«Європа націй і свобод» — так назвали сформоване в Європарламенті нове об’єднання, до якого ввійшли крайні праві і ліві депутати. Про створення цього блоку заявила вчора на прес-конференції президент французької ультраправої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен. Нагадаємо, Ле Пен відома своїми зв’язками з Росією, і особливо їх не приховує. У листопаді 2014 року «Національний фронт» отримав у російському банку кредит на суму 9 млн доларів, оскільки банки ЄС відмовилися підтримувати французьких націоналістів.
Євродепутат від Німеччини Герберт Ройль вважає, що поява в Європарламенті фракції «Європа націй і свобод» —«це поганий день для Європи».
Як повідомляє Politico.eu, у «Європі націй і свобод» буде 36 депутатів з крайнє правих партій. Вони відомі не лише тим, що виступають проти євроінтеграції та міграції, але й тим, що підтримують агресивну політику Росії щодо України. Зокрема, це — Партія незалежності Сполученого Королівства (Британія), Йоббік (Угорщина), Партія свободи (Нідерланди), Ліга Півночі (Італія), Австрійська партія свободи, а також Фламандський інтерес (Бельгія).
Повідомляється, що групу правих євроскептиків очолила сама Ле Пен, а також голландець Марсель Де Граафф.
Створення цього блоку, як зазначає американське видання The Wall Street Journal, дозволить створити Марін Ле Пен хорошу платформу перед президентськими виборами у Франції 2017-го року.
Євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс у коментарі «Дню» зазначив, що «Європа націй і свобод» — «зовсім непотрібна структура» в Європарламенті, яку «ніхто не чекав». «Жодних надій на те, що вони будуть конструктивною групою. Навпаки, вони вноситимуть деконструктив, і вся дискусія зводитиметься до їхнього протистояння європейській інтеграції. Те, що пані Ле Пен була нещодавно в Москві з приводу кредитів, і навіть зустрічалася з російськими високопосадовцями, після чого з’явилася така фракція, — говорить про одне. Гроші, отримані в Москві, — працюють. Ці кредити перетворюються на політичний лобізм. Попри появу цієї маргінальної політичної сили, це не змінить наших поглядів на Ле Пен та її друзів. Ми їх критикуватимемо і робитимемо те, що робили раніше. Голос цієї фракції не буде чути, і вона не репрезентуватиме Європейський парламент», — сказав пан Ауштрявічюс.
«День» також попрохав прокоментувати появу ультраправої фракції в Європарламенті німецького політолога, доцента кафедри політології Києво-Могилянської академії Андреаса УМЛАНДА:
— Створення такої фракції очікувалося після виборів до Європейського парламенту минулого року. На них радикальні праві і правопопулістські партії домоглися вражаючого успіху. Якщо раніше виникало питання про те, як набрати достатню кількість депутатів для статусу фракції, то зараз Ле Пен це вдалося.
Ця фракція підвищить вагу пропутінських праворадикалів у Європейському парламенті. У них буде більше ресурсів і впливу на його роботу.
Проте це буде маленька група, яка підриватиме роботу Європарламенту щодо євроінтеграції або щодо санкцій проти Росії, або щодо інтеграції України до ЄС. Вони прагнутимуть заважати цьому. Але не думаю, що їм це вдасться, і що це — причина для паніки.
Успіх праворадикалів на останніх виборах до Європарламенту — вираження не сили цих партій, а результат помилок центристських головних партій, які не зуміли добре пояснити своїм виборцям, що таке Європейський проект, а також вигоди і сенс європейської інтеграції. Високий успіх праворадикалів, особливо в таких країнах, як Великобританія, Франція, Данія, Угорщина, — результат того, що піар Європейського проекту не спрацював. Хоча якраз ці країни, в яких виграли праворадикалы, отримують великі вигоди від євроінтеграції. На жаль, звичайні виборці наразі не знають і не розуміють цього.
