26 вересня під час промови перед студентами університету Сорбона президент Франції Еммануель Макрон представив план масштабної реформи Європейського Союзу. Насамперед він зазначив, що зараз ідея Європи «є більш крихкою, ніж будь-коли», повідомляє France 24. За його словами, ЄС «надто неефективний і надто повільний», проте «лише Європа може допомогти нам існувати в цьому мінливому світі».
По-перше, Макрон наголосив, що через «прогресуючу роз’єднаність у США» і терористичну загрозу безпека є пріоритетом для Європи. Він запропонував створити «спільні сили реагування, спільний оборонний бюджет і спільну доктрину дій». Крім того, він закликав запровадити обмін солдатами з усієї Європи, пообіцявши приймати до французької армії «солдатів з усієї Європи».
По-друге, глава держави згадав про кризу біженців у ЄС і запропонував створити «європейське бюро з надання притулку», посилити кордони країн і надавати допомогу державам, звідки їдуть мігранти, щоб стабілізувати їхню економіку.
По-третє, він закликав запровадити єдиний по всьому ЄС податок на фінансові транзакції, створити єдиний парламент для країн Єврозони і створити посаду міністра фінансів Єврозони.
По-четверте, Макрон порушив питання змін клімату, яке, за його словами, перебуває «в дещо підвішеному стані» в ЄС. Президент висловив ініціативу створити спільну службу захисту населення від наслідків природних катастроф і запровадити однаковий податок на викиди вуглецю.
Крім того, французький президент звернув увагу на важливість відносин між Парижем і Берліном. «Я пропоную Німеччині нове партнерство. Ми не знайдемо згоди щодо всього, не одразу, але ми обговоримо все», — відзначив французький лідер. При цьому він окреслив амбітну мету: до кінця 2024 року інтегрувати ринки країн, запровадивши однакові правила і для французьких, і для німецьких компаній. Макрон підтвердив, що його виступ не випадково відбувається через два дні після виборів у Німеччині та перед переговорами щодо створення коаліції в бундестагу. За його словами, так його пропозиції матимуть більше впливу.
Як пише Reuters, промова Макрона викликала доволі «змішану» реакцію в Берліні. Міністр закордонних справ Німеччини і член Соціал-демократичної партії Німеччини Зігмар Габріель зазначив, що Макрон «може розраховувати» на його партію. Політик з партії Зелених Джем Оздемір також висловив підтримку реформам Макрона. Представник вільної демократичної партії Александр Ламбсдорфф сказав, що вітає промову Макрона, але не всі його пропозиції схвалює партія. Як пише DW, партія канцлера Німеччини Ангели Меркель Християнсько-Демократичний союз загалом згодна на реформування ЄС, але також приймає не всі пропозиції Макрона.
Переговори щодо коаліції в бундестагу почнуться в середині жовтня та можуть тривати кілька місяців.
«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати важливість реформування ЄС та, зокрема, озвучену президентом Франції ініціативу:
«ЦЕ НЕ Є ЦІЛІСНОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ РЕФОРМУВАННЯ»
Олександр СУШКО, науковий директор Iнституту Євроатлантичного співробітництва:
— Макрон розуміє, що для того, щоб мати успішне президентство, шанси на продовження своєї політичної кар’єри, він має дати відповіді на ті занепокоєння, які спричиняють зростання популістських, право радикальних настроїв, євроскепсису. Якщо він не спроможеться дати таку відповідь, то на наступних виборах будуть знову ті загрози, які були на цьогорічних французьких президентських виборах. Він це добре розуміє. І, зокрема, його команда активно думає над тим, яким чином з одного боку запропонувати модель, яка б давала рух уперед Європейському Союзу, як проекту, тому що, якщо стояти на місці, такий проект не може. А з іншого боку, показати громадянам те, що політики дбають про подолання розриву між простими громадянами та елітою, з якою асоціюється проект ЄС. Промова президента Франції якраз є спробою дати відповідь на два цих питання: як зробити ЄС більш демократичним, ближчим до людей, і з іншого боку — як забезпечити рух вперед, подальшу інтеграцію. В цьому є логіка. Наскільки він здобуде підтримку з боку інших лідерів, країн-членів ЄС, питання відкрите. В даному випадку він, насамперед, комунікував з французьким суспільством. Але, як відомо, його консультації з Ангелою Меркель також є достатньо інтенсивними і зараз у зв’язку із завершенням виборчого циклу в Німеччині, якраз час відновити активну роботу франко-німецького тандему двох лідерів, які підтвердили свій мандат на виборах. Тому в цьому є логіка вчорашньої промови.
На сьогоднішній день ми маємо лише одну промову, яка окреслила деякі ідеї. Це не є цілісною концепцією реформування. Це лише декілька ідей, які мають бути надалі проговорені, як лідерами держав, так і експертами.
Для мене, наприклад, деякі з цих ідей здаються достатньо екзотичними. Наприклад, невідомо, навіщо мати ще один парламент Єврозони на додачу до вже існуючого європейського парламенту. Інші ідеї не є новими, наприклад ідея спільної фіскальної політики чи запровадження міністра фінансів Єврозони. Ці ідеї вже звучали.
Макрон розуміє, що якщо він не буде задавати певний тон і принаймні пропонувати певні ідеї, він дуже швидко втратить динаміку і знову суспільні настрої будуть хитатися в бік до недовіри до його проєвропейської політики та риторики. Тому він, розуміючи, що загалом його проект є ще недостатньо цілісним і сіруватим, тим не менше, ризикнув зробити його публічним і розпочати відкриту дискусію з цього питання.
«У ФРАНЦІЇ З’ЯВИЛОСЯ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ПЕДАЛЮВАТИ РЕФОРМУ ЄС»
Катерина ЗАРЕМБО, заступниця директора Iнституту світової політики:
— Ця реформа вже певний час обговорювалася в ЄС щодо того, що якщо вдасться досягнути якоїсь більш чіткої фіскальної кореляції, тоді економічну ситуацію в ЄС можна буде вирівняти, контролювати, а більш заможні країни не будуть платити за ті, які матимуть якісь економічні проблеми. Тобто це одне з рішень, яке певний час пропонувалося.
Після Брекзіту у Франції, яка, традиційно, була локомотивом глибшої європейської інтеграції, з’явилося вікно можливостей педалювати реформу ЄС.
Питання Німеччини, звичайно, ключове. Адже промова не просто так прозвучала саме зараз. Це пов’язано з коаліційними переговорами після виборів у Німеччині. Макрон хотів би на них вплинути, щоб ці питання були враховані. Насправді, для нього розклад в Німеччині не дуже сприятливий, тому що коаліція «Ямайка», переговори щодо якої триватимуть, якраз не є сприятливою для фіскальної, бюджетної єдності. У неї, вірогідно, ввійде партія Вільних демократів Німеччини. По-перше, вона якраз налаштована проти пропозицій Макрона, а по-друге, претендує на міністерство фінансів. Тобто, якщо буде та коаліція, про яку ми говоримо, про таку пропозицію можна забути. Будуть більш символічні кроки, але не на такому рівні, як пропонує зараз Макрон.
