Для багатьох експертів був очікуваним та прогнозованим провал референдуму щодо змін до конституції, який відбувся минулої неділі в Італії з ініціативи прем’єр-міністра Маттео Ренці. Він зробив ставку і програв подібно до британського прем’єра Девіда Кемерона, який зазнав поразки на референдумі 23 червня цього року щодо виходу Британії з ЄС. За підсумками голосування, лише 40% італійців підтримали пропозиції прем’єра, а 60% проголосували проти.
Нагадаємо, запропонована Ренці реформа передбачала скорочення повноважень верхньої палати італійського парламенту і регіональних адміністрацій. На референдумі пропонувалося скасувати дотеперішню систему двох палат парламенту з однаковими повноваженнями. Ідея полягала в тому, щоб скоротити число сенаторів до ста і забрати в Сенату можливість відправляти уряд у відставку чи надовго блокувати законодавчий процес. Уряд тоді стане стабільнішим та сильнішим. Ці заходи, вважали організатори референдуму, мають принести Італії політичну стабільність.
Опозиція заявляла, що ці пропозиції призвели б до концентрації великої влади в руках прем’єра. Референдум був важливим і для ЄС, оскільки до табору «ні» належать здебільшого євроскептичні політичні сили.
Як відомо, Маттео Ренці, оголосивши проведення референдуму, заявляв, що піде у відставку, якщо італійці не підтримають його ідеї щодо змін до конституції. Дізнавшись, що його пропозиція про реформи провалилася, він сказав, що бере на себе повну відповідальність за цю поразку. Водночас прем’єр закликав табір опонентів, які закликали голосувати проти реформи, сформулювати свої пропозиції.
«Шлях мого уряду на цьому закінчується. Я вважаю, що для того, аби змінити політичну систему, в якій лідери залишаються тими самими, лише змінюючи позиції, але не змінюючи країни, ми не можемо вкільканадцяте удавати, що все залишається, як було. Вони не змінюють своїх звичок, і вони ніколи не залишать свого місця в сенаті. На сьогодні італійська демократія базується на парламентській системі. Коли ми виносили на голосування питання про довіру, ми пропонували спростити цю систему, скасувати двопалатний парламент, знизити вартість політичного управління і розширити сферу прямої демократії. Ми були не досить переконливими», — цитують ЗМІ слова Ренці.
За оцінками експертів, склад і повноваження сенату не так багато важать для суспільства, проте громадяни, не задоволені стрімким збільшенням чисельності іммігрантів із Близького Сходу у своїй країні та економічною стагнацією, отримали можливість висловити незадоволення урядом. І вони досить рішуче сказали прем’єру, що не хочуть конституційної реформи.
Відтак результатом референдуму стала переконлива перемога для основних опозиційних партій країни, які в цій кампанії очолило рух «П’ять зірок». Нагадаємо, кампанію під гаслом «Скажи «ні» очолили антиіммігрантська партія «Ліга Півночі» та популістський рух «П’ять зірок» колишнього коміка Беппе Грілло, який закликає провести референдум щодо відмови від євро. Тепер завдання руху — перемогти на найближчих загальних виборах і переглянути відносини Італії з Євросоюзом. Один із лідерів «П’яти зірок» Луїджі Ді Майо вже заявив, що рух готовий взяти на себе управління країною. «Із завтрашнього дня ми починаємо роботу над створенням уряду «П’яти зірок», — сказав він.
Треба відзначити, що наступні парламентські вибори мають відбутися в лютому 2018 року. До цього ж часу відповідно до своїх повноважень президент Італії може призначити в. о. прем’єра когось із правлячої Демократичної партії.
Ренці вважався єдиним в Європі прем’єром, який мав бачення щодо майбутнього ЄС. Тож не дивно, що речник німецького канцлера Ангели Меркель заявив, що вона «з жалем сприймає» відставку Ренці, але Німеччина пропонуватиме тісну співпрацю з наступним італійським урядом.
Тим часом привітати переможців референдуму поспішили праві європейські політики. «Італійці відреклися від Ренці та Євросоюзу. Ми маємо дослухатися до цього прагнення до свободи народів», — написала у Twitter лідер французького «Національного фронту» Марін Ле Пен.
«ЗАРАЗ ІДЕТЬСЯ ПРО ПОДОЛАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КРИЗИ, А НЕ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ВЛАДИ»
Євген ПЕРЕЛИГIН, посол України в Італії, Рим:
— Сьогодні не бракує експертних висновків стосовно катастрофічних для Матео Ренці результатів народного волевиявлення 4 грудня. З одного боку, однією з тактичних помилок Ренці вважається ототожнення референдуму з довірою до себе як до голови італійського уряду. З іншого — за відсутності видимого для більшості населення покращення економічної ситуації було неможливо перетворити переваги своїх лідерських якостей на стійкий політичний успіх. Наступними днями ми станемо свідками відповідних рішень президента Італії Серджіо Матарелли для розв’язання політичної кризи. Одним із перших варіантів розв’язання урядової кризи може стати у разі підтвердження лідерами Демократичної партії сталої більшості в парламенті пропозиція цій політичній силі представити нову кандидатуру голови майбутнього уряду. Коли ж говорити про майбутні вибори в Італії, то на сьогодні існують серйозні розбіжності в баченні опозиційними партіями строків можливих дострокових виборів. Тим часом як лідери руху «П’яти зірок» та «Ліги півночі» закликають до негайних виборів за чинним законодавством, партія «Форца Італія» Сільвіо Берлусконі вважає пріоритетним питанням вироблення нової виборчої платформи чинним складом парламенту протягом наступних двох-трьох місяців, після чого вже мають бути оголошені нові вибори. У будь-якому разі, цілком імовірно, ми станемо свідками парламентських виборів в Італії упродовж 2017 року.
Я впевнений, що в Італії є майбутнє, й особисто переконався в цьому, слухаючи нічну промову Матео Ренці по завершенні голосування. Коли в країні діють демократичні принципи, а лідер через одну годину та 20 хвилин після публікації екзит-полів заявляє про свою відставку лише через те, що на цьому етапі більшість людей не сприйняла його концепції конституційних змін, країна з такими політиками нової формації приречена на подальший успішний розвиток. І що характерно, Матео Ренці не намагався затягнути час, щоб ще один день побути на високій урядовій посаді, не вимагав дочекатися оприлюднення офіційних даних і, тим паче, протоколів з мокрими печатками. Скоріш за все, Ренці таки зробив низку тактичних помилок у процесі просування конституційних змін, але я переконаний, що він ще здобуде багато стратегічних перемог у найближчому майбутньому.
Коли ж говорити про можливий вплив відставки Ренці на позицію Італії щодо санкцій проти Росії через анексію Криму та війну на сході, то зараз ідеться про подолання внутрішньої кризи через оголошення про відставку Ренці, а не формування нової влади за підсумками виборів.
