Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе заявив на початку цього тижня про необхідність проведення переговорів на найвищому рівні з президентом Росії Володимиром Путіним з метою укладення мирного договору між країнами. «Ми обидва визнаємо, що відсутність мирного договору за 70 років після закінчення війни є ненормальним», – цитує слова Абе агентство AP. Як зазначив японський прем’єр, без саміту проблему«північних територій» (приналежності Курильських островів. –Авт.) не може бути вирішено.
Як повідомляють місцеві ЗМІ, в Токіо вважають, що нині вдалий момент, аби розпочати переговори з Москвою щодо територіальної суперечки, враховуючи прагнення Росії збільшити інвестиції у свій Далекосхідний регіон та не найкраще економічне становище країни.
Японія і Росія так і не підписали мирний договір після Другої світової війни через суперечку щодо приналежності південних Курил, які в Японії називають «північними територіями». Чотири острови були захоплені Радянським Союзом 1945 року.
«День» звернувся до посла України в Японії Ігоря ХАРЧЕНКА із проханням прокоментувати заяву японського прем’єра і пояснити, як вона може вплинути на головування Японії в G7.
«Говорити про можливість досягнення швидкого консенсусу між сторонами у вирішенні цього питання буде надто оптимістичним»
– Якщо постійно слідкувати за розвитком міжнародної ситуації у далекосхідному регіоні, то буде зрозуміло, що у висловлюваннях японського прем’єр-міністра СінзоАбе щодо необхідності укладення мирного договору між Японією та Росією, які цитуютьнині світові ЗМІ, немає нічого нового порівняно з тим, що говорив на цю тему японський уряд протягом останніх років. Не забуваймо, що проблема повернення «північних територій» була і залишається одним із пріоритетів уряду Абе і однією з тих політичних тем, які мають практично повний внутрішній консенсус в японському суспільстві. Ще до київського Майдану японський уряд офіційно запросив російського президента відвідати Японію, і це запрошення залишається актуальним. Інша річ, що візит так і не відбувся через зрозумілі причини. Натомість японський прем’єр уперше в історії відвідав на початку минулого літа саме Україну. Бажання японського уряду укласти мирний договір із Росією є абсолютно справедливим бажанням. Водночас, японська сторона вважає, що укладення такого договору має супроводжуватися «вирішенням питання північних територій», тобто поверненням загарбаних свого часу Радянським Союзом і утримуваних досі Росією островів так званого південно-курильського пасма. Російська ж позиція, а особливо російські дії протягом останніх півтора років є повністю протилежними. Тому говорити про можливість досягнення швидкого консенсусу між сторонами у вирішенні цього питання буде надто оптимістичним.
«Ми знаходимо повне розуміння з японськими партнерами у наших консультаціях щодо цього «російського файлу»
– І ще один важливий момент. Міжнародна політика японського уряду традиційно спирається на безумовне дотримання основних норм і принципів міжнародного права. Тому для японського уряду є очевидними грубі порушення міжнародного права і взагалі підвалин повоєнного безпекового світоустрою внаслідок російської агресії проти України та тимчасової окупації деяких частин нашої території – японці мають частину своєї території під такою самою тимчасовою окупацією того самого «сусіда». Японську міжнародну політику інколи називають ще політикою «активного пацифізму», тобто такою, коли вирішення усіх суперечок відбувається винятково мирними засобами, шляхом переговорів та у відповідності до міжнародного права. Саме таким чином японський уряд вже протягом декількох десятиліть намагався і продовжує намагатися вирішити у переговорах з СРСР, Росією питання«північних територій». Наші зусилля вирішити питання повернення загарбаних Росією українських територій (так званиймінський процес) мають коротшу історію, але поки що той самий результат. Тому ми знаходимо повне розуміння з японськими партнерами у наших консультаціях щодо цього «російського файлу».
«Головування Японії у G7 вважав би для нас позитивним знаком»
– Я вважав би позитивним знаком для нас головування Японії у G7 – мій колега у Києві пан Сумі отримав повноваження і наразі починає практику головування у «клубі послів Сімки» у Києві для проведення консультацій із координації політики держав G7 із так званого українського питання. Перше таке засідання послів Сімки має відбутися у Києві вже наступного тижня, і ніби на підтвердження того, що Японія дуже серйозно ставиться до цієї роботи, наступного ж тижня до Києва з Токіо прибуде, зокрема для участі у цій зустрічі, чільний японський дипломат, якого можна назвати «шерпою» японського уряду в українських справах.
