Болгарія заблокувала початок переговорів про членство в ЄС для Північної Македонії через суперечливі питання етнічної ідентичності, історії та мови. Про це було заявлено у вівторок, під час відеоконференції міністрів у справах Європейського союзу.
Що це означає для Скоп’є і на яких умовах Софія припинить свою блокаду?
БЕЗ РАМОК
Євросоюз ухвалив принципове рішення про початок переговорів про членство в ЄС із Північною Македонією та Албанією 24 березня. Передбачалося, що переговорний процес офіційно стартує до кінця цього року. Але Болгарія вирішила заблокувати наступний ключовий крок у на цьому шляху -схвалення переговорної основи, «переговорної рамки», тоді як всі інші країни-члени ЄС висловилися за.
Рішення Республіки Болгарії не затверджувати переговорну базу Північної Македонії з ЄС — це провал політики розширення Європейського Союзу, поганий меседж для всього Балканського регіону та поразка основних європейських цінностей та принципів, наголосив в спеціальній заяві уряд Північної Македонії. Окрім того, зазначили в Скоп’, позиція Софії не відповідає духу добросусідських відносин і суперечить міждержавному Договору про дружбу від 2017 року.
Чого ж вимагають від північних македонців болгари?
Суперечка навколо «мови та нації» триває між двома країнами вже майже 30 років. Болгарія першою визнала незалежність Республіки Македонія 15 січня 1992 р., продемонструвавши свою підтримку незалежності колишньої югославської республіки, але водночас відмовилася визнати існування окремої македонської нації та окремої македонської мови. Болгари стверджують: етнічні македонці є частиною болгарської нації, а македонська мова є діалектом болгарської.
У вересні поточного року Болгарія представила державам-членам ЄС Меморандум про відносини із Північною Македонією. Документ був направлений робочій групі із розширення при Раді Європейського Союзу і містив офіційну позицію, ухвалену урядом Болгарії минулого року та підтверджену в парламенті. В Меморандумі були зафіксовані офіційні претензії болгарської сторони до сусідів, на яких базуються, власне, і нинішнє болгарське вето на початок переговорів Північної Македонії з ЄС. Позицію офіційної Софії також неодноразово озвучували та пояснювали керівники болгарського уряду.
«ВИГАДАНА» МОВА
Отже, головне, що вимагає Софія від Скоп’є, це «порвати» з «ідеологічною спадщиною та практикою комуністичної Югославії» та відмовитися від уявлень часів СФРЮ про македонську мову, націю та історію.
Про що йдеться?
Автори болгарського Меморандуму констатують, що після Другої світової війни югославський комуністичний лідер Йосип Броз Тіто вдався до нав’язування нової «македонської» ідентичності в тодішній Соціалістичній Республіці Македонія (СРМ). «Македонська мова» та македонська етнічна приналежність, як зазначено в документі, існують лише з 2 серпня 1944 р., і їх створення «є частиною загальної побудови окремої неболгарської ідентичності», спрямованої на «розрив зв’язків» між населенням тодішньої Союзної Республіки Македонія та Болгарією.
«Створення «македонської мови» в 1944 році в колишній Югославії було актом вторинної кодифікації (перекодифікації) на основі болгарської літературної мови, додатково «збагаченої» народними формами, імітуючи таким чином «природний» процес, заснований на діалекті, вважають автори Меморандуму. Відповідно, офіційна мова, що використовується в сучасній Республіці Північна Македонія, може розглядатися лише як «письмова регіональна норма болгарської мови», підкреслюється в документі. З огляду на вищевикладене, Болгарія наполягає на тому, щоб документи ЄС (як до, так і після вступу до ЄС) посилалися на «офіційну мову Республіки Північна Македонія» або на «македонську мову» із зірочкою та поясненням наступним чином: «згідно з Конституцією Республіки Північна Македонія».
«АНТИБОЛГАРСЬКА ІСТОРІЯ»
Історію македонців також, як вважають в Софії, придумали за часів Тіто. Перший Історичний інститут у Союзної Республіці Македонія був створений югославською владою в 1948 р., стверджуються в Меморандумі. Завданням цієї установи, як зазначається, було розроблено атрибути нової національної ідентичності шляхом підробки документів та стирання всіх зв’язків з болгарським корінням, мовою та походженням населення республіки. Ця практика зберігалася і після розпаду Югославії, і Болгарія не може погодитися з тим, що процес державного будівництва, що триває в Республіці Північна Македонія, відбувається шляхом перегляду «спільної історії» та заперечення «спільних етнічних та мовних коренів».
«Ці прояви державної антиболгарської ідеології та практики суперечать європейським цінностям і не повинні легітимізуватися приєднанням до ЄС», — зазначається в болгарському Меморандумі.
Болгарія не погоджується, що право мешканців колишньої югославської республіки на самовизначення «має базуватися на ненависті, крадіжці історії та неприйнятті Болгарії та болгар», заявила Катерина Захарієва, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Болгарії, пояснюючи в офіційну позицію болгарської влади в ЗМІ. За словами Захарієвої, неприпустимо для країни, яка йде демократичним шляхом і хоче стати членом ЄС, зберігати ідеологію, яка залишилася в спадщину від тоталітарних часів. Віце-прем’єр підкреслила, що не бажає, щоб відносини з Північною Македонією погіршувались, але Болгарія буде стояти на своєму і не прийме рамки переговорів з ЄС, поки не побачить, що її вимоги враховано.
Як кажуть болгарські історики, в Скоп’є мають зрозуміти, що шлях Північної Македонії до Європи проходить через Софію, а не через Белград.
ЄДИНИЙ ГОЛОС СОФІЇ
Дуже поширеною, в тому числі і в європейських медіа, є думка про те, що нинішня позиція болгарської влади по відношенню до сусідів пов’язана із бажанням вирішити внутрішньополітичні проблеми та підняти свій рейтинг напередодні виборів наступного року. Але насправді суперечки з цього питання в політикумі та суспільстві Болгарії не спостерігається: всі державні інституції і всі провідні політичні сили країни є в цьому питанні одностайними.
Президент Болгарії Румен Радев, який є непримиренним опонентом діючого уряду, не просто надає підтримку парламентської та урядової точки зору, а й наголошує, що саме він був ініціатором цієї позиції. «Для мене важливо, що мені вдалося переконати уряд Болгарії, що безумовної підтримки (початку переговорів Північної Македонії з ЄС) бути не може», — каже Радев, підкреслюючи, що Болгарія повинна захищати свою історію, мову та ідентичність. «Ніхто, крім нас, не може цього зробити», — зазначив він в інтерв’ю журналістам.
Прем’єр-міністр Бойко Борисов під час засідання уряду в середу підкреслив, позиція Болгарії накласти вето на переговорні рамки із Північною Македонією є принциповою і відображає очікування всіх болгарських громадян. І, судячи з «єдиного голосу» гілок влади, його заява є обґрунтованою.
В той же час Софія демонструє готовність домовлятися і вирішити суперечку, не загострюючи конфлікт.
Болгарія готова продовжувати переговори, заявляє Борисов. «Я переконаний, що співпрацюючи та відкрито співпрацюючи з нашими сусідами та братами, ми знайдемо правильне рішення», — каже Радев.
Але наразі виглядає, що єдиним прийнятним результатом для себе болгари бачать задоволення своїх вимог в тому чи іншому вигляді.
WIN-WIN ПІД ПИТАННЯМ
Наскільки це реально?
Сьогодні офіційне Скоп’є теж підкреслює свою готовність до переговорів. Але при цьому не демонструє готовності йти на односторонні поступки, яких явно чекають сусіди.
«Ми впевнені в тому, хто ми і що ми є. Ми завжди були македонцями, які розмовляють македонською мовою, з сильним почуттям самовизначення, про яке неможливо вести переговори і не можна ставити під сумнів. Македонська ідентичність та македонська національна свідомість завжди були яскраво виражені як на науковому, так і на духовному рівні. Так є сьогодні, так буде завжди», — заявив уряд Північної Македонії. «Ми будемо продовжувати інтенсивно розмовляти в інтересах нашого європейського майбутнього, і ми віримо, що рішення можливе лише в тому випадку, якщо обидві сторони стануть переможцями, тому ми шукаємо позицію win-win», — підкреслюється в урядової заяві.
«Ми повинні продовжувати в дусі діалогу, а не шляхом конфліктів, щоб досягти рішення», — написав прем’єр-міністр Північної Македонії Зоран Заєв на Фейсбуці. Але в той же час він наголошує: «Македонська нація та македонська мова є незаперечним фактом».
«Переговорів щодо македонської ідентичності та македонської мови не буде», — неодноразово підкреслював президент Республіки Північна Македонія Стево Пендаровські.
Яким в таких умовах може бути компроміс, уявити важко.
Можна лише додати, що переговори щодо приєднання Північної Македонії до Європейського Союзу мали розпочатися в грудні на міжурядовій конференції. Але тепер це здається малоймовірним.
