Сьогодні відзначає день народження один з найбільш успішних і шанованих у банківських колах фінансист з багаторічним досвідом роботи, перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін. Окрім основної діяльності він ще встигає підтримувати різні соціальні ініціативи. «День» приєднується до всіх привітань на адресу пана Юткіна, а у переддень свята зателефонував іменинникові, аби поставити декілька запитань.
— В’ячеславе Михайловичу, у вас чималий успішний досвід управління багатьма банками, що робить вас одним з найкращих фахівців банківської сфери. Поділіться рецептом, як вам вдається тримати професійну марку на висоті всі ці роки?
— Перше — це постійне навчання, незважаючи навіть на те, що свою справу добре знаю. Друге — постійна практика в банках, які мають всю палітру інструментів операційної діяльності. Постійне навчання, багато практики з усіма банківськими операціями і досвід подолання недавньої фінансової кризи — найкращі вчителі.
— Банківський сектор Європи, за прогнозами експертів, очікує нова хвиля неприємностей. Чи може сьогодні Україна захистити свою економіку від ефекту доміно в разі другої хвилі кризи на світових ринках?
— Це нереально. Наша країна настільки інтегрована і пов’язана з європейським банківським співтовариством, що фінансова криза, в разі його повторення, однозначно торкнеться нас.
— Які кроки має зробити уряд, аби зіграти на випередження негативних наслідків?
— Від України залежить не так багато, як здається. Україна дуже інтегрована в світову спільноту, тому в певному сенсі ми — заручники європейської ситуації. Але, безумовно, уряд може щось зробити, аби пом’якшити наслідки кризи. Зокрема, заходи, що приймаються, сьогодні однозначно позитивні. Жорсткі заходи щодо недопущення паніки (особливо це стосується спроб конвертувати гривневі вклади в долари), згортання гривневої ліквідності, недопущення спекуляцій на валютному ринку, спроба поліпшити торгівельне сальдо України (щоб забезпечити приплив іноземної валюти), декларації про поліпшення інвест-клімату — все це сприяє стабілізації. Крім того, врегулювання ситуації з МВФ теж сприяє економічному спокою, адже сьогодні всі розуміють: неотримання чергових траншей може бути детонатором для нового витка кризи.
— Чим пояснюється, на ваш погляд, зниження долара на валютному ринку нижче восьми гривень?
— Це було до того, як НБУ запровадив попереджальні заходи. Щойно вжили запропонованих НБУ заходів, одразу вималювалася реальна картина попиту на валюту. Таким чином, зник штучний тиск на гривню, викликаний не купівлею валюти для реальних потреб, а бажанням зберегти гроші під матрацом, бо надто багато пролунало заяв про девальвацію гривні. Саме це й спровокувало «тиху» паніку серед вкладників. Не минало дня, щоб хтось не звертався до банку з питанням про те, яким буде курс, чи не девальвують його збереження й чи можна гривню обміняти на долари.
— А наскільки сьогодні сильним є ризик девальвації гривні?
— Я не бачу причин для девальвації до кінця 2011 року. Курс може плавати. Але курсове напруження, на моє переконання, вже збили. Не буде серйозної девальвації гривні. А якщо й будуть коливання, то поступові, без появи паніки. Тобто курс буде ринковим.
— Протягом багатьох років ви завжди підтримували фотоконкурс газети «День», а також видання книжок з нашої бібліотеки, за що вам величезна подяка від усього колективу. Чому ви це робите?
— Мені пощастило, що в банках, де я працював і працюю, завжди велику увагу приділяють соціальній складовій. Ми обираємо для себе декілька таких об’єктів і підтримуємо їх постійно. Частина зароблених коштів (у вигляді прибутку) має йти на підтримку суспільства. Підтримка соціальних проектів — це наша соціальна відповідальність. На мій погляд, соціальна відповідальність бізнесу — це не пустопорожні слова. І якби 100% великого бізнес-товариства (особливо банків) брали участь у духовному й культурному розвитку нашого країни, він просувався б швидше. Сьогодні багато говорять про те, що немає об’єднувальної української ідеї. Ця єдина національна ідея з’явиться, якщо великий бізнес усвідомить свою соціальну роль.
— Як вважаєте, чому у формуванні української культури та громадськості європейського зразка український бізнес практично не бере участі?
— Це проблема власників такого бізнесу, котрі до кінця не розуміють усю важливість участі в таких проектах. Якщо розглядати європейське бізнес-товариство, то навряд чи ви знайдете банк, який не бере участі в подібних проектах. На жаль, у нас сьогодні простіше порахувати тих, хто бере участь. Хоча я сподіваюся, що ситуація змінитися, бо бізнес у нас іще молодий. Цього не уникнути, адже соціальна відповідальність — це показник європеїзації та дорослішання бізнесу.
— Які з наших проектів вам найбільше імпонують?
— Окрім фотоконкурсу, який є унікальним явищем у культурному просторі України, важливою вважаю історичну тематику, яку зачіпає «День». У п’ятничних номерах можна прочитати факти, про які навіть у підручниках іще не прочитаєш. Це найголовніше для мене. Думаю, що до підручників з історії ще переписуватимуть історичні статті газети «День». І в цьому плані також унікальним є видання книжок Бібліотеки «Дня».
