Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бетховен, Кофман і трішки Шиллера

Сьогодні в Національній філармонії відбудеться концерт, присвячений головуванню Німеччини в Раді ЄС
31 березня, 2007 - 00:00
ДИРИГЕНТ РОМАН КОФМАН — ДУЖЕ ТОНКИЙ МУЗИКАНТ, ЯКИЙ УЖЕ ДЕКІЛЬКА РОКІВ ПРАЦЮЄ В БОННІ, АЛЕ ВИКРОЮЄ ЧАС НА ВИСТУПИ В КИЄВІ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Цей вечір пройде в рамках циклу «Всі симфонії Бетховена» і на сцені виступить міжнародна творча команда: Національний симфонічний оркестр України (диригент Роман Кофман), хор Національної опери України під керівництвом Льва Венедиктова, солісти з Німеччини — Франциска Хірцель (сопрано), Мартін Борст (альт), Даніель Магдал (тенор), Марек Гаштецкі (бас). Буде виконано знамениту Дев’яту симфонію із заключним хором на слова оди «До радості» Шиллера, що вважається вершиною творчості великого композитора. Концерт пройде під патронатом посла Німеччини в Україні Райнгарда Шеферса.

Програму, яка містить цикл «Усі симфонії Бетховена», меломани не пропустять, бо не так часто в Києві виступає маестро Кофман, але кожна зустріч із цим самобутнім диригентом залишається в пам’яті слухачів. Вже декілька років він є художнім керівником Боннського симфонічного оркестру та диригентом Боннської опери, захоплює своєю майстерністю зарубіжну публіку. Роман Кофман багато гастролює (він працював із 67- ма оркестрами!). Незважаючи на те, що в Україні його творчий шлях був досить тернистий, музикант не емігрував, хоча його довго цькували, а звання народного артиста дали, скоріше, від незручності, що Кофмана високо цінують за кордоном, а не на Батьківщині. Іноземні імпресаріо розписали графік диригента на декілька років уперед, але музиканту вдається знаходити час на педагогічну діяльність у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського й продовжувати опікувати свій «рідний» колектив — Київський камерний оркестр, з яким співпрацює вже понад тридцять років. А ще Роман Кофман — мабуть, єдиний київський диригент, якого можна назвати літератором. Він пише вірші, есе. Музикознавці говорять, що «маестро вибудовує композиції своїх програм, відштовхуючись скоріше від літератури, аніж від музики, а в будь-якому сусідстві музичних творів уміє знаходити особливу риму й поезію». На концертах Кофмана публіка завжди сидить, боячись чхнути чи кашлянути — якийсь шурхіт, трелі мобілки — і диригент може перервати виступ. Такі випадки бували. Музикант вважає, що публіку потрібно виховувати і в цьому питанні він абсолютно має рацію, прийшовши на концерт класичної музики, потрібно поводитися як належить справжньому слухачеві...

Аліса АНТОНЕНКО
Газета: 
Рубрика: