24 листопада, в Брюсселі відбудеться 5-й Саміт Східного партнерства, що включає Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Голови держав та урядів 28 країн-членів ЄС та шести країн Східного партнерства перш за все, оцінять результати, досягнуті з моменту проведення останнього саміту в Ризі 2015 року, розглянуть відчутні вигоди, які отримали громадяни шести країн-учасниць Східного партнерства, а також обговорюватимуть майбутню співпрацю. Нагадаємо, що з метою підтримки підходу до розвитку Східного партнерства, який є більш орієнтованим на результат, ЄС визначив 20 ключових завдань на період до 2020 року, а також проміжні цілі, що мають бути досягнутими до саміту, що відбудеться в Брюсселі.
З метою досягнення цих цілей, співпраця охоплює чотири ключові пріоритетні напрями, погоджені на саміті Східного партнерства в Ризі 2015 року:
1. Зміцнення економіки: економічний розвиток та розширення ринкових можливостей.
2. Ефективне державне управління: зміцнення інститутів та належне управління.
3. Посилення взаємодії: посилення взаємодії, енергоефективність, навколишнє середовище та боротьба з наслідками зміни клімату.
4. Розвиток суспільства: підвищення мобільності та розширення контактів між людьми.
Україна є пріоритетним партнером Європейського Союзу, який підтримує Україну, розповіли офіційні представники ЄС під час брифінгу для журналістів шести країн Східного партнерства, в забезпеченні стабільного, процвітаючого та демократичного майбутнього для її громадян, а також займає непохитну позицію в підтримуванні її незалежності, територіальної цілісності та суверенітету. Водночас було наголошено, що підписана 2014 року Угода про асоціацію (УА), яка містить положення Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), є головним інструментом зближення України та Євросоюзу, сприяючи розвитку тісніших політичних відносин, сильніших економічних взаємозв’язків та поважного ставлення до спільних цінностей.
Для підтримки безперервного процесу реформ: зокрема в протидії корупції, реформуванні судової системи, конституційної та виборчої реформи, покращенні бізнес-клімату та підвищенні рівня енергоефективності, а також реформи державного управління, в тому числі заходів щодо децентралізації ЄС виділив Україні пакет у розмірі 12,8 млрд євро на наступні кілька років.
АМБІЦІЇ І РЕФОРМИ
Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль написала на своїй сторінці в Facebook, що саміт Східного партнерства (СхП), пов’язаний із особливими очікуваннями в Україні, зокрема через історію з непідписанням Угоди про асоціацію чотири роки тому.
За її словами, з одного боку ЄС очікує від країн Східного партнерства, особливо тих, що уклали угоди про асоціацію, швидких внутрішніх реформ. А з іншого — країни-партнери очікують, що в рамках СхП буде визнано перспективи швидкої інтеграції цих країн до ЄС.
Пані Зеркаль також зауважила, що головний меседж СхП «хто більше виконує, то й отримує більше» — інтеграції в разі більших реформ — насамперед розуміється як необмежена можливість інтегруватися до ЄС, аж до повноправного членства. «І ми хочемо визнання такої перспективи в документах саміту СхП. Наша вимога перспективи членства в ЄС обґрунтована амбіціями українського суспільства й неймовірно сильним запитом на проєвропейські реформи», — зауважила вона. Попри настрої бюрократії в Брюсселі, на її думку, варто використовувати кожен шанс для доведення своїх намірів інтегруватися з ЄС і захисту власних інтересів.
І справді, як розповіли під час брифінгу єесівські чиновники, на саміті учасники можуть порушити будь-яке питання, будь-то «План Маршалла» для України, який підтримує Литва, чи пропозицію щодо включення перспективи членства у спільну декларацію саміту, текст якої досі не узгоджений. І разом із тим не треба забувати, що з шести країн-членів Східного партнерства, лише троє прагнуть інтеграції в ЄС, а двоє Білорусь та Вірменія йдуть у руслі російської політики. Більше того, Мінськ попереджав, що декларація не може мати антиросійське спрямування.
ПРОМІЖНІ ЦІЛІ І КІНЦЕВА МЕТА
Заступник голови Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв у статті виданню EU observer так поставив питання щодо перспективи членства: «Україна зрештою хоче простого меседжа: «як тільки ви готові — то можете приєднатися». Наше завдання полягатиме в тому, щоб бути готовим, а ЄС визначити, якщо чи коли Україна готова. Це означатиме для нас усе й нічого не коштуватиме ЄС. Це буде чесний і справедливий крок історичного масштабу, який вдихне новий кисень у європейську єдність. І це буде також чіткою демонстрацією того, що ЄС справді є оплотом демократії, свободи та гідності».
Тим часом сам глава Української держави Петро Порошенко під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних сил України та встановлення Дня десантно-штурмових військ ЗСУ обережніше заявив про очікування від цього саміту. «Після завтра я вирушаю на саміт Східного партнерства, щоб визначити нові проміжні цілі та рубежі на європейському шляху. Але кінцеву мету ми з вами, дорогі друзі, чітко знаємо — повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу, остаточне повернення України до європейського дому. Угода про асоціацію з Євросоюзом, дорожня карта реформ наблизить нас до цієї перспективи», — наголосив глава держави 21 листопада.
Утім, не виключено, що на саміті Східного партнерства може повторитись історія щодо включення з ініціативи Києва в спільну декларацію європейські прагнення України, як це було на 19-му саміті Україна — ЄС у Києві 13 липня цього року. Тоді Київ наполягав, щоби у спільній заяві було посилання на фразу з преамбули Угоди про асоціацію: «Європейський Союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі її зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку». Однак голландці виступили проти включення цього пункта і зрештою за підсумками цього саміту в Києві не було спільної декларації. Щоправда, згадану фразу двічі процитував на прес-конференції Дональд Туск.
СИМВОЛИ І ПРОЕКТИ
Тож і цього разу, мабуть, не варто Києву знову акцентувати увагу на символах, а більше на конкретних проектах, які реально зближають Україну з ЄС. Бо саме в цьому руслі запропонували своє бачення розвитку власної ініціативи Східного партнерства міністри закордонних справ Швеції та Польщі Марґот Вальстрем і Вітольд Ващиковський. У статті, яку було опубліковано у виданні EU observer, вони пропонують більше уваги тепер зосередити на потребах громадян, зокрема, молоді, а також реалізувати конкретні проекти в сенсі реформування, зміцнення демократичних інститутів, зосередженні на населенні, а також на обмінах та зв’язку між громадянами держав «партнерства» і ЄС та розбудові мереж автомобільних та залізничних доріг, інтернету та скороченні роумінгових витрат.
ВЕКТОР І РАМКИ
Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
— Україна завжди була активним і амбітним учасником Східного партнерства. Ми налаштовані на те, щоб саміт був успішним і взаємовигідним. Розуміючи, що в рамках СхП є різні рівні амбіцій країн-партнерів, вважаємо за необхідне продовжити рух на диференціацію рівня співпраці, відповідно до очікувань країн Східного партнерства. Україна, Молдова та Грузія працювали над скоординованим підходом до розвитку інструментів СхП. 20 deliverablesfor 2020 — це прекрасна база для подальших практичних результатів, які може дати Східне партнерство. Саме така зосередженість на практичних речах є важливою в рамках багатосторонніх форматів взаємин. Ідеться про освітні програми й обміни, тіснішу торговельну співпрацю, енергетику, транспорт, наукове і технічне співробітництво, а також участь у формуванні та створенні спільного цифрового ринку, й інші прикладні ініціативи.
Як на мене, підхід «more for more» задає правильний вектор, бо не ставить інтеграційних рамок. Усе залежить від швидкості та ефективності наших реформ.
І, безумовно, нам, особливо в ці дні, хотілося б зафіксувати наші європейські прагнення і перспективи.
«САМІТ БУДЕ СВОЄРІДНИМ МОМЕНТОМ ІСТИНИ…»
Микола ТОЧИЦЬКИЙ, посол України в ЄС:
- Цьогорічний Саміт Східного партнерства є особливим. Не тільки з точки зору місця його проведення – в Брюсселі – столиці Євросоюзу, адже до цього такі саміти завжди відбувалися в столиці головуючої в Раді ЄС держави. Особливим він є також з точки зору досягнень, які є найбільшими у порівнянні з попередніми самітами Східного партнерства. На сьогодні ми маємо укладені угоди про асоціацію, які вже, попри всі негаразди, набули чинності, між ЄС та трьома партнерами – Україною, Грузією та Молдовою. З цими ж країнами завдяки спільним зусиллям та проведеним системним реформам було запроваджено безвізовий режим для поїздок до країн-членів ЄС, який нині успішно діє, і всі охочі можуть на собі відчути переваги європейської інтеграції. З іншого боку, на завершальній стадії знаходиться підготовка нових рамкових угод з Азербайджаном та Вірменією, активізовано співпрацю з Білоруссю.
Водночас, амбіції України і українців не обмежуються Угодою про асоціацію та безвізовим режимом. Цю Угоду ми завжди розглядали як інструмент впровадження докорінних реформ, реалізація яких дозволить побудувати дійсно європейську державу, яка буде готова в осяжному майбутньому стати повноправним членом Європейського Союзу. Саме за таку Угоду чотири роки тому піднялися на Революції Гідності мільйони українців. Саме за європейське майбутнє протягом цих років віддали життя понад десять тисяч і продовжують майже щоденно гинути наші побратими.
Усвідомлюючи обсяги нашого домашнього завдання для досягнення таких амбітних цілей, вже сьогодні потрібно обговорювати питання майбутнього розвитку Східного партнерства, майбутнього відносин з ЄС України та інших держав-партнерів, які прагнуть подальшого поглиблення відносин, більш потужної підтримки з боку ЄС в імплементації реформ та угод про асоціацію, адже у цьому контексті можливості Східного партнерства на сьогодні практично вичерпані. Україна готова відігравати провідну роль з метою подальшого розвитку Східного партнерства, зокрема в контексті реалізації підтриманої минулого тижня Європейським Парламентом ідеї СхП+, яка б передбачала можливість приєднання зацікавлених партнерів до Енергетичного Союзу ЄС, Єдиного Цифрового ринку, асоціацію з Шенгенською зоною, гармонізацію митного регулювання.
Увага під час Саміту буде також зосереджена і на низці практичних речей, які мають продемонструвати громадянам практичну користь від СхП. Серед таких практичних кроків – перспективи зниження тарифів на роумінг між країнами-партнерами, а також між ними та ЄС, розширення переваг Єдиного цифрового ринку ЄС на країни-партнери, прискорення підписання угод про спільний авіаційний простір, активізація торгівлі та підтримка малих на середніх підприємств, збільшення участі партнерів у навчальних та дослідницьких програмах ЄС, активізація академічних та студентських обмінів тощо.
Важливим кроком стане заплановане підписання в рамках Саміту Взаєморозуміння високого рівня про розширення Транс’європейської транспортної мережі на Україну. На практиці це дозволить нам підвищити конкурентоспроможність наших транспортних коридорів, удосконалити логістику, а також сприятиме спрощенню формальностей у сфері транспорту між Україною та ЄС.
Водночас, є й інше важливе для нас питання – безпекові виклики, Росія та її агресивна політика, яка стала спільною загрозою для усього регіону Східного партнерства і нашою новою геополітичною реальністю. Ми просто не можемо дозволити собі закривати на неї очі. Ми маємо не тільки публічно визнати, хто стоїть за такими безпрецедентними порушеннями міжнародного права, як агресія на Донбасі, тимчасова окупація Криму, і взагалі за більшістю конфліктів в регіоні, але й обговорити як спільно протистояти таким викликам як інформаційна пропаганда, кіберзлочинність, гібридна агресія тощо.
Загалом вважаю, що Саміт буде своєрідним моментом істини для Східного партнерства. Євросоюз та його партнери мають не лише підбити підсумки досягнень, яких дійсно немало, та окреслити практичні короткотермінові завдання, але й визначитися щодо стратегічних цілей ініціативи, її подальшого розвитку та подолання існуючих стратегічних загроз.
«Я НЕ ОЧІКУЮ НІЯКОГО ПРОРИВУ ВІД САМІТУ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА»
Леонід ЛІТРА, старший науковий співробітник Центру «Нова Європа»:
Саміт Східного партнерства в Брюсселі – це регулярна подія, яка відбувається кожні два роки, при цьому незважаючи на те, чи приносить вона результати чи ні. Країни ЄС і Східного партнерства працювали над тим, щоб запропонувати спільне бачення наступаючого саміту. Але проблема полягає в тому, що коли хтось має стільки інтересів і бачень у країнах ЄС і Східного партнерства, консенсусна версія декларації є дуже слабкою та неамбіційною. У формальному вимірі є документ “Ключові очікувані результати до 2020 року”, який є цікавим, але широко технічним і не відповідає амбіціям асоційованих країн. Водночас, у політичному вимірі у фінальній декларації є усвідомлення європейських прагнень, як зазначено в угодах щодо асоціації.
Крім того, існують певні непорозуміння між ЄС і Україною, коли йдеться про наголос на підтримуваному Росією конфлікті в Україні та посилання на рішення Європейської Ради (від 15 грудня 2016 року, - Ред.), яке стосувалось фіналізації (завершення) процесу ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.
Насамкінець, я не очікую ніякого прориву від саміту Східного партнерства, адже є незначна готовність обох сторін рухатися далі. Було б добре, якби Східне партнерство +, яке вже обдумувалося, було розширене за рахунок взяття до уваги пропозицій України та інших асоційованих країн.
Переклад Наталії ПУШКАРУК, «День»
