включено як екстрені перерахунки, так і суми, виділені на відновлювальні роботи. Найбільшими донорами стали такі країни, як Японія (500 млн. доларів), Німеччина (500 млн. євро), США (350 млн. дол.), Велика Британія (95 млн. дол.), Швеція (75 млн. дол.) та інші. Представники Організації Об’єднаних Націй чітко заявили, що контроль над фінансовими потоками буде жорстким і що ним займеться відома аудиторська фірма Pricewaterhouse Cooper.
Однак, говорячи про обіцяні суми коштів на подолання наслідків стихії в ПСА, не слід забувати, що, як правило, значна їхня частина так і не виділяється. Прикладами цього є землетрус у Ірані позаминулого року, коли обіцяли близько $1 млрд., а реально надали лише 17 мільйонів. Афганістану у 2002 році пообіцяли $2 млрд., а отримала країна лише 90 мільйонів. Існує багато інших прикладів невідповідності обіцянок і реальної допомоги. Поки із заявлених коштів країнам ПСА реально виділено лише близько десяти відсотків.
На тлі страшної трагедії в Південно-Східній Азії все більш очевидним стає роль такого інструменту у світовій політиці, як благодійництво та «благодійна» допомога різними засобами. За намірами допомоги багатьох країн чітко проглядаються інтереси поширення власних впливів у регіоні ПСА, який є важливим як з економічного, так і з політичного, військового та стратегічного погляду. Як свідчить практика, у політиці кожен крок здійснюється виключно в площині інтересів чи окремих держав, чи транснаціональних корпорацій, чи деяких особистостей.
У зазначеному контексті основним учасником геополітичних змагань за впливи у ПСА, використовуючи інструмент благодійництва, є Сполучені Штати. Вже колишній держсекретар Колін Пауелл, вражений масштабами руйнувань, висловив надію, що допомога, яку надає його країна, значно поліпшить імідж США у світі. Американським діям у регіоні активно сприяє Австралія. Заяви та кроки багатьох європейських політиків у справі допомоги жертвам стихії в ПСА дають підстави робити висновки про намагання ЄС виступити у ролі глобального гравця та спробувати закріпити свої впливи в регіоні. При цьому з кола ЄС найактивними у політичному плані є Німеччина, Франція, Велика Британія та деякі скандинавські країни. Значні геополітичні амбіції проявляє Японія. Заява про $500 млн. допомоги жертвам стихії свідчить про пошук Японією союзників як в ООН, так і серед найближчих сусідів. Однією з цілей японської зовнішньої політики є подолання негативного образу країни в регіоні, що склався за часів Другої світової війни.
Змагаючись за право допомагати долати наслідки стихії в ПСА, західні держави одночасно намагаються виштовхнути з регіону Китай, користуючись неспроможністю останнього на значні добровільні фінансові вливання на користь жертв стихії. На думку експертів, зараз Китай вичікує, й найближчим часом відбудеться його реакція на західну геополітичну експансію в ПСА. Скоріше за все, відповідь набуде форм активізації двостороннього співробітництва держав регіону з КНР, ініціативи щодо різних проектів відновлення інфраструктури постраждалих територій, проведення експертиз ДНК загиблих тощо. Можливим стане надання китайською стороною деяких торговельних пільг країнам ПСА.
Трагедія в Південно-Східній Азії ще раз наочно продемонструвала людству, наскільки залежним воно є від природної стихії. Ніякі геополітичні суперництва та ігри не можуть виправдати споживацьке ставлення до оточуючого світу. Брутальне використання біосферних ресурсів вже призвело до значного загострення конфлікту сучасної техногенної людини та планети. Можливо, цунамі в Азії є ще одним попередженням. Чи зможе людство правильно зрозуміти його?
