Прем’єр-міністр Микола Азаров представив дніпропетровцям нового голову облдержадміністрації, 35-річного Олександра Вілкула, — рідного сина нинішнього голови обласної ради. Навіть для України, що іронізує над непотизмом та кумівством періоду президентства В.Ющенка, такий «родинний підряд» у справі управління регіоном — річ незвичайна. Вочевидь, розуміючи «пікантність» ситуації, Вілкул-старший заявив «активу» області про своє бажання добровільно подати у відставку на найближчій сесії облради. Невідомо, як відгукнуться на це депутати-регіонали та їхні соратники, проте політичні опоненти вже в’їдливо охрестили батька і сина «правлячою династією». Призначення Олександра Вілкула на посаду голови облдержадміністрації було сповна прогнозованим і не стало несподіванкою для дніпропетровців. Як імовірного претендента на цю посаду розглядалася також кандидатура колишнього голови облдержадміністрації Володимира Яцуби. Однак після того, як останній обійняв посаду міністра в уряді М. Азарова, всі зійшлися на тому, що призначення О. Вілкула неминуче. Про це свідчило хоча б те, що на нинішніх президентських виборах саме він, а не лідер місцевих регіоналів Олег Царьов очолював обласний штаб В. Януковича. Поразка Ю. Тимошенко у себе на батьківщині та вклад Дніпропетровщини до загальної скарбнички голосів, поданих за нинішнього Президента, істотно зміцнили позиції родини Вілкулів. У Дніпропетровську навіть з’явилися чутки про те, що Вілкул-старший може стати міністром освіти та науки, — в разі, якщо «антитабачниківська» кампанія досягне мети».
Новий голова облдержадміністрації О. Вілкул є представником молодої генерації дніпропетровських політиків. Народився й виріс він у Кривому Розі, де закінчив технічний університет, ректором якого нещодавно був його батько. Починаючи з 1997 року «антикризовий менеджер» О. Вілкул зробив запаморочливе сходження, очолив спочатку Південний, а потім —Центральний гірничо-збагачувальний комбінат. У віці 29 років йому було присвоєне звання заслуженого працівника промисловості України. Перед початком політичної кар’єри під керівництвом О. Вілкула опинилися відразу два гірничо-збагачувальні комбінати, які входять до бізнес-імперії Ріната Ахметова, — Північний і Центральний. Не дивно, що 2006 року Вілкул-син був обраний за списком Партії регіонів до Верховної Ради, а Вілкул-батько — до Дніпропетровської облради і незабаром став її головою. Втім, ніхто не ставить під сумнів того, що Олександр Вілкул дійсно володіє навичками управлінця та діловою хваткою. Вочевидь, цього від нього чекають і на посту голови облдержадміністрації Дніпропетровщини, яка серед областей є найбільшим донором державного бюджету. Сам молодий губернатор, вступаючи на посаду, не лише запевняв, що виправдає довіру Президента та уряду, але й говорив про те, що збирається поліпшити соціально-економічну ситуацію в регіоні. Поліпшити її упродовж останніх років намагався Вілкул-старший, у виступах якого лейтмотивом стала тема несправедливого вилучення коштів із обласного бюджету. Знайти «золоту середину» в стосунках центру та регіону Вілкулові-молодшому буде непросто. Окрім того, голові облдержадміністрації доведеться шукати оптимальне співвідношення інтересів області та промислово-фінансової групи Р. Ахметова. Підтримку О. Вілкулу гарантовано і в обласній раді, з якою не знаходив спільної мови колишній голова облдержадміністрації В. Бондар. Інше питання — чи зможе «кризовий менеджер», який не має досвіду роботи у виконавчій владі, ефективно вирішувати життєво важливі для дніпропетровців питання. А саме, продовження будівництва метрополітену та об’їзної дороги в обласному центрі, поліпшення водопостачання та екологічної обстановки в багатьох містах і сільських районах, своєчасної виплати пенсії, матеріальної допомоги та зарплатні, а також піднесення життєвого рівня в цілому. Колишні правителі регіону, на жаль, у цьому не дуже досягли успіху. Хоча й попереджали, що Дніпропетровськ у результаті виборів ризикує стати «передмістям Донецька».
