Низка гучних убивств у Росії в середу поповнилася ще одним — в Інгушетії було знайдене тіло правозахисниці центра «Меморіал» Наталі Естемірової. Згідно з даними Комітету з захисту журналістів, цей випадок — уже трьохсотий із 1990 року, відколи в РФ гинув або пропадав безвісти журналіст.
«Убита правозахисниця Наталя Естемірова: загинув іще один праведник», «Росія без насильства», «Війна на Кавказі — злочин проти людства». З такими плакатами у Новопушкінському сквері в Москві вшанували пам’ять правозахисниці близько 150 осіб — члени політичних рухів ОГФ, «Солідарність», «Яблуко», Союз солідарності з політв’язнями. Вони поклали квіти біля портрета Естемірової та запалили свічки. А в четвер увечері Наталя Естемірова була похована на кладовищі в селищі Кошкельди в Чечні поруч із могилою батька. Будучи членом громадської спостережної комісії з Чечні, правозахисниця вела розслідування вбивств, тортур, зникнення людей і фальсифікацій кримінальних справ. Наталя Естемірова також була однією з дуже небагатьох, хто критикував розпорядження президента Чеченської республіки Рамзана Кадирова носити хустки на голові у школах і університетах. У травні цього року правозахисниця говорила: «Я вважаю, що це насамперед є реалізацією наміру встановити диктатуру й обмежити у правах певну частину населення. І чоловіки мовчать, вони не кажуть, що це неправильно, що це суперечить традиціям. Тому що лише чоловік, батько або брат міг сказати своїй дружині, дочці або сестрі: одягни хустку!»
Саме її діяльність, на думку співробітників «Меморіалу», стала причиною викрадення й убивства. Олег Орлов, голова ради центру, заявив, що знає ім’я вбивці Естемірової та звинуватив президента Чеченської республіки Рамзана Кадирова. Це повідомлення було опубліковане на сайті Меморіалу. «Ми знаємо, що останні з підготовлених Наташею повідомлень про нові викрадення, про безсудні страти, про публічний розстріл посеред одного з чеченських сіл викликали обурення у верхах Чечні. Я знаю, я впевнений у тому, хто винен у вбивстві Наташі Естемірової. Його звати Рамзан Кадиров. Рамзан уже погрожував Наталі, ображав, вважав її своїм особистим ворогом».
Сам Кадиров під час пікету пам’яті правозахисниці подзвонив на мобільний телефон Олега Орлова й запропонував поговорити «як чоловік із чоловіком». За словами Орлова, президент Чечні не погрожував, а лише дорікав йому через необѓрунтовані звинувачення. На що голова ради «Меморіалу» відповів, що Кадиров «винен уже хоч би тому, що він є президентом Чечні й відповідає за те, що там відбувається, і саме за його правління там створено режим цілковитої безконтрольності й безкарності, коли викрадають людей». Під час розмови Кадиров повторив Орлову озвучену напередодні власну версію мотиву злочину. За його словами, вбивство Естемірової було спрямоване на очорнення чеченського й інгушського народів у очах світової спільноти. Слід зазначити, що ця ситуація навіює спогади про справу з отруєнням колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка полонієм-210. Тоді помічник президента РФ Сергій Ястржембський назвав убивство провокацією і змовою проти Володимира Путіна.
Провокацією це вбивство назвав і президент Росії Дмитро Медведєв, який знаходився на форумі «Петербурзький діалог» у Мюнхені. Німецький канцлер Анѓела Меркель, із якої Медведєв вів переговори, зізналася, що приголомшена цією звісткою. Наталя Естемірова, за словами Меркель, була сміливою жінкою, по праву вдостоєною за свою діяльність медалі Європейського парламенту. Глава уряду ФРН також сказала Дмитру Медведєву, що подібні події терпіти не можна. Сам російський президент версію про причетність Кадирова повністю відкинув як «примітивну».
Міжнародна громадськість різко відреагувала на повідомлення про смерть правозахисниці. Міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер заявив, що він із жахом дізнався про загибель російської правозахисниці. «Франція вважає за потрібне, щоб було вжито всіх необхідних заходів для піймання осіб, котрі здійснили цей злочин, і проведення суду над ними», — заявив він. Засудила жорстоке вбивство Естемірової і головуюча у Євросоюзі Швеція та закликала Москву знайти винних. «Це огидний і підлий злочин. Необхідні рішучі й ефективні заходи», — так відреагувала Рада Європи. Комісар Ради Європи закликав російську владу провести неупереджене слідство та знайти винних. До цього заклику приєднався і голова Європарламенту. «Обурливим» назвали цей злочин у Білому домі та звернулися до російського уряду з проханням знайти винних і довести, що «беззаконня і безкарність в цьому випадку неприпустимі».
Засудили вбивство Наталі Естемірової провідні міжнародні правозахисні організації. «Ми шоковані цим злочином і висловлюємо співчуття її сім’ї та друзям. Президент Росії Дмитро Медведєв має виконати свою обіцянку і провести ретельне розслідування вбивства», — заявив заступник голови Міжнародного комітету з захисту журналістів. Аналогічну думку висловили у Human Rights Watch, підкресливши, що вбивство Естемірової — це виклик усьому правозахисному руху. Там додали, що безкарність злочинців у Чечні є поширеним явищем, і місцева влада не може самостійно провести ефективне розслідування. Це на себе повинен узяти федеральний центр. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» «шокована й засмучена» вбивством правозахисниці, йдеться у заяві, опублікованій на сайті.
За даними Комітету з захисту журналістів, 2008 року Росія зайняла дев’яте місце в рейтингу «Індексу безкарності»: з 1999 року в якості помсти за освітлення корупції у владних структурах, заворушень у північнокавказьких республіках і організованій злочинності у країні було вбито 16 журналістів. Усі вбивства, за винятком одного, лишаються нерозкритими. Вбивства журналістів і правозахисників є проблемою не тільки Північного Кавказу, але й інших російських регіонів. Захід вимагає повного розслідування загибелі у 2004—2006 роках редактора російської версії журналу Forbes Пола Хлєбнікова та журналістки опозиційної «Нової газети» Анни Політковської. На початку 2009 року за кілька сотень метрів від Кремля було вбито адвоката Станіслава Маркелова й журналістку «Нової газети» Анастасію Бабурову.
Естемірова мала 50 років. У неї залишилася дочка шкільного віку. З початку другої чеченської війни Естемірова вела розслідування випадків загибелі мирного населення в Чечні. Перший лауреат премії імені Політковської, вона зафіксувала сотні випадків порушень прав людини у Чечні. 2000 року стала співробітницею правозахисного товариства «Меморіал». У січні 2005 року група членів Європейського парламенту вручила Естеміровій та голові «Меморіалу» Сергію Ковальову Медаль Роберта Шумана.
