Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала пропозицію щодо музеєфікації Гостинного двору шляхом створення в ньому Музею історії міста Києва (нагадаємо, про підготовку будівлі до зими «День» писав у № 176 від 23 вересня ц. р.). Про це повідомила заступник голови КМДА Ганна Старостенко, зазначено на сайті міської адміністрації. «Музей історії Києва втратив приміщення ще 2004 року, коли Кловський палац, де він розташовувався, було передано в користування Верховному Суду України. 2012 року музею передано будівлю на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Втім, площа приміщення — близько двох тисяч квадратних метрів — дозволяє розмістити лише 2,5 тисячі експонатів музейного фонду», — пояснила Старостенко.
Для розміщення всієї експозиції, а це 250 тисяч експонатів, необхідно приміщення площею не менш ніж 6 тисяч квадратних метрів. Площі Гостинного двору, яка становить 9 тисяч квадратних метрів, вистачить не лише для розміщення усіх експонатів, а й для інших історико-художніх об’єктів.
Зазначимо, що будівля Гостинного двору перебуває в аварійному стані. Як раніше писала газета «День» («Зібрали 9 тисяч, а треба мільйон» від 23 вересня 2014-го), кошти на його реконструкцію збирають активісти «Андріївсько-Пейзажної ініціативи». З необхідного мільйона гривень поки зібрано 9 тисяч.
Ігор ЛУЦЕНКО, громадський активіст, засновник руху за збереження історичної забудови Києва, депутат Київради:
— У нас є два рівні рішень: є рішення важливі, а є бажані. Враховуючи нинішні бюджетні реалії, ця ініціатива, швидше, є бажаною, ніж можливою, але, звісно, ми маємо робити все, щоб вона таки перейшла до розряду важливої. Ця ініціатива важлива для існування Гостинного двору. Щоб зібрати кошти, нам необхідно показати правильну і красиву картинку. Ми показуємо, що тут буде музей, тому варто дбати про цю будівлю, бо, коли ми просимо просто реконструювати Гостинний двір, люди не розуміють, що далі з ним буде, і для чого все це. Межа наших мрій — щоб тут була будівля громадсько-культурного призначення, але я дуже обережно оптимістичний з цього приводу. Бюджет у нас дірявий. Музей — це державна річ. Тим більше — Музей історії Києва пройшов довгий шлях поневірянь, фактично він у нас був бездомним, чомусь історія Києва не надто всіх цікавить. Тому радіти з того, що це рішення буде швидко втілено, поки не можна.
На допомогу від міста я б зараз взагалі не сподівався. Треба йти до людей і казати: «Давайте діяти згідно з планом. Спочатку законсервуємо цю будівлю, щоб вона пережила зиму, а в цей час ми будемо збирати кошти на історію Києва». Тоді ми б могли рухатися далі, будучи спокійними, що будівля має імунітет до холоду та вібрацій, і з нею можна працювати.
