Колізію навколо додаткової емісії акцій ВАТ «Металургійний комбінат «Запоріжсталь» (про яку вже повідомляв «День») у понеділок було розв’язано звично для української приватизації: відстоюючи на зборах акціонерів державні інтереси, Фонд держмайна заблокував відповіднi поправки до статутних документiв. Збори ухвалили створити узгоджувальну комісію для проведення переговорів із ФДМ, оголосивши перерву до 14 серпня.
Один з акціонерів дипломатично пояснив агентству Інтерфакс-Україна, що рішення про створення узгоджувальної комісії було прийняте «у зв’язку з тим, що один із великих акціонерів ВАТ не взяв участі в підписці на акції другої емісії і не поділяє думку інших акціонерів щодо цілей підписки». (Великими акціонерами ВАТ, окрім ФДМ, є компанії «Вейбридж Інвестментс Лімітед» — 23,77%, «Захід Резерв» — 17,34%, «Мауєртон Лімітед» — 16,93%. Фізичним особам належить 9,5%, з них 6% — трудовому колективу). Акціонер додав, що на зборах був присутнім представник ФДМ, який з усіх питань утримувався від голосування. (Начальник управління корпоративних прав держави ФДМУ Йосип Войцехiвський, однак, сказав «Дню», що представник фонду мав голосувати проти емісії і внесення відповідних змін до статуту). За інформацією учасника зборів, узгоджувальна комісія також обговорить із ФДМ питання продажу останнього 25-відсоткового державного пакету акцій.
Раніше ФДМ запропонував наглядовій раді ВАТ компроміс: фонд на певний термін відмовляється від продажу блокуючого пакету акцій (25%+1), що належить державі, в обмін на відмову керівництва комбінату проводити додаткову емісію акцій. Більше за те, глава ФДМ Олександр Бондар погрозив, що додаткову емісію буде заблоковано, якщо керівництво «Запоріжсталі» не відмовиться від її проведення. Мабуть, це і є позицією держави. Перший віце-прем’єр Олег Дубина, відвідуючи «Запоріжсталь» 13 червня, також виступив проти проведення додаткової емісії акцій ВАТ. На його думку, «сьогодні емісію проводити не варто».
Суть конфлікту полягає в тому, що, погодившись на додаткову емісію акцій, держава, неспроможна внести кошти на купівлю своєї частки акцій у цій емісії, втрачає пакет, який належить їй і який, за деякими відомостями, є блокувальним, а за іншими — зовсім і ні (все залежить від того, з яких конкретних питань відбувається голосування). Як сказав «Дню» президент асоціації підприємств металургійної промисловості Анатолій Голубченко, цей «пакет, який схуднув», потім ніхто вже і не купить. У принципі, цей процес цілком можна вважати прихованою приватизацією державної власності. Зрештою, саме це, мабуть, і станеться, оскільки держава досі нібито соромиться володіти своїми корпоративними правами. Зокрема, як зазначив «Дню» А.Голубченко, чому вона досі не наполягала на тому, щоб одержувати частку прибутку, що належить їй як дивіденди підприємства («Чи не доплачують комусь за це?», — риторично запитав співрозмовник). За ці кошти, за словами А.Голубченка, можна було б викупити частину додаткової емісії, і держава в недоторканності зберегла б свої 25%, не було б і ніякого конфлікту інтересів. Тим часом голова контрольної комісії парламенту з питань приватизації Олександр Рябченко заявив «Дню», що державі не варто мертвою хваткою триматися за свої 25-відсоткові пакети. На думку О.Рябченка, якщо держава розуміє, навіщо вона «сидить» на цих пакетах, то все нормальне, а якщо це робиться лише через те, що так хоче галузеве міністерство, то й виникають «якісь безглузді конфлікти». Ці 25%, сказав О.Рябченко, треба було продавати набагато раніше, тому що металургійні підприємства будь-якими способами шукатимуть додаткові гроші на розвиток виробництва.
