Зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» (Німеччини, Франції, України та Росії) з урегулювання конфлікту на Донбасі на Тегельському озері біля Берліна подібно до Паризької 3 березня закінчилась без досягнення прогресу.
Про це, зокрема, свідчать заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який сказав на прес-конференції, що учасники переговорів не досягли значного прогресу по темі місцевих виборів на Донбасі та конституційної реформи в Україні. Водночас досить дивними виглядали його слова, що РФ буде використовувати вплив на «ДНР» і «ЛНР» для виконання «Мінська-2», а також про відданість Росії обміну полоненими згідно з Мінськими домовленостями. Адже все це можна було зробити вже давним-давно.
Але, з іншого боку, Лавров фактично висунув ультиматум Україні, зазначивши, що вибори на Донбасі неможливо проводити без вирішення питання про статус регіону та амністію. Більше того, російський очільник заявив, що безпеку на виборах на Донбасі можна забезпечити без воєнізованої структури, на чому, як відомо наполягає Україна.
Тим часом міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив: ми не можемо говорити про вибори на Донбасі, допоки не буде забезпечена безпека. «Готовий до конструктивної розмови, але безпека і справжня свобода волевиявлення на Донбасі — не предмет для компромісів. На Донбасі нам потрібні справжні вибори, а не черговий фарс. Це можливо, якщо буде безпека для громадян, для учасників виборів, для регіону», — написав міністр у Twitter до початку переговорів.
Пізніше на прес-конференції він також наголосив, що Україна надала детальні пропозиції, включаючи створення зон безпеки, як просуватися з розмінування територій, моніторинг кордону.
Як відомо, українська сторона покладала сподівання на підтримку ініціативи з відправки озброєної поліцейської місії ОБСЄ для проведення виборів в окремих районах Луганської та Донецької областей. Зокрема, на цьому наголошував Посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю німецькому радіо. Україна вважає, що одним із можливих способів забезпечення умов для проведення може розглядатися створення спеціальної поліцейської місії ОБСЄ або розширення повноважень та озброєння теперішньої спостережної місії.
«БЕЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕМИР’Я, ПОВНОЇ БЕЗПЕКИ, ПОВЕРНЕННЯ ПОЛОНЕНИХ ЖОДНИХ ВИБОРІВ БУТИ НЕ МОЖЕ...»
Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка:
— Як і попередня зустріч у Парижі, це теж була безрезультатна зустріч. Україна стоїть на своїй позиції: спочатку безпека, потім вибори, і ця позиція абсолютно відповідає логіці тих пунктів, які викладені у мінських угодах. І це також відповідає логіці самого процесу врегулювання конфліктів. Без забезпечення перемир’я, повної безпеки, повернення полонених жодних виборів бути не може, бо в такому разі вони будуть нелегітимними і не будуть відповідати вимогам ОБСЄ. Це абсолютно логічна позиція, якої треба дотримуватись надалі.
Російська сторона наголошує на тих положеннях угоди, які вписуються в її стратегію цієї війни. Перше, залишення російських військ, можливо тимчасове припинення вогню на період проведення виборів, і легітимізація російської влади на Донбасі, яка має бути юридично закріплена в законі України, легітимізована вибором і щоб були надані гарантії російської влади де-факто на території Донбасу під ефемерним юридичним статусом України.
І такі зміни дадуть можливість будувати наступний плацдарм, наступні «народні» республіки і так далі. Бо з точки зору російської стратегії це дасть можливість запустити ефект доміно, коли шляхом викушування і дестабілізації інших регіонів можна таким чином знищити Україну як незалежну державу. Нічого нового тут немає, але я скажу, що добре, що відступу немає з боку української сторони.
І такий курс потрібно тримати і надалі, дотримуючись виведення російських військ. А що стосується запровадження озброєних контингентів ОБСЄ, то, звісно, це абсурд, бо в ОБСЄ немає таких повноважень і ніхто на це не піде. ОБСЄ може проводити лише спостережні місії, моніторинг і відповідно займатись посередництвом. Саме такі повноваження надані ОБСЄ згідно з рамкової угоди про співробітництво між ООН і ОБСЄ.
До речі, якщо ми легітимізуємо владу на Донбасі, то російські війська згідно з Мінськими угодами стануть народною міліцією і ніхто нам там кордон давати не збирається. Навіть якщо ми погодимось на ці вибори. Всі розуміють тупиковість Мінських угод, але ми поки що дотримуємось їх. Відбувається перетягування каната. Оскільки в лютому 2015 року була прийнята резолюція Ради Безпеки ООН, у якій Мінським угодам надано міжнародного статус, то ми будемо її виконувати. І завдяки цьому, поки цей процес буде тягнутися, то є надія, що будуть зберігатись санкції проти Росії.
Такий конфлікт на низькому рівні інтенсивності триватиме далі у форматі Мінських угод. Для нас у принципі є можливість заперечувати проведення виборів та зміни до Конституції саме тим, що там немає умов безпеки для проведення голосування. І це правда, бо міжнародні норми для проведення демократичних виборів не будуть там дотримуватись. І це наш козир, який ми постійно мажмо витягати на переговорах. І я маю надію, що це було зроблено міністром закордонних справ Клімкіним.
