Останніми днями в Україні увага була прикута до низки важливих для національної безпеки міжнародних заходів. У Мінську відбулося засідання підгрупи з політичних питань у рамках тристоронньої контактної групи, на якому представники так званих республік «ДНР» і «ЛНР» оприлюднили чергові ультиматуми по наданню цим незаконним утворення постійного особливого статусу. У Києві відбувся Міжнародний круглий стіл на тему «Україна у пріоритетах головування Німеччини в ОБСЄ». І здавалося, що саме ці події мають бути основними для української дипломатії і предметом обговорення ЗМІ. Однак головною темою ЗМІ стала поява на сайті Міністерства закордонних справ списку 230 осіб, яким було анульовано дипломатичні паспорти. Причому викликало здивування те, що у цьому списку було все змішано. Разом із тими, хто знаходяться у розшуку, були достойні люди. «І мертвих і живих, і старих бандитів, і державників», — так прокоментував «Дню» появу цього списку один із народних депутатів. Справді у ньому і померлі депутати, зокрема Іван Плющ, і дуже багато колишніх регіоналів, які втекли з України. І чи не найбільше здивування викликає поява у цьому списку Євгена Марчука. Як стало відомо, вже шість років тому у нього закінчився дипломатичний паспорт, і він його не поновлював. Проте Євген Кирилович зараз виконує дипломатичну місію як керівник підгрупи з питань безпеки у тристоронній контактній групі волонтерів, оплачуючи квитки в Мінськ і назад із власної кишені.
«День» звернувся до міністра закордонних справ Павла Клімкіна з проханням прокоментувати появу такого списку і відповісти на декілька запитань.
«ЦЕ НЕ СПИСОК ПОГАНИХ ЛЮДЕЙ»
— Я вже знаю про цю ситуацію. Це наш консульський відділ виконав технічну роботу. Вийшло так, що Євгена Кириловича поставили в один список з деякими людьми, з якими ми не хочемо мати жодної справи.
Я сьогодні після обіду наберу Євгена Кириловича, його привітаю з днем народження і вибачусь, скажу, що це суто технічно логічний список, аж ніяк не компоновка. І це не тому він з’явився у списку, що щось порушив, а свідчення того, що цей паспорт більше не дійсний. Ми просто технологічно сказали, що диппаспорти таких-то людей анульовано.
Можу зазначити, в ідеї публікації списків анульованих дипломатичних паспортів не було якогось квазі-політичного контексту. Це робота нашого консульського департаменту, завданням якого, відповідно до нового положення про диппаспорт, є оприлюднення такого списку. І він узяв і формально це оприлюднив. До речі, цей департамент ні з ким цього списку не погоджував. Ідея полягала в тому, щоб чесно і транспарентно повідомляти. І це вже друге таке оприлюднення. Але вийшло по-дурному. На жаль, у нас є ідіоти, які роблять все правильно, але іноді робити все правильно потрібно з розумом.
Я вже доручив нашому речнику Мар’яні Беца зробити відповідний коментар і сказати, що це технічний список, а не список поганих людей.
«ВОНИ БУДУТЬ ЗАРАЗ НЕСКІНЧЕННО ГРАТИСЯ ТЕМОЮ ОСОБЛИВОГО СТАТУСУ»
— Як відомо, вчора представник Росії в Мінській групі Борис Гризлов на переговорах у білоруській столиці зажадав від України пов’язати голосування з конституційних поправок з одночасним прийняттям поправок до статей 1 і 10 закону про особливий статус для додання цьому статусу постійної основи за «формулою Штайнмайєра». Що ви скажете на це?
— Вони будуть зараз нескінченно гратися темою особливого статусу і як вона має бути закріплена. І проблема не в тому, що особливий статус має бути на три роки чи більше, а вони хочуть записати деякі речі в Конституцію. А я вважаю це принципово неприйнятним з точки зору всієї логіки процесу. І безумовно, що вони будуть гратися цією темою. Їм же не цікавий Донбас, а вони зацікавлені у розхитуванні ситуації в країні. І вони будуть далі намагатися це робити. В цьому логіка їхньої позиції, яка, на жаль, не змінилась.
«МАЮТЬ БУТИ ГАРАНТІЇ, ЩО ВОНИ ВИКОНАЮТЬ СВОЇ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»
— Пане міністре, а чому нам не вдалося домогтися чіткої послідовності й термінів виконання по всіх 11 пунктах мінських домовленостей? Адже виходить так, що від нас вимагають виконання всіх політичних умов, а Росія та підтримувані нею сепаратисти не виконують навіть першого пункту, зокрема припинення вогню, не кажучи про виведення незаконних збройних формувань, російських озброєнь та повернення кордону під контроль України.
— У нас логіка дуже проста: має бути чітка послідовність зі встановленими часовими рамками і гарантії, що вони виконають свої зобов’язання. Це стосується контролю над озброєннями, доступу ОБСЄ на непідконтрольні Україні території, виводу озброєнь, моніторингу кордону спочатку ОБСЄ, а потім передачі контролю за кордоном Україні. Все це має бути чітко прописано. Звичайно, мають бути гарантії того, що Плотницький і Харченко підуть у певний момент і не будуть заважати там у перелаштуванні. Якщо цього не буде, то весь процес не має сенсу. Усе це має бути дуже чітко пов’язано. Всі зобов’язання по Мінську мають бути чітко прив’язані до певних критеріїв, коли ми можемо сказати, що це зобов’язання виконано або ні.
— Як змусити протилежну сторону все це зробити, бо ми бачимо тиск лише на нас, щоб ми виконали всі політичні умови?
— Тільки у сьогоднішньому варіанті з нашими партнерами по нормандському формату, а також зі Сполученими Штатами та іншими країнами. Інших варіантів немає, оскільки для протилежної сторони важливий не Донбас, а вся Україна.
«УХВАЛЕННЯ ФОРМУЛИ «57 — 1» СТАНЕ ПРЕЦЕДЕНТОМ»
— А що ви можете сказати з приводу наших очікувань від головування Німеччини в ОБСЄ, чи справді німці зможуть провести в життя формулу «57 — 1», яка передбачає, що до врегулювання конфлікту не допускається сторона, яка прямо чи опосередковано причетна до нього, що якраз і має місце у випадку російської агресії на Донбасі?
— З точки зору консенсусу, це буде складно. Але ми готові розмовляти на цю тему, зокрема в рамках погодження деяких параметрів посилення майбутньої місії ОБСЄ. Насправді, ухвалення формули «57 — 1» стане прецедентом, оскільки це сильно може змінити ОБСЄ. Нам це, звичайно, буде на руку. Я добре ставлюсь до здатності німців просувати ОБСЄ, але в цілому скептично ставлюся до ідеї поміняти засади цієї міжнародної безпекової організації, які базуються на консенсусному ухваленні рішень.
КОМЕНТАР
Мар’яна БЕЦА, речниця МЗС України:
В межах наданих законодавством повноважень МЗС на регулярній основі здійснює контроль за використанням дипломатичних та службових паспортів і у випадках недотримання законодавчих вимог вживає відповідних заходів реагування.
Визнання недійсними дипломатичних та службових паспортів здійснюється на підставі положень про дипломатичний та службовий паспорт України, затверджених Указом Президента України від 12.05.2015 року №264.
Підставами для визнання відповідних типів паспортів недійсними є:
- припинення громадянства України;
- втрати або викрадення паспорта;
- втрата підстав для оформлення та користування паспортом (звільнення з займаної посади або зміна місця роботи);
- неповернення паспорта на зберігання до МЗС у десятиденний строк з дати повернення з службового відрядження;
- смерті особи, на ім'я якої оформлено паспорт;
- виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
- закінчення строку дії паспорта;
- непридатності паспорта для подальшого використання.
Дипломатичні або службові паспорти осіб, перелік яких оприлюднено у ЗМІ, визнані недійсними у зв’язку з встановленням однієї із зазначених вище підстав недійсності паспортних документів, зокрема неповернення паспорта на зберігання до МЗС.
