Колишній прем’єр Португалії Антоніу Гутерреш склав присягу на посаду нового генерального секретаря ООН. 67-річний Гутерреш змінює на посаді керівника ООН 72-річного Пан Гі Муна, який очолював організацію із січня 2007 року. Антоніу Гутерреш був прем’єром Португалії з 1995-го до 2002 року. 2005 року його призначили на посаду верховного комісара ООН у справах біженців, яку він обіймав до 2015 року. На посаді верховного комісара Гутерреш переконував уряди найбільш розвинутих і багатих країн світу надавати більше грошей постраждалим у конфліктах і від стихійних лих.
У своїй промові перед Генасамблеєю ООН Гутерреш зазначив, що організація впродовж десятиліть сприяла збереженню миру у світі, проте зараз вона ледь справляється з цим завданням.
«ООН має бути готова до змін. Наш найбільш серйозний недолік — і тут я маю на увазі все міжнародне співтовариство — це нездатність запобігати кризам. ООН народилася під час війни; сьогодні ми повинні бути тут заради миру. Мета моєї роботи в ООН полягатиме в тому, щоб завоювати цю довіру, і я робитиму все можливе, служачи на благо людства», — заявив він.
Гутерреш визначив три головних пріоритети упродовж своєї п’ятирічної каденції, яка розпочинається 1 січня 2017 року: забезпечення миру, підтримка сталого розвитку і реформування внутрішнього менеджменту.
Відзначивши, що часто ООН доводиться виконувати місію підтримання миру в місцях, де його неможливо забезпечити, він сказав, що необхідна більша концептуальна чіткість та спільне розуміння миротворчості, щоб прокласти шлях до невідкладних реформ.
«Надихаючись новою концепцією підтримання миру, для всіх нас настав час узятись за всеосяжну реформу стратегії ООН, оперативного встановлення і структур для миру та безпеки», — наголосив він.
Говорячи про другий пріоритет, а саме досягнення цілей сталого розвитку, Гутерреш сказав, що він буде займатися всеосяжною реформою системи ООН у галузі розвитку — як у штаб-квартирі, так і на рівні країн. За його словами, це має включати в себе керівництво, координацію, дієвість — отримання результату й підзвітність. Новообраний генсек наголосив на необхідності тіснішого залучення гуманітарної допомоги та сфери розвитку від самого початку кризи. «Гуманітарна допомога, сталий розвиток та підтримання миру — ось три сторони одного й того ж трикутника», — відзначив він.
Для реалізації третього пріоритету — реформи менеджменту Гутерреш вважає за необхідне починати з існуючих зусиль та імплементувати нещодавні ініціативи з реформування. За його словами, ООН має бути гнучкою, дієвою та ефективною, більше фокусуватись на досягненні результату, а менше на процесі; більше на людях — і менше на бюрократії.
«Дивлячись на персонал ООН та бюджетні регулювання і нормативи, можна подумати, що деякі з них були призначені радше для запобігання, аніж сприяння ефективній реалізації наших мандатів. Ніхто не виграє від цього, якщо потрібно дев’ять місяців, щоби відправити персонал на місце подій», — сказав Гутерреш. На його думку, ООН також потребує суттєвої реформи комунікаційної стратегії, вдосконалення інструментів і платформ, щоб бути більш доступною для людей в усьому світі.
Завершуючи свою промову, новообраний генсек звернув увагу на те, що разом з наявною глобалізацією світу зростає фрагментація суспільств і дедалі більше людей живе ніби у власній шкарлупі, неспроможні оцінити зв’язки з усім людством. «Зрештою, все зводиться до цінностей, і ми хочемо, щоб світ, який успадкують наші діти, визначався цінностями, які закріплено в Хартії ООН: мир, справедливість, повага, права людини, терпимість і солідарність», — сказав Гутерреш. За його словами, загроза таким цінностям доволі часто походить від страху. «Наш обов’язок щодо народів, яким ми служимо, — працювати разом, щоб відходити від страху одне щодо одного до взаємної довіри. Довіряйте цінностям, які пов’язують нас, і довіряйте інститутам, які служать і захищають нас», — наголосив він.
«НАЙБІЛЬШУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСУТЬ ПОСТІЙНІ ЧЛЕНИ РАДБЕЗУ»
Олександр МОЦИК, екс-посол України в США, Київ:
— Гутерреш — досвідчений політик, який має серйозний авторитет у міжнародних справах. А щоб бути успішним генсеком, він має вирішувати будь-які питання, які стоять сьогодні у світі, спираючись на Статут ООН. А це, перш за все, підтримання миру і протистояння агресії, а по-друге, подальше зміцнення міжнародного права.
Оскільки Росія блокує всі резолюції, які спрямовані на врегулювання конфліктів у світі, зокрема агресії щодо України і ситуації в Сирії, то завдання нового генсека полягатиме в тому, щоб працювати над зміцненням міжнародного права. У цьому контексті ми покладаємо великі надії на його каденцію.
Заяву Гутерреша щодо необхідності більшої концептуальної чіткості розуміння миротворчості слід розшифрувати таким чином: що має, перш за все, бути воля самих держав-членів. А найбільшу відповідальність у підтриманні миру несуть постійні члени Радбезу. У цьому контексті має бути розроблено і встановлено такий механізм, який усував би країну — постійного члена Ради Безпеки від участі в урегулюванні ситуації, якщо ця країна становить власне проблему і має конфлікт інтересів.
У переважній кількості випадків неефективність зусиль РБ ООН обумовлена тим, що один член, конкретно Росія, втручається і блокує прийняття рішень з тих чи інших питань, у яких вона є стороною конфлікту.
Україна як непостійний член Ради Безпеки досить ефективно працює в Радбезі. Наприклад, вона була ініціатором резолюції із засудження терористичного акта, який нещодавно стався в Туреччині й забрав багато життів.
Коли ж говорити про актуальні завдання для України на 2017 рік, то дуже доцільно й надалі докладати зусиль до врегулювання ситуації, яка склалася у світі внаслідок російської агресії. Йдеться про відновлення територіальної цілісності України та установлення миру на українській землі.
Уже існує багато пропозицій щодо добровільної відмови від участі в голосуванні країни — постійного члена РБ ООН, яка причетна до конфлікту, але це належить до сфери бажаного. В реальності запровадити такі зміни до Статуту ООН буде важко.
Свого часу я був представником в робочій групі ООН України щодо внесення змін до Статуту ООН у положення про реформування Ради Безпеки. Це було в 1992 — 1995 роках. І 20 років по тому ми повертаємось до цього питання, і ситуація практично така ж. Але це свідчить про те, що не треба працювати над цим питанням.
Гутерреш слушно зауважив, що потрібно працювати над зміцненням довіри як одного з постулатів діяльності ООН у розв’язанні проблем, які стосуються всіх. При існуванні довіри і на двосторонньому рівні легше вирішувати будь-які питання. А коли довіри немає, то навпаки, створюється ситуація ступору. І в такому разі потрібно працювати далі з розумінням того, що в атмосфері довіри жити набагато комфортніше, ніж в атмосфері страху.
