Український Президент Петро Порошенко став першим державним главою, що відвідав Фінляндію в ювілейний рік незалежності країни. Про це заявив президент Фінляндії Саулі Ніїністьо на спільній прес-конференції у Президентському палаці. Крім того, він наголосив, що Фінляндія підтримує територіальну цілісність України і засуджує анексію Криму. Ніїністьо висловив думку, що США не послаблять антиросійські санкції. При цьому він наголосив: «Як країна Євросоюзу ми шануємо рішення ЄС, у прийнятті яких ми самі брали участь».
Зі свого боку, Порошенко сказав, що Фінляндія розуміє Україну, проти якої Росія веде гібридну війну. Український Президент також висловив сподівання, що Київ розраховує на принципову позицію Фінляндії щодо проекту «Північний потік-2».
Потрібно зазначити, що конкретним результатом візиту Президента стало підписання меморандуму про співпрацю в сферах енергоефективності, відновлюваної енергетики («зеленої енергетики») й альтернативних видів пального. Цей документ підписали віце-прем’єр міністр Геннадій Зубко і міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Кай Мюккенен.
«У НАС ПОНЯТТЯ ФІНЛЯНДИЗАЦІЇ НЕ Є ПОПУЛЯРНИМ»
Аркадій МОШЕС, директор дослідницької програми Східного сусідства та Росії Фінського інституту міжнародних відносин, Гельсінкі:
— Цей візит має досить серйозне значення. Не треба його переоцінювати в загальній низці зовнішньополітичних контактів українського керівництва. Але те, що трапляється вперше за більш ніж десять років, безумовно, заслуговує на достатню увагу.
Таким чином Фінляндія, по-перше, демонструє солідарність з Україною та її зовнішньополітичною позицією. Що для Фінляндії, якщо розкривати всю підоснову, не завжди найпростіше питання. Тому що у виборі між Росією та Україною для чималої кількості представників політичного класу й еліт інстинктивно виникає бажання дуже обережно поводитися, щоб зайвий раз Росію не дратувати. Це демонстрація солідарності на досить високому рівні, і це має своє значення.
І по-друге, це демонстрація прихильності Фінляндії справі реформ в Україні. Адже, безумовно, в ході зустрічей українського лідера до Гельсінкі вестимуться перемовини про те, яким чином фінські експерти та представники можуть брати участь у наданні експертної та фінансової допомоги процесу реформ.
І підписаний меморандум про співпрацю в сферах енергоефективності, відновлюваної енергетики («зеленої енергетики») й альтернативних видів пального якраз говорить про те, що Фінляндія має набутки в технічній експертизі та досвід у вирішенні питань, які здаються невеликими, але все ж досить важливі.
Згадана вище угода саме є підтвердженням того, що ведеться пошук і знаходяться ті ніші, в яких така невелика країна, як Фінляндія, може виявитися корисною для України у вирішенні специфічних питань.
Треба враховувати і те, що Фінляндія, попри дискусію, що відбувається в країні, перебуває в таборі твердих прибічників офіційної позиції Європейського Союзу, згідно з якою Мінські угоди мають бути виконані, і лише після цього повинні зніматися санкції проти Росії. Тому і з цієї причини став можливим візит українського лідера до Гельсінкі.
— Деякі експерти вважають, що візит Президента України до Естонії і потім одразу до Фінляндії відкриває можливість для чорноморсько-балтійської співпраці. Чи можна чекати, що Гельсінкі приєднається до такого поясу?
— Навряд на пряму такі речі можуть бути пов’язані та позиціонуватися. Те, що візит був спочатку до Естонії, а потім до Фінляндії — це річ позитивна. Таким чином посилається месседж, що Україна веде справу не лише з країнами Балтії. Хоча фінська позиція відрізняється від позиції країн Балтії, демонстрація солідарності з Україною відбувається. Проте, тут не користуються популярністю концепції балтійсько-чорноморського простору або міжмор’я.
— Чи зростає у Фінляндії кількість прихильників членства країни в НАТО у зв’язку зі зростаючою агресивністю Росії?
— Реального розвитку дискусії на членство Фінляндії в НАТО не відбувається. Дискусія ведеться, сторони так чи інакше обумовлюють свої позиції, але серйозних і значимих змін у громадській думці не відбувається. Приблизно менше чверті за членство в Альянсі, трохи більше половини — проти членства, і таких позицій громадськість тримається дуже тривалий час. У елітах зараз навпаки, скоріше, є побоювання щодо потенційної відповіді з боку Росії. Тому в плані практичної політики це питання не стоїть, зберігається формула — тримати всі опції відкритими. Забезпечення власної безпеки Фінляндія шукає іншими способами.
— А як у вашій країні ставляться до висунутої Генрі Кіссінджером ідеї фінляндизації України для вирішення конфлікту з Росією?
— Тут можна знайти представників такого погляду. Але у нас поняття фінляндизації не є популярним. Це був період історії, до якого по-різному ставляться, але всі розуміють, що це був нав’язаний вибір, який повинні були зробити в дуже складних історичних умовах. І щойно умови змінилися, Фінляндія від цього вибору відмовилася.
