Політичну погоду в Європі останніми роками визначає Німеччина, як наймогутніша країна на континенті. Тому зрозуміло, з якою увагою стежить за реакцією офіційного Берліна Україна.
Як у Німеччині відреагували на ракетний напад на Маріуполь, і чи варто очікувати від німецького уряду посилення санкцій проти Росії, яка не виконує Мінські домовленості? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» — призначеного наприкінці минулого року посла України в Німеччині Андрія МЕЛЬНИКА.
РЕАКЦІЯ ІСТЕБЛІШМЕНТУ
— Не зважаючи на вихідні, реакція з боку керівництва Німеччини на ракетні обстріли в Маріуполі була дуже швидкою і однозначною.
Зокрема федеральний канцлер Ангела Меркель особисто в телефонній розмові висловила співчуття президентові України Петру Порошенко у зв’язку з численними людськими жертвами в Маріуполі. За словами Меркель, цей напад став однозначним порушенням домовленого перемир’я, яке нічим не може бути виправданим. Окрім того, в неділю Ангела Меркель мала телефонну розмову з президентом Росії Путіним, у якій закликала його уникати подальших кроків щодо ескалації. Вона також закликала його максимально вплинути на сепаратистів. За словами Меркель, необхідно вжити термінових кроків, щоб досягти мирного врегулювання конфлікту та реалізації Мінських домовленостей і в цьому контексті насамперед йдеться про дотримання режиму припинення вогню та відведення важкої артилерії на основі лінії дотику, яка була погоджена ще у Мінську.
Ми отримали інформацію від МЗС ФРН, згідно з якою в сьогоднішньому коментарі для Reuters і dpa федеральний міністр закордонних справ Штайнмаєр погрожує Росії жорсткішими санкціями.
Події в Маріуполі викликали дуже широкий резонанс і серед членів Бундестагу. Зокрема, один з провідних зовнішньополітичних речників фракції ХДС Карл-Георг Вельманн, який очолює українсько-німецьку групу дружби в парламенті, наголосив, якщо російським керівництвом не буде вжито кроків для деескалації ситуації на Сході України, то необхідно буде вести мову про подальше поглиблення і посилення санкції до Росії. Такої ж позиції дотримується інший політик цієї фракції ХДС Елізабет Мотшманн, яка наголосила, що ЄС у разі продовження таких кроків буде просто вимушений займатися темою санкцій.
Що стосується інших фракцій, то маємо приблизно такі ж сигнали зі сторони фракції партії Зелених. Зокрема її зовнішньополітичний речник Омід Нуріпур наголосив, що така позиція Москви щодо ескалації конфлікту не може залишатися без відповіді зі сторони Німеччини та ЄС. Більше стриманою була реакція з боку фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Зокрема, в неділю заступник голови фракції у Бундестазі Рольф Мютценіх зазначив, що про можливі подальші кроки стосовно Росії можна буде говорити після того, як будуть дані оцінки висновки місії ОБСЄ щодо нападу на Маріуполь.
Тобто загалом можна говорити, що вже у перші дні після цього жахливого нападу на Маріуполь політичний істеблішмент Німеччини дуже відкрито і однозначно заявив про те, що подібні кроки просто не можуть залишатися без відповіді.
— З приводу згаданого вище ракетного нападу президент Європейської Ради Дональд Туск заявив наступне: «політика умиротворення лише спонукає агресора до більших актів насильства. Час посилювати нашу політику, засновану на холодних фактах, а не на ілюзіях». Чи поділяє таку позицію німецька еліта?
— Думаю, що реакція особисто федерального канцлера, яка опікується українським питанням, була дуже недвозначною. І у четвер планується засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке було підтримано німецькою стороною. А неформальний саміт ЄС на рівні глав держав ЄС очікується 12 лютого. Очевидно, що якщо й не буде вжито кроків з деескалації, то німецький політикум не може залишатись осторонь від загальноєвропейської дискусії стосовно подальших дій щодо Росії.
— Чи можна сподіватися, що у четвер міністри ухвалять чергові санкції проти Росії?
— Тут важко передбачити хід і результати, які можна очікувати від зустрічі у четвер, але сам факт, що буквально через кілька днів після нападу на Маріуполь Європейський Союз збирається на позачергову зустріч, яка буде присвячена фактично виключно питанню України, вже багато про що говорить.
САНКЦІЇ
— Німецький уряд наголошує на мирному, іншими словами дипломатичному варіанті вирішення конфлікту в Україні. Але ж відомо, що дипломатія без сили, без мускулів може бути безуспішною.
— Дійсно, керівництво Німеччини і особисто канцлер кілька разів наголошувала на тому, що не існує військового вирішення конфлікту на сході України. І може йтися лише про мирні засоби, можливо, посилення санкцій, що так само є одним із дієвих кроків для зміни позиції Кремля.
Очевидно, є відчуття того, що ті санкції, які вже зараз діють проти Росії, виявили свою дієвість і таким чином питання санкцій однозначно буде залишатися на порядку денному. Не виключено, що йтиметься про посилення цих санкцій.
— На вашу думку, які ще санкції треба застосувати проти Росії, щоб Путін відступив?
— Зараз зарано говорити про те, які саме конкретні заходи можуть бути вжиті. Я матиму сьогодні зустріч з керівництвом Бундестагу і з керівництвом МЗС і ми будемо говорити про те, яким міг би бути порядок денний зустрічі у четвер на рівні Ради глав МЗС держав-членів ЄС. Коло питань може бути дуже широким.
— Канцлер Меркель, перебуваючи у Києві, заявила, що Німеччина надасть урядові гарантії на кредити на суму 500 млн. євро, які будуть виділені на відбудову Донбасу. Можете нам сказати, як реалізується ця домовленість?
— Йдеться про відбудову тих регіонів, які перебувають під контролем українського уряду в Донецькій та Луганській області. Хоча кошти, які буде виділено під ці гарантії, також можуть бути використані на інші проекти. Не обов’язково пов’язані зі Сходом України. На даному етапі триває робота по завершення відповідної міжурядової угоди. Ми очікуємо, що це буде зроблено у лютому і після ратифікації українським парламентом цього документу він вступить у силу і це дозволить, зокрема німецькому банку з відбудови розпочати кредитування у рамках цих гарантій у 500 млн. євро, що були надані федеральним урядом Німеччини.
— Загально відомо, що українській армії бракує озброєнь для того, щоб протистояти російській агресії. Чи зверталась наша влада до німецького уряду з проханням поставити оборонне озброєння і як на це відреагували в Берліні?
— Так звичайно, розмови з цього приводу ведуться як з усіма урядами, так і з федеральним урядом Німеччини, який уже надав чималу допомогу. Зокрема для зміцнення потужностей нашої прикордонної служби. Тут є дуже широкий спектр розмов стосовно того, у який спосіб Німеччина може надати нам допомогу. Йдеться і про військово-технічне співробітництво. Нещодавно були ухвалені певні рішення, зокрема з надання відповідних дозволів і ввезення в Україну певного обладнання, зокрема моторів. Так що з цього питання у нас є дуже чіткий і практичний діалог з німецького стороною.
«ПОЗИЦІЯ НІМЕЦЬКИХ ЗМІ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ПОДІЙ В УКРАЇНІ Є ЧІТКОЮ І ОБ’ЄКТИВНОЮ»
— Хотілось почути вашу оцінку того, як німецькі ЗМІ висвітлюють події в Україні, чи розуміють вони суть конфлікту, що це російська агресія проти нашої держави і чи намагаються вплинути на уряд з тим, щоб той дія більш жорсткіше щодо Росії?
— Провідні ЗМІ як-от: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Die Welt, Die Deutscher Zeitung та інші у своїх матеріалах дуже чітко розставляють на місця все, що відбувається і тут, по моєму, позиція є дуже недвозначна. Це стосується, до речі, і повідомлень, які були опубліковані і в суботу, в день нападу на Маріуполь і вчора. Позиція німецьких ЗМІ щодо висвітлення подій в Україні — є дуже чіткою і об’єктивною. Звичайно, цього не може не враховувати політичне керівництво Німеччини.
— До речі, а що ви скажете про роль нашої діаспори в Німеччині, наскільки вона є активною у просуванні позиції України?
— Ми маємо намір посилити наші контакти з дуже великою громадою українців, яка проживає в Німеччині. У принципі, ця громада, на мій погляд, за дуже короткий час, який я перебуваю в Берліні, є дуже активною. Вона провела цілу низку заходів, зокрема «Марш Миру» після обстрілу автобуса під Волновахою. Ми плануємо максимально залучати можливості нашої громади в боротьбу проти російської пропаганди, яка ведеться у Німеччині. Йдеться про за діяння всіх можливих засобів, включаючи Twitter, Facebook інші соціальні мережі. Є плани щодо заснування української школи. І я думаю, що це буде саме у приміщенні посольства...
— А коли буде реалізована «мрія» побудувати Український дім у Берліні?
— Це не мрія, це — наша мета, яка не є короткостроковою. Зважаючи на фінансову ситуацію в державі реалістично сьогодні навряд чи про це можна говорити. Але ми над цим працюємо.
