Схоже, що під час саміту G20, який відбувся 4—5 вересня в китайському місті Ханчжоу, Росії не вдалося остаточно «похоронити» «нормандський формат». Нагадаємо, місяць тому планувалося, що зустріч глав держав «нормандського формату» відбудеться на полях цього саміту. І про це, зокрема, 8 серпня в Баку заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Однак через два дні російський президент Володимир Путін, звинувативши Україну в надуманому «терорі» на кримському півострові, заявив, що в цих умовах зустрічатися в «нормандському форматі», тим більше — в Китаї, немає сенсу. До речі, остання зустріч лідерів країн «нормандської четвірки», на якій обговорювали виконання Мінських домовленостей, відбулася в жовтні минулого року в Парижі
Разом з тим, відомо, що хазяїн Кремля хотів зустрітися з лідерами Франції та Німеччини разом у звуженому форматі, щоб обговорити українське питання за спиною України. Однак на такий формат не погодились ні Меркель, ні Олланд. Вони обоє провели окремі зустрічі з Путіним, у яких наголосили на необхідності відновлення «нормандського формату».
Зокрема після зустрічі з російським лідером французький президент написав учора на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook: «Ми дійшли згоди організувати наступними тижнями зустріч на найвищому рівні між Німеччиною, Францією, Росією та Україною». При цьому Олланд зазначив: щодо України йдеться про подальше втілення мінського процесу, покращання ситуації з безпекою на Донбасі, а також стимулювання довіри між сторонами конфлікту.
За повідомленням dpa, в ході окремої двогодинної зустрічі з Путіним канцлера Німеччини Анґели Меркель обговорювали ситуацію на сході України і «дуже конкретно» говорили про те, яким чином можна продовжити мінські процеси.
Учора в ході півторагодинної зустрічі, яка проходила довше, ніж планувалося, тему Сирії і, головним чином, України з Путіним обговорив президент США Барак Обама. Про це в коментарі Інтерфакс повідомив прес-секретар президента РФ Дмитро Песков. За його словами, Росія ще не визначилася щодо питання своєї участі в можливому саміті «нормандського формату». Відповідаючи на запитання про можливість такої зустрічі, Песков сказав: «Потрібно виконати ще немало роботи перед тим як остаточно визначитися».
Тим часом американська сторона ніяк не прокоментувала результатів цієї останньої зустрічі двох лідерів у рамках G20.
Із усіх переговорів між світовими лідерами, що відбулися в Ханчжоу, найбільш позитивною для України є заява Обами під час прес-конференції з британським прем’єром Терезою Мей, що обидві країни є союзниками в НАТО, «сприймають світ однаковим чином і продовжать чинити опір російській агресії в Україні».
«БУДЬ-ЯКІ ЗУСТРІЧІ В «НОРМАНДСЬКОМУ ФОРМАТІ» ТА ЇХНІ РЕЗУЛЬТАТИ МАЮТЬ СПРИЯТИ ПРИПИНЕННЮ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ»
Олексій МАКЄЄВ, директор Департаменту політики та комунікацій МЗС України, Київ:
— Оцінку результатів саміту і, зокрема, переговорів на полях саміту з російським лідером ми можемо давати, коли поговоримо з нашими колегами і коли вони розкажуть, які там відбулися домовленості. Ми не можемо коментувати те, що давалось у пресу або публікується зараз у ЗМІ. Нам треба знати предмет переговорів, а не керуватися тільки заявами.
Можу лише зазначити, що «нормандський формат» є єдиним форматом врегулювання українсько-російського конфлікту. І українська сторона завжди наполягала на тому, що цей формат є важливим і що зустрічі в цьому форматі на рівні міністрів закордонних справ, президентів мають сприяти остаточному вирішенню конфлікту і припиненню російської агресії. Звісно, будь-які зустрічі в «нормандському форматі» та їхні результати мають сприяти припиненню російської агресії. Тому українська сторона буде готова брати участь у таких зустрічах із орієнтацією саме на такий результат.
«НАСПРАВДІ НЕМАЄ ЖОДНОГО РУХУ В БІК «НОРМАНДСЬКОГО ФОРМАТУ»
Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:
— Я вважаю, що насправді немає жодного руху в бік «нормандського формату». Олланд може говорити що завгодно, але Путін завдяки своєму літньому театру дав чітко зрозуміти, що не співпрацюватиме з боку Росії. Китай отримав деяке попередження щодо територіальної суперечки в Південно-Китайському морі, але він не змінює своєї позиції. Великобританія отримала застереження від Китаю та Японії щодо Brexit (виступаючи за м’який Brexit), і ми побачимо, чи це якось вплине на неї та Торі. Інакше кажучи, на цьому саміті нічого не було нового!
Я не знаю про деталі зустрічі Обами з Путіним, але виглядає це, як класична димова завіса Кремля. Вони кажуть, що готові розмовляти, але насправді не збираються щось робити. Таким є моє прочитання ситуації, що ґрунтується на минулому досвіді. Але я хотів би бути здивованим...
«ДОПОКИ ЄС НЕ ПОЧНЕ ТВЕРЕЗО ВИЗНАЧАТИ СВОЇ ІНТЕРЕСИ ЩОДО РОСІЇ, ЦЯ АБСУРДНА СИТУАЦІЯ ТРИВАТИМЕ»
Андреас УМЛАНД, німецький політолог, Берлін:
— Результати такого роду самітів часто визначаються їхньою підготовкою або попередніми подіями. Сигнали до саміту не були підбадьорливими, а очікування були ще меншими. Відчутні результати можуть бути досягнутими, якщо в Москві станеться зміна головних політичних пріоритетів. А для цього потрібно більше економічного тиску з боку Заходу на Росію до початку переговорів. А коли політичний ризик подальшого економічного спаду стане більшим, ніж внутрішні політичні вигоди від символічних успіхів в Україні та Сирії, Москва почне шукати вихід з порятунком обличчя із військового залучення на Донбасі та сирійській громадянській війні. Продовження Євросоюзом величезних обсягів імпорту російської нафти на тлі величезних затрат і ризиків російської воєнної інтервенції в Україні та Сирії виглядає для ЄС непослідовним, якщо не дивним. З огляду на велику долю надходжень у російський бюджет від експорту нафти, ЄС непрямо співфінансує різноманітну «тверду» і «м’яку» політику Росії, яка спрямована на підрив Заходу.
Допоки ЄС не почне тверезо обговорювати й визначати свої інтереси щодо Росії, ця абсурдна ситуація триватиме, незважаючи на те, які дипломатичні зусилля Німеччина, США, Франція чи інші гравці вживатимуть.
«ПОДОБАЄТЬСЯ НАМ «НОРМАНДСЬКИЙ ФОРМАТ» ЧИ НІ, АЛЕ ЙОГО НАЯВНІСТЬ КРАЩА ЗА ПОВНУ ВІДСУТНІСТЬ»
Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, Київ:
Результати саміту були передбачуваними: як G7, так і G20 — це форуми для обговорення важливих поточних питань, а не ухвалення доленосних рішень. У фокусі уваги була не Україна, а проблеми глобальної економіки і клімату — теж досить традиційне меню таких заходів останніх років. Бесіди, у яких Україна зачіпалася, фактично відтворювали офіційну риторику Вашингтона і європейських столиць останнім часом. Захід хоче стабільності й бачить шлях до неї через Мінський формат; Росія намагається наполягти на своєму; а Китай думає, як витягнути із ситуації максимум користі. Це — вища ліга світової політики, і Україна для більшості гравців є інструментом, приводом або — в найкращому разі — абстрактним принципом. Наполягти на власному баченні ситуації і її вирішенні — навіть якщо б воно у нас було — конкретно на цьому саміті не вийшло б. Але у нас залишаються працюючі формати. Подобається нам «нормандський формат» чи ні, але його наявність краща за повну відсутність. Ми можемо дозволити говорити дипломатам при гарматах, які, хоч і не мовчать повністю, але можуть стріляти значно голосніше. Кризу, що склалася, не розв’язати простими шляхами. Тиск на Москву навряд чи буде сильнішим, ніж він є сьогодні; а от послабитися має всі шанси. І нам краще виходити саме з таких реалій. Якщо ми хочемо хоча б частково відновити територіальну цілісність з поверненням Донбасу — альтернативи продовженню повільної й покрокової роботи в рамках Мінська або його заміни — немає.
