Війна на Донбасі є не лише великою бідою для України, а й ставить в досить незручне становище наших союзників — як Європу так і США. І якщо агресія РФ проти України не залежала від світових лідерів, то згуртуватись проти окупанта було справою порятунку спокою у всьому світі. В цьому плані обмежитися перемовинами замість Будапештського формату (США, Великобританія, Україна і РФ) — Нормандським (Німеччина, Франція, Україна і РФ), де Україна залишилась наодинці з Путіним і його «друзями», було неправильним. Тепер Барак Обама посилає до нас своїх представників, щоб примусити виконати взяті в Мінську зобов’язання. Останні, до речі, були явно продиктовані в Москві. І те, що Україні фактично понад рік нав’язують волю Кремля, не міг не помічати ні Вашингтон, ні Брюссель.
Візит заступника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторії Нуланд до України поставив головне питання в ЗМІ – пані Вікторія приїхала перевіряти хід наших реформ, чи зрештою вмовити піти нашу владу на вибори на окупованій території, щоб «закрити» болюче питання? Деякі депутати заговорили навіть про те, що від України вимагають провести такі вибори в липні цього року, наче їх проведення фізично залежить від Києва. Нуланд у відповідь заявила, що строки не обговорювались взагалі. Якщо навіть теоретично уявити собі такі вибори, то від Києва буде залежати лише формальна згода. Реалії говорять про те, що в дійсності українські сили не зможуть взяти участь в перегонах в Луганську і Донецьку, так саме як і говорити про будь-яке об’єктивне волевиявлення там, навіть в середньостроковій перспективі, неможливо.
Як відомо, раніше з’явились заяви про можливе введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, причому і Путін, і Порошенко начебто особливих суперечок щодо цього не мали. Отже — вибори?
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«Ми поінформували Президента Петра Порошенка та голову МЗС Павла Клімкіна, — заявила Нуланд в середу в Києві, — що президент Барак Обама підтримує повне виконання Мінських домовленостей і повної деокупації українського Донбасу». Вона також запевнила, що санкції проти Росії будуть збережені у зв’язку з окупацією нею Криму. Таким чином, Нуланд замість наших представників влади нагадала про суттєве питання, яке чомусь не потрапило до Мінських угод, — анексія українського півострова. За цією обнадійливою, хоч і формальною заявою, пролунала й інша інформація. Під час її зустрічі з представниками парламентських фракцій Нуланд заявила про вимогу (!) Держдепу, щоб Україна внесла зміни до Конституції відносно «особливого» статусу для окупованих територій.
Об’єктивно виборчі ідеї на Донбасі — суцільна профанація. З другого боку, вони прописані в Мінських угодах, які підписано і визнано офіційним Києвом. І саме в них виведення іноземних (читай — російських) військ разом з найманцями з окупованої території стоїть аж 10-м пунктом. В принципі, після таких «виборів» РФ може легко сказати, що ніколи не стверджувала і не визнавала своєї присутності на Донбасі, а «бойові буряти» Кремлю не підконтрольні, отже, розбирайтесь з ними самі. Дивно, але багато політиків підхопили думку про те, що зобов’язання провести (в реаліях — дозволити провести) такі місцеві вибори Україна взяла на себе після того, як згадані сили будуть введені. Це, на жаль, не є правдою, а лише справедливим бажанням українського політикуму.
Насправді в лютому 2015 року нами було підписано гібридну, як і вся ця війна, «капітуляцію». Питання — на яких підставах? Невже приводом став Дебальцевський котел? А може, існував якісь інший безпосередній вплив на учасників перемовин?
Витоки Мінських угод необхідно вивчити глибинно, адже там криється відповідь на багато прикладів дивної поведінки української сторони, починаючи з самого початку війни, яка досі зветься АТО. Що, окрім котлів, налякало представників Києва? Можливо, був й інший «котел» — дипломатичний, в який наші керманичі потрапили до того? Враховуючи деякі ключові аспекти тих угод (вже не кажучи про те, що навіть лінгвісти помічають, що написані вони були спочатку на російській мові й лише потім перекладені на українську), можна сказати, що готували їх заздалегідь в Москві, й алгоритм їхній буквально заганяв нас в глухий кут. Зараз ми чіпляємось лише за той факт, що російські бандити так і не відвели озброєння належним чином і не припиняють вогонь. Якщо на Донбас потрапить, скажімо, поліцейська місія ОБСЄ, яка довела свою підозрілу лояльність до РФ, то це означатиме формальну можливість проведення таких виборів — а значить, амністії бойовиків і їхньої легалізації. Тоді згадані «бойові буряти» просто стануть «народною міліцією», а у Верховній Раді цілком можливо ми побачимо тих, кого за два роки чомусь так і не спромігся засудити Київ. Про офіційне визнання агресії, окупації та відповідного відшкодування з боку РФ доведеться забути.
Захід копирсатись в наших рефлексіях і ваганнях не буде. Ми самі обрали шлях гібридної «капітуляції», починаючи з ігнорування реалій (наприклад, не введено воєнний стан), торгівлі за посади під час анексії Криму, перемовин Леоніда Кучми з ватажками, один з яких взяв у полон Надію Савченко, та, зрештою, намаганням перекроїти свої закони і себе як державу на поталу російським бандитам. Тепер до прірви, шлях до якої ми обрали самі, нас женуть...
«УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ НЕ ПІДЕ НА ФЕЙКОВІ ВИБОРИ НА ДОНБАСІ БЕЗ УЧАСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРТІЙ»
Ганна ГОПКО, голова комітету Верховної Ради в закордонних справах:
— Нам говорять про те, що Україна має вибити будь-які аргументи з Росії таким політичним кроком, як обговорення та проведення через парламент виборів на тимчасово окупованих територіях. Але ці вибори мають відбуватися із залученням Венеційської комісії, ОБСЄ, і ми повинні чітко наполягати на своєму баченні.
Ми розуміємо, що продовження санкцій — болюче питання, з огляду на роз’єднаність всередині ЄС і бажання деяких країн зняти санкції, бо це вдарить по їхній економіці. Але ми повинні бачити різницю між реальним проведенням виборів та ухваленням закону в парламенті. Тобто Україна може зробити політичний крок, якщо це буде закон про вибори, який відповідатиме всім стандартам Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ. І коли Росією будуть забезпечені конкретні попередні безпекові умови, а це реальне затишшя, відведення та локалізація всіх важких військових озброєнь, збільшення присутності міжнародних спостерігачів. І тут ми дуже чітко наголошуємо: без виконання цих умов неможливо провести вибори на окупованих територіях. Хто з кандидатів від українських партій погодиться брати участь у виборах, коли терористи будуть їх обстрілювати? Тому потрібно спочатку підготувати безпекові умови у довиборчий період. Ми можемо сказати: друзі, закон ухвалено, але тільки за цих умов можливе проведення виборів. І це було дуже чітко артикульовано нами під час зустрічей з Нуланд. Ми сказали, що зміни до Конституції стосовно децентралізації станом на зараз неможливі без виконання всіх безпекових умов, яких Росія не виконала досі. Захід розуміє, що йому дуже важко тиснути на Путіна, що зрушень немає, обстріли українських міст терористами тривають. І генеральний директор Ради національної безпеки США з питань Європи Чарльз Купчан, який повернувся із Ганновера, сказав, що Обама бажає імплементації Мінських домовленостей до завершення свого терміну на посаді глави Білого дому. За словами Купчна, такою є амбіція президента США.
І тепер виникає величезне питання, як вони дотискатимуть Росію. Одним з інструментів є продовження санкцій до січня 2017 року. Але як змусити Росію реально відводити війська, зважаючи не те, що її інтерес — зімітувати і провести певні фейкові вибори, щоб нарешті легалізувати цих представників. А фейкові вибори без участі українських партій та представників — абсолютно не в інтересах України, і на це не піде український парламент. Тому потрібно відмежовувати ухвалення закону в парламенті про вибори на тимчасово окупованих територіях, які відповідають усім стандартам БДПЛ. І факт проведення виборів, до якого потрібно виконати низку умов, серед яких — безпекові та повернення контролю за українсько-російським кордоном. Якщо ж говорити про закон про амністію, то це величезне питання для дискусії.
ЄЄ і США заплуталися: у них немає спільної стратегії, як дотиснути Путіна, щоб він виконав Мінськ-2. Наприклад, нам кажуть: виявіть волю зі свого боку й виконайте свої умови. А ми кажемо у відповідь: ви не розумієте, що без виконання перших двох умов неможливо цього робити, це імітація, і це нічого не дасть для розв’язання конфлікту.
«РОСІЯ НЕ ВИКОНАЛА ЖОДНОГО ПУНКТУ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ»
Мар’яна БЕЦА, речник МЗС України:
— В Україні глибоко занепокоєні продовженням загострення безпекової ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, до чого призвело збільшення кількості збройних провокацій проти підрозділів Збройних сил України з боку бойовиків незаконних збройних формувань (НЗФ) за підтримки Російської Федерації.
Росія як підписант Мінських домовленостей — Мінського протоколу, Мінського меморандуму і Пакета заходів з імплементації Мінських домовленостей — станом на 26 квітня 2016 року не виконала жодного пункту Мінських домовленостей. Не забезпечено ключової вимоги — деескалації та повного припинення вогню.
Ситуація на Донбасі уздовж усієї лінії розмежування продовжує залишатися вкрай напруженою.
Постійні порушення Російською Федерацією Мінських домовленостей підривають зусилля України та міжнародної спільноти, спрямовані на відновлення миру і безпеки в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Україна й надалі залишатиметься відданою Мінським домовленостям і докладатиме цілеспрямованих зусиль до того, щоб їхні умови було дотримано у повному обсязі. При цьому, як і раніше, будемо обстоювати принципову позицію, що запорукою успішного виконання політичних, соціально-економічних та гуманітарних аспектів Мінських домовленостей є комплексне виконання їхнього військово-безпекового блоку.
