Нещодавня восьма Нарада керівників закордонних дипломатичних представництв у Києві відбулася в новому форматі, коли фактично дві гілки влади змагаються за вплив на зовнішньополітичне відомство України. Спочатку з дипломатами поспілкувався Президент Віктор Ющенко, а потім прем'єр-міністр Віктор Янукович. Слід зазначити, що нарада відбулася напередодні дострокових виборів до Верховної Ради, яка згідно з Конституцією має повноваження визначати засади зовнішньої та внутрішньої політики. Наскільки ця нарада була ефективна, зважаючи на те, що після виборів може відбутися зміна керівництва уряду? Чи дійсно під час цієї наради глава держави й уряду задали необхідний тон та завдання для української дипломатії? Чи прислухаються до рекомендацій послів на Михайлівській, Банковій та Грушевського? Як впливає на роботу посла політична ситуація в країні, коли одна гілка вважає нинішній парламент розпущеним і нелегітимним, тим часом як інша — навпаки, легітимним? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв'ю Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні, екс-посла України в Республіці Австрія Володимира ЄЛЬЧЕНКА.
— По-перше, я б не ділив ці наради на якісь частини. Це комплексний захід, який тривав декілька сесій. Звісно, тон задавався з першого дня на зустрічі з Президентом і прем'єр-міністром. Для мене особисто важливо було почути, що і Президент, і прем'єр говорили однією мовою. Це не були погляди, які суперечать один одному, якась політична боротьба, а просто спокійний погляд на те, як керівники нашої держави сьогодні бачать нашу зовнішню політику. Дійсно, можливо, і не було ніяких радикальних, революційних ідей. Але справа в тім, що нарада, власне кажучи, не для цього. Це в першу чергу можливість поспілкуватися як послам між собою, так і з новим міністром закордонних справ за п'ять- шість місяців після його призначення. Тобто в нього і в нас була прекрасна нагода переговорити, зокрема, міністру почути наші думки. Мені, наприклад, подобається те, що це людина абсолютно прагматична. Це не теоретик, як у нас до нього були деякі міністри, а людина, яка бачить конкретні цілі й хоче почути від послів, як цілі перетворити в щось корисне для держави. Оце було головне і, до речі, було спілкування не лише формально в рамках наради, а й під час перебування в Одесі, де було більше можливостей поговорити з міністром.
З іншого боку, унікальність наради полягала в тому, що вона відбувалась за місяць до виборів. Але, між іншим, і Президент, і прем'єр наголосили на одному і тому ж — ні в якому разі посольства не мають включатися в політичну боротьбу, політизувати вибори, ставати на чийсь бік. І це було приємно почути за місяць до виборів. Я прекрасно пам'ятаю 1999 рік, коли була зовсім протилежна картина. Отже, наше завдання полягає в одному: нормально, прозоро організувати голосування на виборчих дільницях за кордоном. Щоб усе було спокійно, без ексцесів. Зважаючи на ті зміни до закону про вибори, які були схвалені Верховною Радою, гадаю, на закордонних дільницях буде дещо складніше організувати цей процес.
— А з іншого боку, чи можете ви сказати, що на Михайлівській чи Банковій та Грушевського чують усі думки, які подаються послами з інших країн? Інакше кажучи, чи не пропадають у «чорній дірі» рекомендації або аналітичні записки ваших колег і вас особисто?
— Мені важко судити за всі посольства. Але я зі свого досвіду у Відні знаю, що коли ми дійсно готуємо якусь важливу інформацію, щонайменше у 90 відсотках випадків вона доходить якщо не до вищого керівництва, то принаймні до тих людей, які можуть це доповісти і Президентові, і прем'єр-міністру. В мене є декілька прикладів, коли це стосувалося діяльності ОБСЄ і тих питань, які важливі для України, а це й питання Придністровського врегулювання, і питання щодо ситуації навколо Косово, — я чітко знаю, що це доходило і до Президента, і до прем'єр-міністра. У мене особисто таких скарг немає. Вважаю, це трішки перебільшено. Справа в тім, що кожному послу завжди здається, що підготовлені ним матеріали є найважливішими у світі. Але це може бути дещо суб'єктивна ситуація. Є люди в апараті й Президента, й прем'єр-міністра, які краще бачать цю ситуацію глобально і можуть вибрати з листа посла саме те, що важливо доповісти на самий верх.
— Пане посол, чи не вважаєте ви, що нинішня ситуація із фактичнім двовладдям, коли і Президент, і прем’єр-міністр намагаються впливати на зовнішню політику, звужує можливості України на зовнішній арені?
— Мені здається, що коли і Президент, і прем’єр-міністр говорять однаковою зовнішньополітичною мовою, то це вже добре. Так, є певні розбіжності в тактиці. Але в глобальних питаннях я цих розбіжностей не бачу. Тобто, принаймні, на рівні Австрії чи ОБСЄ чи відділення ООН у Відні я ніколи не чув якихось нарікань, що, скажімо, наші партнери не знають, з ким матимуть справу. Всі прекрасно розуміють, що є Міністерство закордонних справ, яке акумулює ті задачі, які ставляться й урядом, і Президентом, який виробляє позицію і доводить до посольства. Які в свою чергу доводять її до наших партнерів. Це нормальна ситуація. І, між іншим, ви прекрасно знаєте, що є багато країн у світі, де є не менше проблем, аніж у нас. І там також є відмінності у поглядах між головами уряду і держави. Але це ні в якому разі не заважає цим країнам здійснювати зовнішньополітичний курс.
— До речі, ви як посол доводили до австрійського уряду ноту Президента про розпуск українського парламенту, тим часом інша сторона вважає, що Верховна Рада є легітимною. Чи не заважає вам працювати таке різночитання гілок влади з цього питання?
— Я скажу дипломатично, або делікатно: це не зовсім сприяє. Але справа в тому, що кожен наш партнер, чи то Австрія, чи то США — всі вони однаково розуміють те, що це є внутрішня справа (питання) України. Тобто це не ті питання, які потрібно виносити на зовні й їх там мусолити. Це внутрішнє питання. Відбудуться вибори, будемо сподіватися, що ситуація проясниться. І тоді не буде цих питань виникати, чи в нас легітимна Верховна Рада чи ні. Вибори призначені й вони мають все визначити.
Як ви оцінюєте ефективність проведеної восьмої Наради керівників закордонних дипломатичних представництв України, а також сутність завдань, окреслених Президентом та прем’єр-міністром?
КОМЕНТАРI
Роман ШПЕК, Представник України при європейських співтовариствах:
— Вважаю, що нарада керівників закордонних дипустанов, що відбулася 27—30 серпня у Києві, була корисною, ефективною, конструктивною та змістовною. І Президент України, і прем’єр-міністр з повагою висловилися щодо роботи МЗС та дипломатичної служби та поставили завдання, що мають стати пріоритетними для українського зовнішньополітичного відомства в цілому та на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції зокрема.
Я б не говорив про спільне та відмінне у завданнях, що поставили В.Ющенко та В.Янукович. Вони є взаємодоповнюючими і, в результаті, створюють єдиний комплекс завдань, націлений на просування економічного та соціального розвитку держави, покращення її інвестиційної привабливості, належне представлення України на міжнародній політичній арені та відстоювання зовнішньополітичних позицій нашої країни.
Керівників дипустанов було закликано сприяти оптимізації зовнішньої торгівлі, відкриттю нових ринків для української продукції, розвивати співробітництво в енергетичній сфері, зокрема у галузі злиття енергосистем, диверсифікації енергопостачання, енергозбереження та енергоефективності. Ключовим моментом зовнішньоекономічної політики нашої країни у цьому році має стати вступ України до СОТ, до чого нам ще потрібно докласти певні зусилля. Крім того, велика увага прикута до ходу переговорів між Україною та ЄС щодо нової угоди та її важливого компоненту — створення зони вільної торгівлі.
Іншим важливим завданням є активізація роботи, пов’язаної з захистом прав громадян України та інтересів українського бізнесу, представленням України за кордоном через роботу культурно-інформаційних центрів, підготовкою та реалізацією іміджевих програм та проведенням виставково- ярмаркової діяльності, активізацією проведення публічних заходів.
Важливим було також обговорення питання зміцнення дипломатичної служби та реформування МЗС.
Підсумовуючи, хотів би відзначити, що головним наказом керівництва нашої держави послам стало зосередження роботи дипустанов на кінцевому результаті, а не на «звуковому ефекті» нашої роботи.
Олег ДЬОМІН, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації:
— Вважаю проведення таких нарад дуже корисним. Це, так би мовити, можливість «звірити годинники» з цілого спектру питань зовнішньої політики нашої держави, обговорити стратегічні аспекти відносин України зі світовим співтовариством, отримати дороговказ на декілька майбутніх років від Президента, прем’єр-міністра, міністра закордонних справ України. Врешті- решт, під час таких нарад створюється унікальна можливість поспілкуватися із колегами-послами, обмінятися цікавим досвідом з тих чи інших питань, подивитися як в інших країнах вирішуються різноманітні проблемні ситуації.
Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України, окреслені у виступах Президента і прем’єр-міністра України, стосуються найважливіших національних інтересів нашої держави. Вважаю, що не слід шукати «спільне та відмінне» між завданнями, поставленими ними перед дипломатичною службою. Йдеться, насправді, про те, що діяльність МЗС, інших міністерств і відомств України має бути сконцентрована навколо стратегічних проблем, вирішення яких створить передумови для прискореного розвитку економіки країни, зміцнення її міжнародних позицій та, зрештою, покращення життя наших громадян, де б вони не жили — всередині України чи за її межами.
У цілому підсумки Наради керівників закордонних дипломатичних представництв України засвідчили спільне прагнення керівництва країни і Уряду забезпечити єдність та скоординованість зовнішньополітичного курсу України, унеможливити його небажану політизацію та здійснити адаптацію української дипломатичної служби до сучасних геополітичних і внутрішніх реалій.
Олег ШАМШУР, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки:
— На мою думку, нинішня нарада керівників закордонних диппредставництв України проходила в конструктивному дусі та була продуктивною. Ми мали дуже насичений порядок денний. Протягом чотирьох днів відбулося три пленарних засідання за участю Президента, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ України, п’ять секційних засідань за відповідними напрямками і, нарешті, виїзне засідання в Одесі. Внесені для обговорення питання порядку денного не могли залишити байдужим нікого з моїх колег, оскільки, з одного боку, вони торкалися реалізації ключових напрямів зовнішньої політики України, а з іншого — практичних питань, пов’язаних із забезпеченням діяльності МЗС і закордонних установ та підвищення їх ефективності. Для мене було особливо важливо, що під час одного з пленарних засідань відбулось ґрунтовне обговорення сучасного стану та перспектив україно- американських відносин.
Зміст виступів Президента та прем’єр-міністра України адекватно відповідав їхньому місцю в системі вироблення та реалізації зовнішньої політики України, зокрема керівній ролі в цьому процесі Президента нашої держави. Разом із тим, принципово важливою була спільна орієнтованість на досягнення конкретних результатів в реалізації тих зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних завдань і проектів, які мають для України стратегічний характер. Особливу увагу було приділено вступу України до СОТ, європейській та євроатлантичній інтеграції.
Ігор ДОЛГОВ, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Федеративній Республіці Німеччина:
— Проведення нарад керівників закордонних дипломатичних установ є усталеною практикою багатьох країн, і в цьому сенсі такий захід є важливою ланкою та каналом прямого спілкування керівництва держави, керівництва МЗС з посольським корпусом. На мою думку, можливість прямого спілкування є завжди ефективною, оскільки дозволяє отримати більш широку перспективу та загальне бачення ситуації поза рамками двосторонніх відносин та регіональних процесів, з якими здебільшого мають справу в своїй повсякденній діяльності посли та очолювані ними установи. Тому для мене як одного з організаторів усіх попередніх нарад та учасника цьогорічного зібрання нарада була важливою й корисною, в тому числі й завдяки можливості висловити власні думки та пропозиції та почути оцінки колег.
Привертає до себе увагу те, що в численних коментарях та інформаційних повідомленнях ЗМІ щодо наради послів відсутній один, як на мене, вкрай важливий аспект: вже сама підготовча робота до такого відповідального заходу є потужним організаційним чинником. Адже ця підготовка здійснювалася не лише в МЗС та закордонних установах, але й в багатьох міністерствах і відомствах, представники яких брали участь у нараді. Тому напрацьовані аналітичні матеріали є, з одного боку, узагальненням ситуації станом на поточний рік, а з іншого — ґрунтовною базою для подальшого розвитку.
Одним із важливих результатів наради вважаю її відкритий характер та привернення уваги суспільства до питань зовнішньої політики нашої держави. Виступи Президента та прем’єр-міністра відбувалися за участю преси, багато хто з моїх колег спілкувався з представниками ЗМІ — це є ознакою відкритого демократичного суспільства. З іншого боку, це є також підтвердженням зростаючого інтересу наших громадян до проблем міжнародного розвитку та діяльності Міністерства закордонних справ України.
Перше ніж говорити про завдання, хотів би підкреслити, що учасникам наради дуже важливо було почути як від Президента, так і від прем’єр-міністра високу оцінку діяльності зовнішньополітичного відомства та міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка. Це важливо не лише з професійної та моральної точки зору, але й тому, що в системі виконавчої влади МЗС розглядається керівництвом держави як ключова та надійна ланка, яка не лише координує зовнішні зносини, але й багато в чому генерує нові ідеї, впроваджує нові принципи та підходи.
Володимир ХАНДОГІЙ, перший заступник міністра закордонних справ України:
— Традиція проводити наради керівників закордонних дипломатичних представництв України кожні два роки є усталеною. Така нарада проводиться насамперед з метою обміну думок з питань міжнародної ситуації, зовнішньої політики України, в цілях «звірки годинників», тому завжди залишатиметься актуальною. На мою думку, 8-ма Нарада була насиченою, ефективною, чому значною мірою сприяла структуризація засідань. Були обрані актуальні питання зовнішньої політики — загальні: зовнішньополітичні пріоритети нашої держави, зовнішньоекономічна діяльність та посилення її політико-дипломатичного супроводу в регіонах світу та конкретні: переговорний процес з ЄС щодо нового базового договору і створення зони вільної торгівлі, вступ до СОТ, захист прав та інтересів юридичних і фізичних осіб за кордоном, спрощення візового режиму, започаткування роботи call-центру МЗС, транскордонне, енергетичне та транспортне співробітництво тощо.
За підсумками наради, на виконання доручень і завдань, поставлених Президентом і прем’єр-міністром, з урахуванням пропозицій послів, підготовлені відповідні розпорядчі документи. Тому, з точки зору ефективності роботи дипломатичної служби, постановки завдань перед нею, нарада була надзвичайно важливою подією.
Щодо сутності завдань, лейтмотивом виступів як Президента, так і прем’єр-міністра прозвучала теза щодо активізації роботи закордонних дипломатичних установ на економічному напрямку. Попри те, що є серйозні напрацювання, здобутки, невикористаними повною мірою залишаються можливості співпраці з країнами Латинської Америки, Азії, Австралією, розвинутими державами Африканського континенту. Президент і прем’єр-міністр акцентували також на важливості євроінтеграційного напрямку.
Щодо відмінного. Не відмінність підходів, а різний набір проблем висвітлювали в своїх виступах Президент та прем’єр-міністр. Так, Президент акцентував більше на забезпеченні виконання базових потреб державного будівництва і завершення першочергових зовнішньополітичних проектів; роботу за магістральними зовнішньополітичними напрямами; діяльність України в міжнародних організаціях; забезпечення прав українських громадян та бізнесу за кордоном, культурної присутності України у світі. Президент висловився за необхідність суттєвого вдосконалення системи дипломатичної освіти та проведення реформи дипслужби.
Прем’єр-міністр приділив увагу активізації економічного та інвестиційного співробітництва з іншими країнами. В.Янукович наголосив на важливості зміцнення енергетичної безпеки нашої країни, забезпечення сталого економічного зростання, вирішення національних соціальних проблем, підвищення конкурентоспроможності економіки та міжнародного авторитету України. Окремо прозвучала тема розвитку співробітництва між Україною та НАТО.
