Днями в Києві побувала делегація комітету з питань Європейського Союзу німецького Бундестагу на чолі з головою паном Гюнтером Кріхбаумом. «Мета візиту, — розповів він на прес-конференції для журналістів, — полягала в тому, щоб, з одного боку, отримати актуальну картину про політичні події, економічну та безпекову ситуацію в країні, а з другого — сприяти зростанню порозумінню між народами». Тим часом представник блоку «Союз 90/Зелених» Мануель Саррацін, висловлюючи загальну думку німецького парламенту, у своєму виступі спростував інформацію, що Україні погрожують непродовженням санкцій проти Росії, якщо не будуть ухвалені конституційні зміни та закон про вибори на Донбасі, які передбачені Мінськом-2. «Санкції були запроваджені у зв’язку з поведінкою Росії і можуть бути або частково чи повністю скасовані, коли ця поведінка суттєво зміниться або стане дещо м’якшою», — зазначив депутат. Разом з тим він зазначив, що найважливішим і найвагомішим аргументом, який зміг би переконати наших партнерів, нашу громадську думку в доцільності продовження збереження санкцій, було створення Україною всіх правових передумов для виконання своїх зобов’язань за Мінськом-2.
Як бачать у Німеччині виконання Росією Мінських домовленостей, зважаючи на заяву самої Меркель, яка відзначила на переговорах з Порошенком, що за даних умов вибори проводити на Донбасі неможливо. Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» — Гюнтера КРІХБАУМА.
«МИ ПОСТІЙНО ВИСЛОВЛЮВАТИМЕМОСЯ ЗА ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦІЙ, ДОКИ НЕ ЗМІНИТЬСЯ ПОВЕДІНКА РОСІЇ»
— Справді, частиною Мінських угод є проведення виборів. Але передумовою цьому має стати виконання першого пункту — припинення вогню. При цьому ми не повинні плутати ролі. Україна є жертвою нападу з боку Росії у сенсі анексії півострову Криму та окупації східної частини України. Тому я чекаю не лише припинення вогню, але й відведення важкого озброєння із зони конфлікту з боку Росії. А за цим повинні відбутися відповідні кроки України, щоб ніколи більше зброя не поверталась у цей регіон. Доти поки зброя не замовкла ми не можемо говорити про належне проведення місцевих виборів у цьому регіоні. І ми сподіваємось, що такі передумови будуть створені.
— Але ви ж знаєте: мета Росії створити — «заморожений гарячий конфлікт на Донбасі і прив’язати Україну до себе. І загалом навіть тут, у посольстві, називають Росію непередбачуваною, коли ставиться питання про те, чи виконає Москва Мінські домовленості до кінця цього року...
— Якщо ви самі говорите, що в посольстві це кажуть, значить не ставиться під сумнів те, що ми бачимо і як ми це оцінюємо. Ми чудово знаємо від кого агресія виходить. Нам усім прекрасно відомо, що після того як колишній президент Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом, яка мала на меті не що інше як наближення України до свобод і до цінностей Європи, вибухнули масові протести. Чому люди вийшли на вулицю? Не тому, що хотіли мати більше грошей. Йшлося про значно більше, вони хотіли опиратися на такі європейські цінності як свобода, правова держава і демократія. А саме ці цінності в Росії сприймаються як загроза. Російський уряд не хоче більше демократії й більше свободи для громадян. А країна, яка прагне цього, розташована буквально перед дверима Росії і може становити загрозу інфекції. Але сильний президент не повинен був би боятися свого народу — я зараз говорю про Путіна, — а мав би дослухатися до свого народу і зробити ставку на демократію. І тому ми як депутати німецького Бундестагу чудово розуміємо, що Росія має тут ворушитись. А тому ми постійно будемо висловлюватись за продовження санкцій, доки не зміниться поведінка Росії.
— І ви думаєте, що таке можливо?
— Але й сам президент Путін визнав на прес-конференції, що санкції діють і в нього величезні проблеми через падіння цін на нафту. Тому що Росія мислить свою зовнішню політику як політику поставки. І все добре допоки не знижується ціна на енергоносії, тоді можна дорого продавати свої енергетичні ресурси на світових ринках. Коли ж відбувається обвал цін, як це спостерігається останнім часом з нафтою, тоді країна зіштовхується з величезними проблемами. А санкції додають до цього решту. Тому пану Путіну буде потрібно добре замислитися над тим, чи зможе він продовжувати свій курс, не наражаючи свою країну на економічну кризу. Чесно кажучи, ми самі цього не хочемо, але все в його руках. Хочу сказати одну важливу річ на завершення. Україна має нашу підтримку. Нас як депутатів, а також як це можна судити по активній участі нашого міністра закордонних справ, федерального канцлера в «нормандському» форматі Україна має також і підтримку нашого німецького уряду.
— А що ви скажете про таке явище у вашій країні, як Putinversteher, що з німецької перекладається: «Ті, хто розуміє Путіна»?
— Зважаючи на це, якраз і важливо, щоб завдяки цьому візиту ми зберігали увагу до України в німецьких ЗМІ. Останнім часом Україна зникла з перших сторінок як європейських, так і німецьких мас-медіа. І це спонукає багатьох як загалом у Європі, так і в Німеччині зокрема до невірного висновку, що ситуація заспокоїлась. І постає питання, навіщо в такому разі продовжувати санкції проти Росії. Відтак надзвичайно важливо, щоб Україна інтенсивно й активно була присутня в європейських ЗМІ. Ми знаємо про ситуацію у вашій країні, і доки вона такою залишається, немає жодних підстав для скасування санкцій.
