15 вересня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відкрилась 70-та сесія Генеральної асамблеї — головного дорадчого та директивного органу світової організації, в якому представлені всі її 193 члени. В ході цієї ювілейної сесії відбудуться дискусії щодо таких актуальних питань порядку денного світової політики, як міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, подолання негативних наслідків кліматичних змін, реформа Ради Безпеки, аналіз стану дотримання прав людини у світі.
Для України ця сесія знаменна з декількох причин. По-перше, це чудова можливість порушити перед світовою громадськістю питання засудження російської агресії на сході України, незаконної окупації Криму і створення міжнародного трибуналу щодо збитого на Донбасі малайзійського літака МН-17. І це з трибуни ООН може зробити президент України Петро Порошенко, виступ якого заплановано на 29 вересня. По-друге, на цій сесії Україна балотуватиметься в непостійні члени Ради Безпеки ООН і розраховує на позитивне голосування.
По-третє, на полях Генасамблеї може відбутися зустріч Поршенка і Путіна в форматі «нормандської четвірки» — при участі президента Франції Франсуа Олланда і канцлера Німеччині.
Примітно, що президент Росії Володимир Путін виступатиме на цій сесії двічі 27 і 28 вересня і як повідомив його прес-секретар Дмитро Песков, торкнеться у другому виступі ситуації в Україні, Сирії, а також порушить питання боротьби із терористичним угрупованням «Ісламська держава».
Високопоставлений український дипломат розповів «Дню» на умовах off the records, що головне завдання української делегації полягатиме у наступному: яким чином досягти миру на сході і якнайшвидше відновити територіальну цілісність України в довоєнних межах, тобто включаючи Крим та Донбас. «Тому делегація буде продовжувати роз’яснювати світовій спільноті, звідки конфлікт в Україні, хто стоїть за цим конфліктом і хто в ньому зацікавлений і що це агресія не тільки проти нашої країни, а й проти Європи і всього цивілізованого світу. Адже під сумнів поставлено такі основоположні документи, що регулюють сьогодні міжнародне життя, як Статут ООН і Гельсінський заключний акт. Ніхто не може в 21-ому столітті вирішувати питання кордонів силою, бо це є грубим порушенням міжнародного права. Окрім того, що це порушення має бути покаране і ті, хто зробив це порушення мають відповідати відповідно до міжнародного закону», — сказав співрозмовник. Ще одним важливим питанням, за його словами, є вибори до Ради Безпеки і «ми надіємось та віримо в те, що Україна буде обрана до РБ ООН на дворічний термін і це нам дасть можливість більше активно брати участь у розв’язанні найбільш актуальних питань міжнародного життя і в першу чергу сприятиме у вирішенні основного для нас сьогодні питання: протистояння російській агресії і відновлення територіальної цілісності України».
«День» звернувся до експертів із проханням прокоментувати очікування України від цієї ювілейної сесії ООН і розповісти, чи є Україні з чим їхати в Нью-Йорк.
«НАДАТИ УКРАЇНІ ПОЛІТИЧНУ, ЕКОНОМІЧНУ, ФІНАНСОВУ, ВІЙСЬКОВУ ПІДТРИМКУ»
Володимир ХАНДОГIЙ, президент Громадської організації «Українська асоціація зовнішньої політики», Київ:
— Нинішня ювілейна сесія ГА ООН, справді, важливий захід, у якому візьмуть участь десятки глав держав та урядів. І я думаю, що нашій делегації на чолі з президентом треба у повній мірі використати ці можливості, які надає площадка ООН. Виступ на Генеральній Асамблеї це — найважливіший захід з низки заходів, які будуть здійснені керівником держави. Але крім того треба скористатися можливістю і провести багато двосторонніх зустрічей і взяти участь у тих заходах, які будуть відбуватися на полях Генасамблеї.
Мені здається, що виступ глави нашої делегації має бути побудований на тому, щоб пояснити світовому співтовариству суть процесів, які відбуваються в Україні у зв’язку з агресією Російської Федерації проти нашої держави. Президент має запропонувати бачення шляхів виходу з цієї ситуації і закликати міжнародне співтовариство надати Україні всю необхідну підтримку: політичну, економічну, фінансову, військову. Тобто це той унікальний шанс, коли можна звернутися до всіх держав. Але треба бути переконливим у своїх оцінках і прагматичним у своїх пропозиціях щодо міжнародного співтовариства.
Що стосується шансів обрання України до Ради Безпеки ООН,то вони є великими. Це до речі, ще один важливий момент на цій сесії, але ми маємо всі можливості для того, щоб бути обраними до складу непостійних членів Радбезу. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день у нас немає конкурентів, а там висуваються представники від регіональних груп, а нас висуває група східноєвропейських держав. Тому у нас дуже великі шанси бути обраними.
А якщо говорити про черговість виступів лідерів держав, зокрема зважаючи на те, що Порошенко буде виступати після Путіна, то це не має ніякого значення. Кожен з виступаючих глав держав скаже те, що він хоче сказати. Разом з тим, можливо, навіть краще виступати після Путіна, бо буде можливість спростувати деякі тези, які він проголосить Ми будемо про них знати і готуватимемо виступ з урахуванням того, що сказав президент Росії. З технологічного боку така позиція для нас більш виграшна.
Стосовно припущень, що на цій ГА ООН може бути розглянуто питання створення міжнародного трибуналу щодо збитого малайзійського «Боїнга» МН-17. Я не бачу можливостей, щоб це питання було вирішено в рамках Генасамблеї. Це міжнародно-правове питання. Єдине, що тут можна заручитися якоюсь політичною підтримкою держав, підсилити свою позицію. Але, на жаль, створити трибунал рішенням Генасамблеї просто неможливо. Як ми знаємо, резолюції ГА ООН мають рекомендаційний характер. І окрім того, це не є питання розгляду Генасамблеї. Треба подумати якби внести це питання на розгляд ГА ООН.
Що стосується заяви президента України про необхідність позбавлення Росії права вето. Так питання не стоїть. На жаль, ніхто не може на сьогоднішній момент позбавити Росію права вето. Для цього потрібен цілий механізм. І це може бути зроблено тільки в системній реформі Ради Безпеки в цілому. А так надати комусь право вето, чи позбавити когось це реально неможливо.
«МИ ОЧІКУЄМО НА ПОСИЛЕННЯ ТИСКУ НА РОСІЮ ЩОДО ВИВЕДЕННЯ ВІЙСЬК ІЗ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ»
Ганна ГОПКО, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах:
— Ми очікуємо на посилення тиску на Росію щодо виведення військ з території України, збільшення потужностей ОБСЄ для моніторингу, посилення санкцій до моменту повернення Криму, припинення порушень прав людини особливо в Криму та звільнення політичних в’язнів. Також обговорення плану розвитку тисячоліття до 2030.
Цінності України — гідність, свобода, доброта, готовність самопожертви стають важливими для об’єднання зусиль світу для встановлення миру.
Дуже сподіваємося, що розширена зустріч норманської четвірки за участі Обами дасть Путіну розуміння його приреченості.
Також очікуємо, що на цій сесії буде обговорено питання оновлення (реформи) складу РБ ООН шляхом розширення представництва країн та забезпечено України місце в Радбезі як непостійного члена.
