Сьогодні в столиці Латвії розпочнеться дводенний саміт Східного партнерства, який буде четвертою зустріччю у верхах після започаткування 2009 року цієї програми. На цю шведсько-польську ініціативу покладалось багато сподівань. Ішлося про те, що вона поширить сферу безпеки і добробуту на Схід і водночас наблизить східних сусідів якщо не до членства в ЄС, то, принаймні, до отримання такої перспективи. На цьому, зокрема, постійно наполягала Україна. Однак цілком очевидно, що не сталося ні першого, ні другого і вже експерти порушують питання про саме виживання Східного партнерства. Не випадково з вуст міністра закордонних справ Латвії, яка головує в ЄС, пролунала фраза про дводенну зустріч у верхах у Ризі як «саміт виживання».
Українські дипломати, які наполягають на отриманні під час Ризького саміту точної дати скасування візового режиму з ЄС та перспективи членства, говорять про «провальний саміт».
Напередодні багато експертів, критикуючи Європейську політику сусідства, у тому числі стосовно східних сусідів, запропонували способи порятунку Східного партнерства. Експерт Центру Карнегі в Берліні Ульріх ШПЕК наголосив, що ЄС повинен визначити мету для Східного партнерства, яка, на його думку, має полягати в таких критеріях: інтеграції, трансформації та співпраці. Зі свого боку, Ян Бонд, директор з питань зовнішньої політики Центру європейських реформ, назвав п’ять кроків для порятунку Східного партнерства. Він також вважає, що Євросоюз має визначити мету партнерства. По-друге, чітко диференціювати між партнерами, і, зокрема, зазначає він, у прес-релізі, опублікованому до саміту, якось обтічно йдеться про «рішучість ЄС здійснювати тісні та диференційовані відносини». По-третє, наголошує експерт, потрібно краще комунікувати з країнами-партнерами, щоб пропозиції ЄС були чітко зрозумілими. І в цьому контексті Бонд звертає увагу на питання перспективи членства. «У Договорі Європейського Союзу чітко зазначено, що будь-яка європейська держава, яка поважає європейські цінності і бере зобов’язання їх поширювати, може подавати заявку на членство в Союзі». Навіть непряма відмова від цього положення посилює російські аргументи: ЄС не хоче за будь-яких обставин бачити східноєвропейців у своєму складі; і Східна Європа є регіоном «привілейованих інтересів» Росії, як висловився 2008 року тодішній президент Дмитро Медведєв. «ЄС повинен злізти з паркана і сказати, що він триматиме двері відкритими для членства, хоч би скільки часу це забрало у партнерів; і Росія не має права зачиняти їх», — зазначив експерт. По-четверте, наголошує Бонд, ЄС повинен перестати розглядати Східне партнерство як суто технічну вправу. І по-п’яте, завершує експерт, потрібно забезпечити успіх України.
Як видно із цього всього, експерти мають чітке розуміння, що слід робити для успіху Східного партнерства. А як бачать ситуацію зі Східним партнерством у самій Латвії? Про це «День» запитав латвійських політиків.
«ОДНІЄЮ ЗІ СКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ ДЛЯ ЄС Є ПИТАННЯ ПРОТИСТОЯННЯ ПРОПАГАНДІ, ЯКА З БОКУ РОСІЇ ПРАЦЮЄ В УСЬОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ ЄВРОСОЮЗУ»
«Ми досі боремося за якнайкраще формулювання, яке принаймні дасть перспективу майбутніх 
кроків співпраці між країнами ЄС та Східного партнерства, — відзначила спікер латвійського парламенту Інара Мурнієце. — Із самого початку головування Латвії в ЄС ми змінили пріоритети і почали акцентувати увагу на боротьбі з тероризмом та російською агресією на сході України. Ми були дуже активними в питанні про те, що треба реагувати на такі події, як тероризм. Другим пріоритетом нашого головування є деескалація ситуації в Україні. Це змусило Латвію наполягати на тому, як ми можемо технічно допомогти Україні».
За її словами, латвійці засвоїли урок і почали значно більше, аніж раніше, «думати про національну безпеку та оборону нашої країни». «Східний кордон Латвії фактично став східним кордоном ЄС. Ми дуже сподіваємося, що для всіх наших європейських партнерів це буде таким же пріоритетом у питаннях, якими ми зараз займаємось, вживаємо додаткові заходи для охорони кордонів Євросоюзу. Гібридна війна, яку ми зараз спостерігаємо в Україні, — також одна з важливих тем на порядку денному Ризького саміту. Ми думаємо над тим, як протистояти не лише зовнішнім загрозам, а й внутрішнім, розуміючи реалії гібридної війни», — пояснює пані Мурнієце.
Вона також розповіла, що латвійці розуміють і важливість «домашньої роботи» — вирішення питань національної безпеки в самій країні. Як наслідок — країна збільшила оборонний бюджет та витрати на безпекові структури.
«Однією зі складних проблем для ЄС є питання протистояння пропаганді, яка з боку Росії працює всередині країни і в усьому інформаційному просторі Євросоюзу та особливо спрямована проти Латвії. Це дуже «отруює» наше довкілля і становить серйозну проблему, яку зараз доводиться вирішувати», — додає Інара Мурнієце.
За її словами, це одне із питань, яке Латвія просуває під час головування та яке щодня набуває дедалі більшої важливості, не лише для наших сусідів — Естонії та Литви, а й для Німеччини, Польщі та Британії. «Найбільшою проблемою для нас є російська пропаганда, оскільки лінія оборони проходить через уми і душі людей. Ось чому це дуже важливо. І звісно, головною мішенню цієї російської пропаганди є частина латвійського суспільства, яка потрапляє під вплив Росії», — наголошує співрозмовниця «Дня».
Чи означає це те, що через російські ЗМІ і телеканали, десятки яких транслюються в Латвії, пожвавлюються проросійські настрої у вашій країні? Пані Мурнієце сказала, що «це відкриває уми багатьох людей тут, у Латвії, щоб вирішити, хто є хто.
— Яким, на вашу думку, може бути результат цього саміту, бо міністр закордонних справ Латвії якось сказав, що це може бути «саміт виживання», а українські дипломати взагалі говорять про «провальний саміт», експерти дають рекомендації, яким чином вивести цей саміт у конструктивне русло, і зокрема наголошують на необхідності визначення мети Східного партнерства...
— Найімовірніше, що дискусії щодо остаточного змісту декларації саміту будуть завершені тільки під кінець цієї зустрічі у верхах. Що ж до моєї особистої думки, то учасники саміту мають вдатися до необхідних кроків щодо поглиблення співпраці між країнами Східного партнерства та Європейського Союзу. Водночас ми маємо визнати, що це точно буде компромісне рішення для всіх країн-членів ЄС. Разом із тим, справді немає спільного відчуття розуміння серед усіх країн членів ЄС щодо мети Східного партнерства.
Але Латвія як країна, яка головує в ЄС, завжди наполягала, що у спільній декларації саміту варто запропонувати більше практичної співпраці з країнами Східного партнерства. І сподіваюсь, що на цьому саміті східним сусідам буде запропоновано більше, на чому наполягають скандинавські країни та країни Балтії.
— У тому числі перспектива майбутнього членства для України чи принаймні згадування в декларації статті 49 Європейського договору.
— На жаль, формулювання в остаточному документі не будуть точними і дуже конкретними, але ми як країна, що головує, досі боремося за якнайкраще формулювання, яке принаймні дасть перспективу майбутніх кроків співпраці між країнами ЄС та Східного партнерства. Тому ми продовжуємо працювати.
— А як щодо визначення мети Східного партнерства, як її визначив Ульріх Шпек: інтеграція, трансформація та співпраця, — ви згадали лише співпрацю?
— На жаль, цього питання немає в порядку денному. Лише прагнення, там немає сильнішого формулювання.
* * *
«СПОДІВАЮСЯ, ЩО БУДЕ ОГОЛОШЕНО ЧІТКУ ПЕРСПЕКТИВУ СКАСУВАННЯ ВІЗ, ЕКОНОМІЧНОЇ СПІВПРАЦІ, НАДАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОПОМОГИ»
На думку екс-президента Латвійської Республіки Вайри Віке-Фрейберги, саміт у Ризі «навряд чи завершиться декларацією про перспективу членства в ЄС для будь-якої країни». «В Євросоюзі існує втома розширення, і він не готовий до цього. Існує багато проблем, які треба вирішити, а ЄС не готовий з ними справитись. Але сам факт, що саміт відбувається, свідчить про те, що країни на Сході Європи хочуть бути солідарними з південними країнами ЄС», — пояснює Віке-Фрейберга. Саміт у Ризі — це також свідчення стурбованості ЄС щодо того, що відбувається на кордонах Європи. «Російська Федерація дуже чітко заявила, що вона хоче визначати, що відбувається з її сусідами. Вона заявляє, що це її сусідство. А ми в Європі також кажемо, що це наше сусідство, а ви — посередині. І питання постає: які відносини між сусідами? Після Другої світової війни ЄС ніколи не вторгався на іншу територію. У відносинах зі своїми сусідами ми керуємось нормами ЄС», — розповідає екс-президент Латвії.
За її словами, навіть якщо немає перспективи членства для України, то такий підхід був би «доброю моделлю для урядування». «Розширення Європи є політичним рішенням, тут залучені дипломатія, міжнародні відносини, береться до уваги ситуація у світі. Але головними є факти на місці, технічна ситуація в країні, те, як працює судова система, чи є вільною преса, чи є чесними вибори тощо. Інша річ — це дипломатичні зусилля, здобування друзів, бо це — політичний процес. І тут є важливими не стільки зусилля країни, скільки результат», — розповіла «Дню» пані Віке-Фрейберга.
Коли ж говорити про результати цього саміту, то екс-президент Латвії відзначила: «якщо навіть не буде рішення щодо негайного скасування візового режиму, то буде оголошено чітку перспективу їх скасування, економічної співпраці та надання економічної допомоги».
КОМЕНТАР
Дмитро КУЛЕБА, посол з надзвичайних доручень МЗС України:
— Східне партнерство, як і будь-які інші європейські формати співробітництва, зараз переживає стрес-тест. Щоби пройти його, Східне партнерство має дати чіткі відповіді на головні запитання: якою є європейська перспектива держав, які підписали Угоди про асоціацію та заявили про свої європейські прагнення? Якими є конкретні інструменти сприяння європейській інтеграції цих країн? Якими є часові межі запровадження безвізового режиму? Саміт у Ризі стане індикатором того, як Східне партнерство складає цей тест. Після нього можна буде зробити висновки про майбутнє цієї ініціативи.
P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що вперше саміт Східного партнерства відвідає президент Франції Франсуа Олланд, що підвищує очікування Києва від цієї події.
