Україну до євроінтеграції може підштовхнути агропромисловий комплекс, якому пророкуватимуть розвиток і процвітання за рахунок підвищення конкурентоспроможності й інвестиційної привабливості. Стратегію розвитку АПК до 2015 року нам обіцяють презентувати найближчим часом.
Зі слів президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, потенціал АПК країни спроможний забезпечити її населенню раціональні норми споживання високоякісної продукції сільського господарства. «Аграрії повинні виробляти, наприклад, 80 кг м’яса на душу населення, десь 18 кг цукру тощо», — сказав він. Але збивають з пантелику різночитання в базових законах, що стосуються оподаткування та дотування галузі. Зі слів Козаченка, треба чітко визначити, що дотувати. «Тому що минулого року майже 900 мільйонів гривень розподілили мутно та в «ручному режимі». Навряд чи це стимулює виробництво. При цьому президент УАК впевнений, що більшість продукції, яку виробляє АПК, дотацій узагалі не потребує. «Виробництво багатьох видів продукції (в м’ясомолочній і зерновій галузі. — Авт. ) досить рентабельне та конкурентоспроможне. Сюди до цілковитої реалізації потенціалу виробництва можуть надходити необмежені інвестиції», — стверджує колишній аграрний віце-прем’єр.
Не є таємницею, що на притік коштів інвесторів аграрії зможуть розраховувати лише за умови стабільного однозначного законодавства. Допомога аграріям із бюджету, на думку Козаченка, була б вельми актуальною, якби проводилася прозоро: «прийшли, подали документ, отримали дотацію». Оптимальним варіантом, як вважає фахівець, було б вирішення проблеми на європейський манер: соціальний розвиток і підвищення конкурентоспроможності не шляхом прямих дотацій, а за рахунок налагодження ф’ючерсного ринку, що є головним індикатором ціноутворення. Систему фінансування сільського господарства, як вважає Козаченко, треба організувати на основі цільових програм, зокрема — підвищення кваліфікації керівників і фахівців та гармонізації стандартів якості з європейськими.
Козаченко впевнений, що на теоретичне регулювання питання доведеться витратити десятки мільйонів гривень і не менше трьох років. «Але ще більше часу та коштів потрібно, щоб вітчизняні підприємства почали виробляти продукцію відповідно до нових вимог». На це знадобиться набагато більше, ніж п’ять років, які президент УАК відводить для перетворення України на асоційованого члена Євросоюзу.
Перш ніж нас там почнуть сприймати серйозно, доведеться багато працювати. Розвинути ф’ючерсні ринки, біржову торгівлю, іпотечне фінансування АПК, реалізувати земельну реформу. До речі, на думку Козаченка, щоб реалізувати всі вимоги, закладені до земельного кодексу, й ухвалити необхідні нові закони, знадобиться щонайменше півтора року. І ще півроку треба на те, щоб навчити людей правильно користуватися земельним кадастром, розуміти принципи ціноутворення при продажу землі, розвинути іпотечне фінансування.
Дуже серйозні зміни необхідні для формування ф’ючерсного ринку. Насамперед це лібералізація відносин із суб’єктами господарювання, а також обмеження втручання держави в його регулювання.
