Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Парад цинізму»: пам'ять і пропаганда

У Росії пройшли святкування до 70-річниці Перемоги. Це стало своєрідним «переписом» людей, лояльних до політики Путіна
9 травня, 2015 - 16:50
Фото Reuters

Сьогодні Росії з помпою святкує 70-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні. Саме святкує. Паради до 9 травня проводяться в Російській Федерації щорічно з 1995 року. Цього разу урочисті святкування відбулися в 26 містах. Не обійшлося і без інцидентів.

Росіяни намагалися зробити парад у Москві наймасштабнішим в історії сучасної Росії. Про це неодноразово писалося у російських масмедіа і лунало з телеекранів. Це ж саме можна сказати і про передсвяткову істерію та ажіотаж, які розпочалися взимку і породили низку скандалів та курйозів. Найголовніший ­­­­­­пов’язаний із запрошенням світових лідерів на урочистості до Москви.

На фоні російської агресії на Донбасі та анексії Криму, більшість політиків відмовилися від поїздки до Путіна. І хоча напередодні й повідомлялося про приїзд лідерів Словаччини, Греції та Угорщини, які вважаються друзями президента РФ в ЄС, 9 травня їх не було у Москві. Не приїхав навіть найближчий союзник Росії – президент Білорусі Олександр Лукашенко. Раніше він пояснив журналістам, що в цей день він перебуватиме в Мінську, оскільки, «у нас 9-го травня свій такий парад, як в Москві». До речі, це перший парад до дня Перемоги в Мінську за останні п’ять років. За словами Лукашенка, в Європі лишилися тільки дві країни – Росія та Білорусь, «які так масштабно віддають дань поваги тим поколінням, які відстояли мир і незалежність Європи». Про вклад України у цю війну білоруський президент промовчав…

Для глави Росії Володимира Путіна заменшувати внесок українців у перемогу над гітлерівською Німеччиною стало традиційною справою. У своїй промові на параді він жодним словом не обмовився про Україну. Натомість він подякував союзникам СРСР по антигітлерівській коаліції та іншим країнам, які воювали на боці радянського союзу. «Однак в останні десятиліття все частіше стали ігноруватися базові принципи міжнародного співробітництва. Ті принципи, які були побудовані людством після глобальних випробувань війни», – заявив Путін з трибуни.  Не втримався він від критики НАТО та ЄС під час своєї урочистої промови. «Ми бачили спроби створення однополярного світу, бачимо, як набирає обертів силове блокове мислення. Все це підриває стійкість світового розвитку. І нашою спільною задачею має стати вироблення системи рівної безпеки для всіх держав. Системи, адекватної сучасним загрозам, побудованої на регіональній та глобальній, позаблоковій основі. Тільки тоді ми забезпечимо мир і спокій на планеті», – сказав глава країни, яка погрожує всьому світу ядерною зброєю…

Від візиту до Росії відмовився й інший союзник Кремля – лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. Слід відзначити, що російські медіа приділяли його приїзду багато уваги, оскільки це був би його перший закордонний візит. Натомість до Володимира Путіна приїхали лідери Китаю та Казахстану – Сі Цзіньпін та Нурсултан Назарбаєв. Саме в їх оточенні Путін покладав вінок до Могили невідомого солдата на Красній площі.

Як пише «РИА-Новости», на 70-річний ювілей Перемоги запрошення отримали 68 зарубіжних лідерів, а також керівники ЮНЕСКО, ООН, ЄС і Ради Європи. В реальності, до Путіна приїхало лише 10 глав держав. Серед них, окрім вище названих – президент Азербайджану Ільхам Алиєв, глава Вірменії Серж Саргсян, президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, венесуельский лідер Ніколас Мадуро, президент Монголії Цахіагійн Елбегдорж, кубинський лідер Рауль Кастро, глава Індії Пранаб Мукрджі повідомляє портал Vesti.ru. А ось за інформацією Бі-Бі-Сі, до Москви приїхало 20 світових лідерів... До Москви також прибули  президент Чеської Республіки Мілош Земан та словацький прем’єр Роберт Фіцо. Утім, як повідомляє з Москви кореспондент британської газети The Telegraph, вони не брали участі у параді. Не було на параді і канцлера Німеччини Ангели Меркель. На думку експертів, присутність Меркель 9 травня на параді – підриває жорстку позицію у питаннях санкцій проти Росії. Утім, Меркель приїде до Москви… завтра, 10 травня, щоб покласти разом з Путіним вінок до Могили невідомого солдата.

Фото Reuters

Від Італії та Франції приїхали міністри закордонних справ – Паоло Джентілоні та Лоран Фабіус. Велику Британію у Москві представляв онук Вінстона Черчілля – британського прем’єра у роки Другої світової війни – сер Ніколас Соамс. США – американський посол Джон Теффт. Генсек ООН Пан Гі Мун, який вчора хвалив Україну за її прагнення до миру також прибув на парад країни-агресора.

Офіційних представників від України на параді в Москві не було. «І це природно. Парад пройде в державі, яка чинить агресію проти України, чиї солдати сьогодні вбивають наших воїнів. Тому це було би верхом цинізму, якби ми взяли участь в цьому параді», – пояснив напередодні директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс.

Раніше Президент України Петро Порошенко назвав святкування у Москві «парадом цинізму». Нагадаємо, що цього року Київ уперше приєднався до європейської традиції вшанвання жертв Другої світової війни 8 травня. «У той час, як наступного дня у Москві, під приводом Великої Перемоги, армія агресора буде брязкати своєю смертельною міццю на весь світ», – сказав Президент. 

Як відзначає «Інтерфакс» у параді в Москві було задіяно 16 тисяч військових, близько 200 одиниць наземної техніки та приблизно 150 літаків та гвинтокрилів.

На трибунах за дійством спостерігали 2 тисячі 300 ветеранів. До речі, з цим пов’язаний ще один скандал: на парад не пускали ветеранів, які приїхали без запрошень. Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що кількість ветеранів на Красній площі будуть визначати самі ветеранські організації. Пізніше такий підхід пояснили «посиленими заходами безпеки».

Утім за гроші, які Росія витратила на святкування 9 травня, можна було би краще підготуватися до прийому ветеранів. За підрахунками «РБК», Кремль витратив на ювілейний парад більше ніж 40 мільйонів доларів.

Попри те, що до параду у Москві багато хто з іноземних експертів поставився скептично, а більшість запрошених лідерів не приїхали, своєї цілі, схоже, це дійство досягло. Якщо проглянути соцмережі росіян, то переважна більшість перебувають у цілковитому захваті від «сили і непереможності» своєї країни. Багато хто пише, що пишається тим, що народився в СРСР, а живе в Росії, багато хто пишається Путіним і вірить, що нинішня Росія здатна і сьогодні долати світовий фашизм… Тобто, парад зробив своєрідний «перепис» людей, що підтримують Путіна і політику Росії сьогодні. Дуже незначна частина, можна сказати, поодинокі користувачі соцмереж в Росії пишуть, що це мав би бути день скорботи, а не «танці на кістках». І те, що таких думок надзвичайно мало, вони непомітні у суцільному захваті військовою технікою і парадом, – недобрий дзвіночок, зокрема для України.

 «День» промоніторив соцмережі і знайшов не так багато адекватного бачення ситуації. Подаємо кілька цитат людей з російської блогосфери, які не в «тренді».

Alexandr Mikhailovich

«… Я думаю 9 мая должно быть только днем скорби и памяти . А парад это нечто бравурное и радостное. А чему радоваться? сколько людей положили и как жили и живут ветераны, как мы все жили при СССР? Лагеря, колхозы, доносы, весь этот кошмар.. Жизнь солдата для командования не стоила ничего. И они сражались с немцами, получив в результате вот это вот. Есть повод радоваться?»

 

Veronika Luxembourg

«Я не против Парада! Я против того, что священный праздник, который мы все с трепетом и слезами отмечали всю жизнь, за несколько лет превратили в пропагандистскую ахинею. Ты только посмотри, что творят в этом году? И железки об голову гнут, и лица маршалов заменяют мордами бюрократов, и картонные стенды для фото с дыркой вместо башки! всего не вспомнить. Но общее впечатление - танец на костях. Грустно».

 

Evgeniy Lesnoy

«Как только "советский человек" прекратит свое существование ( я очень надеюсь) то и не будет вот этой вакханалии - мы самые лучше. мы самые сильные. мы всех пАбедим. Посему и парад - эта вакханалия, которая никому не нужна! Надо ПОМНИТЬ как в Израиле помнят жертв Катастрофы и погибших за независимость страны.. И мое мнение: очень правильно, что в Украине отказались от парада. ибо почтить память погибших и всех всех всех можно и преклонив голову».

 

Ismailbek Bekkuzhin

Почему этот день называют Праздник? Что празднуем? Что убили 30 миллионов наших граждан и 70 миллионов людей по белу свету и миллиард людей сделали инвалидами и лишили будущего ?
Победа над Германией? Так она, очистившись от скверны, счастливо живет и процветает и дай бог скоро станет самой лучшей страной мира.

Победа над нацизмом? Так национал социализм сейчас в некоторых странах ведущая идеология, в той же россии например, уже перестал удивляться маршам нацистов на красной площади, или собранию нацистов всей европы в Питере.

Победили жестокое и массовое уничтожение себе подобных? Да нет, в той же Украине, кадровые военные или просто "туристы" и наемники из соседней страны жестоко пытают и убивают братьев своих или на востоке тот же игил сжигает людей.

Праздник что больше не будет большой войны? Так она уже на пороге, если не идет, распад империи и ее передел не бывает без большой войны.

Получается человечество не изменилось, опять миллионы готовы убивать по прихоти нескольких правителей?

Может ‪#‎ДеньПобеды будем праздновать тогда, когда Мы все изменимся и каждый станет Человеком, которого нельзя будет заставить убивать Человека?

А пока это ‪#‎ДеньСкорби, надо помнить историю, устраивать поминовение погибших, да упокоит Всевышний души погибших, а не танцевать на их костях и ездить по ним на танке.

И не позволять использовать их память в грязных целях лживых политиков.

Проснулась сегодня от песни День Победы, которая играла во дворе... Прислушалась и навеяла она мне такие мысли...

Я длительное время отгораживалась от всего что в нашей стране происходит вокруг этого праздника...
А сегодня на меня нахлынули воспоминания из детства... У меня нет бабушек и дедушек, которые бы воевали, они работали в тылу на оборонных заводах, которые были эвакуированы в мой родной город, у меня погиб на войне дядя, но я мало о нем знаю... у нас в семье вообще никогда не говорили о войне...

Но я в детстве была очень одержима чтением книг о войне... Я читала много книг про людей на войне... и про пионеров-героев, и про Зою Космодемьянскую, и про концлагеря, и еще разные книги в которых люди проявляли храбрость и геройство...

И скажу вам честно, я всегда была уверена, что я никогда бы не смогла быть на их месте... потому что война - это страшно!

После чтения этих книг, мне почти каждую ночь снились кошмары, как летят самолеты и будут бомбить наш город, я просыпалась в слезах, потому что война это страшно!

Я часто в детстве пела песни День Победы и Бухенвальский набат и плакала, и когда пела, и когда слышала их, потому что война - это страшно!
И насколько горько сейчас осознавать, что есть люди, которые в наше время искренне хотят войны, насколько горько осознавать, что есть люди, которые готовы убивать друг друга за другой цвет кожи, за другую веру, за другие мысли, да и просто потому, что кто-то живет в другой стране, а по телевизору сказали, что там живут враги...

Я не знаю, что я могу сделать, чтобы ненависти, агрессии, национализма, животной радости от убийств ни в чем не повинных людей стало меньше...

Но я понимаю, что война - это страшно! И да, я хочу мир во всем мире! Так как война ничего не решает, а только приносит голод, холод, разрушение и горе...

Я вчера прочитала заметку, что если бы почтить минутой молчания каждого погибшего в этой войне, мир бы молчал 50 лет... 50 лет!!!!! и пусть даже это не совсем правда, но если почтить минутой молчания погибших не только на этой войне, а на всех войнах, которые были за последние 100 лет, включая наше время... то мир бы скорее всего никогда не заговорил... Цена человеческой жизни очень мала... Война - это страшно!

И я хочу поздравить наших ветеранов, тех, кто действительно был участником и победителем в этой ужасной войне! Но так же я понимаю, что ветераны не сидят в интернете... и думаю, что их нужно не вспоминать один раз в году, а обеспечивать им ежедневный достойный уровень жизни!

Война - это страшно! Пусть всегда будет солнце! С Днем победы!
‪#‎мысливслух ‪#‎деньпобеды

Ігор САМОКИШ, Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»

 

Рубрика: