На будь-яких міжнародних форумах, коли мова заходить про нашу країну,то зазвичай говорять, що Україна веде дві війни: одну проти російської агресії, а іншу — за реформування країни, включаючи боротьбу проти корупції. Але не менш важливою є ще одна війна — за імідж України у світі. До речі, слід відзначити, що слово image, походить від латинського imago, imitari, що означає імітувати, яке в англійській мові набуло позитивного значення і перекладається на українську образ, престиж, репутація.
І саме цій темі був присвячений другий форум культурної дипломатії, який відбувся вчора в Києві за спільної ініціативи МЗС України, Київського офісу Інституту Кеннана й Дипломатичної академії України при МЗС України.
Посол з особливих доручень Дмитро Кулеба вважає, що для успіху культурної дипломатії потрібен симбіоз державного і приватного сектора, які мають доповнювати один одного. Таким чином, він задав тон дискусії під назвою: «Чи має Україна стратегію культурної дипломатії та хто є її рушійною силою?»
Такий симбіоз має включати чотирьох гравців, вважає Кулеба:
• Перший — органи державної влади, МЗС, Мінкульт, Верховна Рада.
• Другий — професійне середовище, митці, артисти, художники, культурні діячі.
• Третій — бізнес-середовище. «Якщо ми не втягнемо в цю історію український бізнес, українських експортерів, які зацікавлені у виходу на зовнішній ринок просуванні свого бренду, то буде важко просувати бренд України у світі», — наголосив Кулеба.
• Четвертий — наші міжнародні спонсори і партнери, з якими ми можемо будувати нашій інституції. «Ми дуже вдячні донорам, які допомагають нам у МЗС готувати професійні зокрема і кадри для культурної дипломатії», — відзначив дипломат.
За його словами, чотири гравці мають об’єднатись і спільно займатись довгостроковою стратегією культурної дипломатії.
Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко акцентувала у своєму виступі увагу на те, що на цьому форумі зібралися ті, хто зробив багато, щоб тема України звучала в усьому світі. Вона згадала про книгу «Дня» Ukraine Incognita англійською мовою, в якій подається тисячолітня історія нашої країни. І цю книгу вона вручила віце-президенту США Джозефу Байдену і директору МВФ Крістін Лагард, заодно влаштувавши для них екскурсію в Софію Київську і пояснивши, що наша країна має свою тисячолітню історію, і це не Росія, яка намагається вкрасти нашу історію.
Пані Гопко зазначила, що іміджу України завдає шкоди корупція та багато іншого негативу. Але з іншого боку ми можемо похвалитись своїми культурними досягненнями, композиторами і художниками зі світовими іменами. І саме на цьому, зокрема і на створенні Українського інституту має зосередити увагу культурна дипломатія. На її думку, Україні потрібно брати участь у різних виставкових заходах, поєднуючи пропагування української культури і мистецтва та продукції.
Вона висловила сподівання, що цього року Мінкульт і МЗС зможуть скоординувати свої зусилля і не змагатимуться між собою у тому, як протидіяти російській агресії за кордоном, а також робитимуть усе для того, щоб українці за кордоном єдналися.
«У нас багато українців за кордоном змагаються за гранти, а час миритися і не з’ясовувати, хто більший патріот. Ми втомили світ образом жертви, але нам є чим пишатися, у нас є тисячолітня історія, треба шукати ресурси, більше координувати діяльність», — наголосила Гопко.
Ірина Стадниченко із Міністерства культури у своєму виступі сказала, що Український інститут буде складно реалізувати, оскільки на це потрібно багато грошей і чи корисно створювати цей інститут на папері. Відтак, вважає вона, краще поєднати діяльність існуючих культурних центрів у посольствах, громад українських діаспор. Іншими словами, основний посил — синергія зусиль, не треба вигадувати нічого нового, а поєднати елементи, які працюють, тоді буде ефективна віддача від культурної дипломатії.
Досить цікавою бала пропозиція щодо посилення іміджу України заступника голови місії США в Україні Джорджа Кента, який продемонстрував непогане знання української мови. Він сказав, що в залі багато хто розуміє англійську мову, що звісно і потрібно для того, щоб спілкуватись зі світом. Але, з іншого боку, дипломат зазначив, художникам, музикантам не потрібно знання англійської мови. І це може стати містком між Україною та світом. За його словами, для України важливо показувати світу сучасне мистецтво, сучасну культуру світу, демонструючи тим самим, що це сучасна модерна держава.
Крім того, додав Кент українцям потрібно більше показувати світу, що такі відомі композитори, як Горовиць та Прокоф’єв, народилися саме в Україні. Вам треба придумувати м’яку силу, щоб ці елементи дипломатії допомагали показувати, хто ви такі.
«Українці можуть показати ким вони є, а це і прозорий уряд, який бореться з корупцією, і культурні аспекти, які демонструють креативність країни. Якщо ви розповісте цю історію, то ви отримаєте підтримку з боку світу», — завершив американський дипломат.
Директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій звернула увагу на необхідність реформування МЗС. «Британський аналітик Джеймс Шерр на Київському безпековому форумі зазначив, що глава МЗС Павло Клімкін має сильну репутацію у світі, але МЗС, яке хоче позиціонувати себе як нове обличчя публічної дипломатії мало б розпочати реформи в середині відомства. Мені здається МЗС потребує нових кадрів і більш динамічної позиції у світі. Ми не дамо забалакати ідею культурної дипломатії», — зазначила вона.
Досить цікаво було почути думку заступника директора Британської ради в Україні Наташі Василюк. Вона, зокрема, зробила наступну ремарку: Британська рада була заснована у 1934 році у відповідь на появу нацизму. І ця ситуація нагадує те, що зараз відбувається в Україні, яка намагається створити свою інституції ля боротьби з російською агресією.
Вона зазначила, що наше гасло, яке ми вигадали тоді, звучить так: «Ми будуємо дружні знання, і взаєморозуміння між народом Британії та рештою світою і це ми називаємо культурними відносинами».
Що ж, справді Україні потрібно вчитись на чужому досвіді і своїх помилках, а головне — вчити уроки. І сподіваємось, що так і буде, і імідж нашої справді стане привабливим, а з цим прийдуть інвестиції і підвищиться добробут населення.
