Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Спокуслива перспектива»...

Чому другий референдум щодо Брекзіту не є панацеєю та які протиріччя турбують Лондон за місяць до виходу з ЄС?
26 лютого, 2019 - 18:40
ФОТО РЕЙТЕР

Дата виходу Сполученого Королівства зі складу Євросоюзу наближається невблаганними темпами, і хоча до події залишається практично місяць, згоди щодо того, як відбуватиметься Брекзіт на практиці, в парламенті досі не знайшли.

БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНА ВПЕВНЕНІСТЬ МЕЙ

Прем’єр-міністр Тереза Мей, здається, взяла тактику на відтягування вирішального голосування щодо угоди про умови виходу з ЄС на останній момент, сподіваючись, що за таких умов депутати змушені будуть підтримати документ. Тепер вона пообіцяла, що вони зможуть проголосувати до 12 березня, хоча спершу подія була запланована на цей тиждень. Глава уряду наполягає на тому, що переговори з Брюсселем щодо пункту про уникнення «жорсткого» кордону між Ірландією та Північною Ірландією є «позитивними» і тривають.

ДРУГИЙ РЕФЕРЕНДУМ?

Тим часом опозиція не вдоволена таким планом прем’єра та шукає альтернативних шляхів виходу з глухого кута. Лідер другої за чисельністю в парламенті Лейбористської партії Джеремі Корбін заявив, що в середу їхня політсила представить у Палаті громад свій варіант угоди про Брекзіт, і якщо його не підтримають, лейбористи наполягатимуть на повторному референдумі про вихід із ЄС, щоб запобігти «Брекзіту Торі, який завдає збитків». За його словами, Мей «нерозважливо» витрачає час, намагаючись «змусити членів парламенту обирати між її невдалою угодою й катастрофічною відсутністю угоди», цитує його Бі-Бі-Сі.

The Guardian пише: вірогідність того, що поправка Лейбористів щодо власної угоди про Брекзіт буде ухвалена, є низькою. Водночас пропозиція Джеремі Корбіна щодо другого референдуму, ймовірно, зіштовхнеться з рішучою опозицією десятків парламентарів, які виступають за вихід із ЄС. Daily Mail пише, що до заяви Корбіна по-різному поставилися в лавах його партії. Видання цитує слова тіньового міністра закордонних справ Емілі Торнбері, яка cказала, що другий референдум «зрушить з мертвої точки» ситуацію, в той час як депутат Каролін Флінт вважає, що таким чином партія може порушити свою передвиборчу обіцянку поважати результати референдуму 2016 року.

«РАЦІОНАЛЬНЕ РІШЕННЯ»

Водночас усе гучніше лунають голоси прихильників варіанту перенесення дати «розлучення» Лондона та Брюсселя. Пропозицію, наприклад, підтримує голова Європейської Ради Дональд Туск. «Я вважаю, що в ситуації, в якій ми перебуваємо, перенесення було б раціональним рішенням, але прем’єр-міністр Мей досі вважає, що зможе уникнути цього сценарію», — сказав він після переговорів з Мей під час саміту ЄС і Ліги Арабських держав у Єгипті. Він наголосив на абсолютній очевидності того, що в Палаті Громад немає більшості, щоб ухвалити угоду. «Ми зустрінемося з альтернативним, хаотичним Брекзітом або перенесенням», — констатував Туск.

Перед цим троє членів уряду — міністр у справах бізнесу Грег Кларк, міністр праці Ембер Радд і міністр юстиції Девід Гок — у статті для Daily Mail від 23 лютого написали: «якщо в нас не буде угоди наступного тижня, ми повинні відкласти Брекзіт». Свою позицію вони пояснюють наслідками, що може нести вихід без угоди: збитки для економіки, ускладнення для торгівлі з ЄС, послаблення національної безпеки, ризик для цілісності Сполученого Королівства.

The Telegraph з посиланням на власні джерела пише, що Брекзіт можуть перенести на термін до двох місяців, згідно з планом, який розглядає сама Тереза Мей.

«День» звернувся до експертів з проханням оцінити політичну ситуацію в Британії, та зокрема, наскільки вірогідним є проведення повторного голосування щодо членства в ЄС:

«ДРУГИЙ РЕФЕРЕНДУМ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО НЕПЕРЕКОНЛИВОГО АБО СУПЕРЕЧЛИВОГО РЕЗУЛЬТАТУ»

Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики:

— Жодна з версій Брекзіту — з угодою чи без угоди — не має підтримки більшості в парламенті. Буде щонайменше одне відтермінування, можливо, й більше. Другий референдум — спокуслива перспектива, але існує велика загроза, що він призведе до непереконливого або суперечливого результату — наприклад, явка на нижчому рівні, ніж минулого разу. Отже, дуже малоймовірно, що ми вийдемо 29 березня. Але хаос і розподіл, який ми побачимо згодом, можуть змусити всіх бажати, щоб вихід відбувся вчасно.

«ЦЕ ПОЛІТИЧНИЙ КРОК, ЯКИЙ СТВОРИВ БИ БІЛЬШЕ ПРОБЛЕМ, НІЖ ВИРІШЕНЬ»

Богдан ЦЮПИН, український журналіст, Лондон:

— Ті політичні процеси, що нині відбуваються в Лондоні, є свідченням того, під яким тиском опинився британський політикум. Дата виходу з ЄС — 29 березня — наближається і щораз більше британських коментаторів кажуть, що країна не встигає дійти згоди на політичному рівні щодо того, на яких умовах повинен відбутися Брекзіт, тобто якими повинні бути майбутні відносини Великої Британії з ЄС.

Тема так званого другого референдуму з одного боку виглядає виходом із ситуації, але насправді ним не є. Коли люди починають говорити про другий референдум серйозно, то зауважують, що це політичний крок, який створив би більше проблем, ніж вирішень. Усе починається з таких важливих питань, як, наприклад, що саме мали б вирішувати його учасники.

Ті, хто критично говорять про референдум, кажуть, що це ще більше розділило б британське суспільство, яке і так не має переважної думки щодо Брекзіту, відносин з ЄС. Кажуть, що це підірвало би далі парламентаризм, який залишається підгрунтям політичної стабільності Великої Британії.

Ті, хто виступають за так званий другий референдум, діляться на дві частини. Одні вважають, що він дав би британським політикам вказівник щодо того, який саме має бути Брекзіт: жорсткий, без угоди чи з угодою, яку виробив уряд, але на яку не погодився парламент. Але ті, хто взагалі проти виходу Британії з ЄС, сподіваються, що такий референдум просто перекреслив би результати попереднього.

Тобто другий референдум не є панацеєю для всієї країни. І саме тому досі жодна з провідних партій у парламенті не мала проведення такого референдуму серед своїх гасел чи політичних завдань.

— У чому полягає план Мей? Чи зростає підтримка її угоди в той час, як дата Брекзіту наближається?

— Скидається на те, що Тереза Мей підводить парламентарів, політичні кола Великої Британії до думки, що альтернативи її угоді немає. Вона раніше відверто про це говорила. Після того як її угоду було відхилено парламентом, вона говорить про те, що може внести туди зміни, які, можливо, зробили її угоду більш прийнятною для опонентів.

Але мені здається, що коли залишаються лічені тижні до дати Брекзіту, зростає і тиск. Я припускаю, що під цим тиском кількість депутатів, які змінюють свою думку та підтримають угоду Терези Мей, може зрости. Тобто депутати зрештою можуть погодитися на модифікований варіант угоди Терези Мей. У такому випадку Велика Британія або вийде з ЄС, як заплановано — 29 березня з угодою, або також можливий варіант, який багато представників як ЄС, так і Великої Британії, вважають катастрофічним для економіки, — якщо Британія просто розірве зв’язки з ЄС без жодної угоди і просто припинить бути членом організації 29 березня та буде торгувати з Європою на умовах Світової Організації Торгівлі. Тобто проблема для британців у тому, що до 29 березня залишаються лічені дні, а ситуація далі не прояснена. Це створює ситуацію, в якій пропозиції про перенесення дати Брекзіту на пізніший термін лунають ще гучніше, ніж пропозиції про другий референдум.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: