Вона стала однією з головних тем саміту Євросоюзу, на якому прозвучали погрози руйнівних санкцій щодо Росії в разі російської агресії проти України. Новий канцлер Німеччини Олаф Шольц, як і президент Франції Еммануель Макрон, погрозами такого роду хочуть змусити Путіна розпочати реальні переговори щодо розрядки напруженості навколо України. Подібної розрядки від Росії вимагали в комюніке саміту, пригрозивши в іншому випадку відплатою. Там стверджується, що новий прояв військової агресії Росії викличе «великомасштабні наслідки та величезні витрати», але при цьому можливі санкції не конкретизуються, оскільки їх слід «узгодити з партнерами», вочевидь, насамперед із США та Англією. Та й серед європейських лідерів, як виглядає, досі немає єдності, які саме санкції слід ухвалити проти Росії. Тут досить радикально для німецьких політиків висловилася Міністр оборони Німеччини Крістіна Ламбрехт, що представляє СДПН, провідну партію правлячої коаліції. Вона заявила, що до нового пакету санкцій мають бути залучені санкції проти найближчого путінського оточення, оскільки «ті, хто несе відповідальність за агресію, мають відчути наслідки, для себе особисто – наприклад, вони не зможуть більше з'їздити на Єлисейські поля до Парижа за покупками».
Ну, припустимо, забороною туристичних поїздок та шопінгу в Євросоюзі братів Роттенбергів, Ковальчука, Дерипаску, Абрамовича та інших не дуже налякаєш. А от заморозка активів і фізична заборона на в'їзд до країн ЄС у будь-якій якості будуть чутливим ударом, оскільки різко обмежать для російських олігархів можливості ведення бізнесу. Ламбрехт також прямо стверджувала, що «добре розуміє побоювання українців» у зв'язку з концентрацією російських військ поблизу українських кордонів, оскільки Росія є агресором стосовно України. «Ми маємо зробити все можливе, щоб зупинити ескалацію. Це також передбачає загрозу жорстких санкцій» - декларувала міністр. Вона в принципі не виключила відправлення німецьких солдатів до України, зазначивши лише, що насамперед «ми маємо вичерпати всі варіанти дипломатії та економічних санкцій». Однак при цьому міністр оборони не стала уточнювати, чи увійде до «жорстких санкцій» зупинка газопроводу «Північний потік-2».
Проте німецький міністр економіки Роберт Хабек прямо назвав побудову газопроводу «геополітичною помилкою». А от Шольц наполягає, що ПП-2 – це «економічний проєкт, який здійснюється приватними компаніями», і його запуску політики не повинні заважати, хоча досі залишаються в німецькому законодавстві деякі юридичні перешкоди для його експлуатації. Що ж, залишається сподіватися, що німецькі «зелені», найрішучіші противники «Північного потоку-2» у правлячій коаліції, знайдуть достатньо юридичних підстав, щоб поховати проєкт. Тим часом, Америка начебто налаштована щодо ПП-2 рішучіше, принаймні на рівні законодавчої влади. До 14 січня американський Сенат проголосує за запропонованим сенатором-республіканцем Тедом Крузом законопроєктом про санкції проти трубопроводу, про що досягнуто домовленості з демократами. І законопроєкт має шанси бути ухваленим, оскільки серед сенаторів-демократів теж переважає негативне ставлення до ПП-2.
Ламбрехт також заявила, що Захід має вести переговори з Росією, зокрема щодо висунутих їй вимог щодо гарантії безпеки, «але Росія не повинна диктувати партнерам по НАТО, як поводитися». Проте сама згода на такі переговори – вже виграш для Путіна, і він продовжує нарощувати шантаж. Уже заступники російського міністра закордонних справ починають лякати Захід, що якщо російські пропозиції щодо нерозширення НАТО на Схід і не допущення його військової активності на пострадянському просторі не будуть беззастережно прийняті, то Росія почне створювати «контрзагрози» для Організації Північноатлантичного договору у будь-яких регіонах. світу, тобто повернеться до повномасштабної «холодної війни» другої половини XX століття. Запевняють легковірних західних обивателів, що альтернатива прийняттю російських пропозицій – лише реалізація військового сценарію (західні політики у таку апокаліптичну перспективу обґрунтовано не вірять).
Загалом, Кремль поводиться, як гопник, який розперезався, від якого всі сахаються і який розраховує, що його ось-ось почнуть умиротворювати. Насправді єдина правильна відповідь НАТО та США на хамську російську ініціативу, покликану породити угоду у вигляді жахливого гібриду пакту Молотова – Ріббентропа та Мюнхенської угоди, це твердо заявити, що будь-які переговори з Росією з питань безпеки можуть розпочатися лише після того, як російські війська будуть відведені від українських кордонів на сотні кілометрів і будуть ліквідовані створені поблизу цих кордонів додаткові склади техніки та боєприпасів, що дозволяє за короткий термін перекинути туди ударні частини. Усе це має бути підтверджено об'єктивними засобами контролю, насамперед космічними. І треба не просто погрожувати направити американські війська до країн Східної Європи у разі російського вторгнення в Україну, а вже зараз надіслати додаткові американські контингенти до Польщі, Румунії та країн Балтії. А заразом демонстративно постачити Україні чергову партію озброєння та бойової техніки і оголосити, що відтепер жодних обмежень на постачання такого роду більше не існує.
Насправді путінський шантаж – чистий блеф. Те, що російські збройні сили перевершують американські чи хоча б рівні їм, існує лише у реальності, створеній путінськими пропагандистами. У реальному світі боєздатність російських і американських військ – це як тесля проти столяра. Путін та його генерали та дипломати це усвідомлюють, хоча на публіці успішно грають ролі безбашенних відморозків, щоб було страшніше. І якщо подібні рішучі заходи будуть вжиті Америкою та НАТО в цілому, то путінський шантаж одразу припиниться. У Москві зрозуміють, що з ними не жартують і збираються на мову сили теж відповідати мовою сили. Західні військові, напевно, розуміють, що тільки так можна припинити шантаж. І багато західних політиків у глибині душі з ними згодні. Але чи вистачить у них рішучості, зокрема, протистояти наляканим обивателям?
