Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Якою буде Греція після Ципраса

Експерт: Еллінська республіка має продовжити серйозні плани трансформації, щоб вийти на сучасний рівень розвитку
4 вересня, 2015 - 11:16
АЛЕКСІС ЦИПРАС
АЛЕКСІС ЦИПРАС / ФОТО РЕЙТЕР

20 вересня у Греції відбудуться дострокові парламентські вибори — другі цього року перегони. Нагадаємо, що вибори у січні також були достроковими через те, що законодавчий орган цієї країни не зміг обрати президента. Вересневі вибори були викликані розпадом коаліції на чолі партії СІРІЗА, зі складу якої вийшло 40 депутатів, що висловили таким чином протест політиці прем’єра Алексіса Ципраса, котрий погодився на умови ЄС щодо надання Греції третього пакету допомоги. Для України вибори у цій країні важливі з наступної причини. Греція залишилась однією з країн ЄС, яка не ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Тому наша країна зацікавлена в якнайскорішому формуванні нового стабільного грецького уряду, щоб той до кінця цього року ратифікував цю угоду, яка набирає чинності з наступного року.

«День» звернувся до доктора Антанасіоса Другоса, старшого аналітика з питань оборони, боротьби з тероризмом (www.analystsforchange.org) з проханням розповісти про очікування грецького суспільства щодо дострокових виборів і те, яким може бути наступний уряд і як на новий склад парламенту може вплинути криза біженців в Європі.

«НОВИЙ УРЯД НАВРЯД ЧИ БУДЕ ЗДАТНИЙ УПОРАТИСЯ З НЕМИСЛИМИМИ ВНУТРІШНІМИ ПРОБЛЕМАМИ»

— Дострокові вибори 20 вересня (майже через 8 місяців після перемоги партії СІРІЗА) повністю відрізняються від попередніх і, ймовірно, виведуть на поверхню інше парламентське середовище. Більшість греків розчарована поворотом Ципраса у бік наших кредиторів і вкрай важкої третьої програми допомогти Греції, а також внутрішнім розколом у його партії. Тому вони будуть посилати певні сигнали всім політичним групам і особливо СІРІЗА. Місяць тому Ципрас втратив парламентську більшість у зв’язку з рішенням більш ніж 40 членів його партії, які не згодні з його політикою створити свою власну партію Народний союз.

Згідно з останніми опитуваннями, СІРІЗА залишиться найбільшою партією (хоча зараз відбувається велика боротьба і змагання з консервативною партією Нова демократія). Ці обидві партії отримають близький результат, який не перевищуватиме 30% голосів на виборах. Тому немає варіанту, що одна партія одноосібно сформує уряд. А колишній партнер СІРІЗИ по коаліції невелика націоналістична партія Незалежних греків, згідно з опитуваннями, не подолає поріг у 3% і таким чином не потрапить до парламенту.

Виглядає так, що новий уряд навряд чи буде дуже стабільним і здатним впоратися з немислимими внутрішніми фінансовими, соціальними та гуманітарними проблемами країни, і це може призвести до нових виборів наступного року.

— Як на результат цих виборів може вплинути міграційна криза у Європі і наплив біженців у Грецію?

— Великі хвилі біженців та іммігрантів з Сирії цього літа матимуть драматичний і глибокий вплив на результати виборів у Греції. (Особливо на Егейських островах.) Більшість греків на цих островах голосуватиме проти СІРІЗИ, тому що вони вважають, що уряд немає ніякого плану, щоб впоратися з таким важливим питанням, і щодо деяких аспектів проблеми з біженцями країна була погано підготовлена, щоб упоратися з такою кризою, не маючи плану Б. Тому, звісно, ця проблема має величезні і багатовимірні наслідки для всієї Європи. Але грецький народ дуже розчарований. Крім того, ЄС не запропонував Афінам реальної, сильної, гнучкої підтримки і дуже необхідної допомоги. З другого боку, сталося багато випадків насильства, і в різних колах Греції вважають, що через гуманітарну кризу додатково виникають невирішені питання, такі як загроза кордону і внутрішній безпеці. (Наприклад, незаконний в’їзд в мою країну людей, пов’язаних з екстремальними ісламістськими групами, які мають інший порядок денний.)

— Згідно з опитуванням громадян, СІРІЗА буде переможцем на цих виборах, і це попри розкол партії Ципраса. Як це можна пояснити?

— Незважаючи на внутрішній і неподоланий розкол у СІРІЗА, Ципрас залишається головною і видатною політичною фігурою та особистістю. Після рішення 40 парламентаріїв дистанціюватися від СІРІЗИ Ципрасу вдалося зберегти контроль над рештою депутатів. Але він втратив справжніх бійців (серед політиків, у засобах масової інформації, активістів у соціальних і трудових спілках), які залишили його. Порівняно з іншими політиками він залишається популярним, але не таким, яким був 12 або 9, або чотири місяці тому. Через горезвісну угоду з німцями і Єврозоною (програму допомоги Греції) Ципрас втратив багато авторитету і престижу. Але оскільки він молодий (без корумпованого минулого), йому вдається зберігати певну підтримку у різних секторах глибоко розділеного грецького суспільства. Все це буде перевірено в ніч національних виборів 20 вересня. Але попереду у нього важкі часи, тому що люди проголосували за нього, щоб змінити курс Греції, а не приставати на вимоги керованої Німеччиною Європи з її нелюдяним обличчям та заходами жорсткої економії.

— Які партії, на вашу думку, мають шанси потрапити в парламент?

— Я особисто вважаю, що в новий парламент увійдуть наступні партії: СІРІЗА, консервативна «Нова демократія», «Потамі» (у перекладі з грецької — річка, яка є більш центристською партією), ПАСОК (колишня Соціалістична партія), фашистська «Золотий світанок» (з більшою кількістю голосів), невелика Комуністична партія (KKE), нова, тільки що сформована партія дисидентів СІРІЗИ — «Народний союз» і, згідно з останніми опитуваннями, дивна й невідома партія «Центристський союз». За винятком фашистської «Золотий світанок», я не очікую, що будь-яка з інших партій подолає поріг у 3%. Звісно, через розчарування політикою Ципраса та необґрунтовані рішення багато людей утримаються і не підуть голосувати.

— Як у такій ситуації може бути сформована дієздатна коаліція та стабільний уряд?

— На наступний коаліційний уряд чекають вкрай важкі часи. І йому буде складно вижити, допоки Греція залишатиметься прив’язаною до програми допомоги, з дуже великим і нестерпним оподаткуванням, зі зростанням кількості безробітних молодих людей, горезвісною корупцією і без жодних планів реального перетворення у державному секторі.

На мою думку, або у нас буде великий коаліційний уряд між СІРІЗА і «Новою демократією», але без Ципраса як прем’єр-міністра (хоча це скоріше досить непередбачуване і складне питання для обох сторін, щоб вони могли співіснувати). Або у нас буде створено коаліцію СІРІЗА- «Потамі»-ПАСОК. (Але знову ж таки ці партії не є стабільними і не можуть розглядатися як партнери, що спроможні співпрацювати.)

— Деякі експерти вважають, що боргова криза збагатила політичну культуру в Греції. Що ви думаєте з цього приводу?

— Величезний зовнішній борг Греції повинен бути частково послаблений і скасований, інакше країна ніколи не зможе відновитися. Потрібно щось започаткувати згідно з досвідом післявоєнної Німеччини (як це тоді було вирішено країнами-переможницями). США і МВФ повністю підтримали скорочення грецького боргу. Але Німеччина досі твердо і зневажливо виступає проти такого варіанту. У будь-якому разі цей борг і відповідні три програми допомоги за останні 6 років серйозно вплинули і впливатимуть на поведінку Греції, стиль, людський підхід і загальну політичну культуру. На жаль, на нашу політику переважно і глибоко впливає так звана фінансіалізація. Ми також не долучалися до інших глобальних і регіональних заходів, вироблення політики, що принесло нам драматичні наслідки. Потрібно щось робити, щоб терміново змінити наш рух.

— Можете зараз сказати, яку країну ми побачимо після виборів 20 вересня?

— У мене немає оптимізму щодо майбутнього після виборів. Майже 6 років країна перебуває в немислимому безладі. Немає жодної надії щодо якнайшвидшого відновлення. Немає світла у кінці тунелю. Греція повинна продовжити серйозні плани трансформації, щоб вийти на сучасний рівень розвитку. Потрібно боротися з величезною державною, глибоко корумпованою бюрократією, позбутися старомодних політиків та просувати нових освічених некорумпованих особистостей, пропонувати можливості для молодого покоління. Багато інших речей треба зробити. Але з існуючими політичними партіями та елітою цього не можна реалізувати. Таким чином я залишаюся вельми скептичним і, чесно кажучи, сумніваюся, що майбутні вибори принесуть вирішення різноманітних проблем. Звичайно, у нас будуть деякі виборчі «сюрпризи» від дуже розчарованого різноманітного електорату, але цього буде недостатньо, щоб змінити застарілу державну систему.

«Є ВСІ ПІДСТАВИ СПОДІВАТИСЯ НА ТЕ, ЩО РАТИФІКАЦІЯ УГОДИ ГРЕЦЬКИМ ПАРЛАМЕНТОМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЖОВТНІ»

Володимир ШКУРОВ, посол України в Греції, Афіни:

— Угода про асоціацію між Україною та ЄС пройшла всі необхідні загальнодержавні процедури та з кінця липня ц.р. перебуває в парламенті Греції. Зважаючи на те, що дострокові парламентські вибори відбудуться в Греції 20 вересня, є всі підстави сподіватися на те, що ратифікація Угоди грецьким парламентом відбудеться у жовтні (друга половина) — листопаді поточного року. Затримка з ратифікацією технічного характеру. Є запевнення майже усіх політичних партій щодо готовності ратифікувати Угоду. До того ж МЗС Грецької Республіки активно підтримує наші зусилля у цьому напрямку. Серйозна робота щодо ратифікації розпочнеться орієнтовно після 10 жовтня, тобто після обрання нового уряду Греції та утворення нових парламентських комітетів.

Станом на сьогодні ліворадикальна СІРІЗА (на чолі з екс-прем’єром Ципрасом) є лідером передвиборчих перегонів з 25% голосів виборців. (Партія перебуває на майже таких самих позиціях, як і під час виборів у січні 2015 року.) Лише на 3% відстає інший лідер перегонів — партія офіційної опозиції «Нова демократія».

Щодо майбутньої коаліції, то можна прогнозувати, що, крім, власне, СІРІЗИ, до неї реально можуть увійти такі політичні партії, як «Нова демократія», «Потамі», ПАСОК. Але попередньо всі вони будуть змушені узгодити базові питання спільної стратегії (такі, як реформування системи страхування, розвиток агропромислового сектору, оподаткування приватних закладів освіти тощо).

Щодо питання, чи з новим грецьким урядом не буде проблем щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, вважаю, що ратифікація відбудеться у термін, який технічно є найбільш сприятливим, тобто кінець жовтня — листопад 2015 року.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: