Шкода, що часи єдиного Генерального плану забудови міста відійшли у минуле. Новітні віяння й чималі гроші, вкладені в будівельний розвиток Києва, роблять місто невпізнанним. Тим українцям, котрі протягом останніх трьох-чотирьох років не були в столиці, варто терміново приїхати до Києва й оглянути культові місця та улюблені дворики — вже за кілька років столична влада обіцяє змінити зовнішній вигляд багатьох районів міста.
Учора в приміщенні Київської міської державної адміністрації начальник Головного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко представив журналістам проекти й макети забудови міста і реконструкції кількох історично-культурних пам’яток міста. Портрет Києва у проектах архітекторів та інвесторів дедалі більше витягується вгору й набуває трьох основних кольорів — сірого бетону, білого мармуру, прозорого скла, з яких де-не-де визирають чітко обмежені й викладені плиткою скверики та алеї. Якщо проекти буде втілено в життя, зміни торкнуться насамперед Голосіївського та Святошинського районів Києва — тут буде збудовано сучасні торгово-розважальні та інші центри — за принципом уже існуючих «Глобуса» та «Метрограду», тільки над землею. Подібні перебудови можуть торкнутися й околиць залізничного вокзалу, а також кількох складних транспортних розв’язок — зокрема, Московської площі.
Що ж до пам’яток, охороні яких було присвячено зустріч із журналістами, то заступник міського мера Віталій Журавський не зміг дати зрозумілих пояснень щодо їхнього розвитку. З одного боку, пам’ятки архітектури та мистецтва у столиці чи не на кожному кроці — їх налічують майже чотири тисячі. З іншого — увага КМДА прикута здебільшого до кількох об’єктів, на які, за словами В. Журавського, потрібно найбільше коштів.
Основною проблемою у сфері утримання пам’яток культури та історії традиційно залишається нестача грошей. У КМДА незадоволені тим, що майже всі великі об’єкти належать різним органам виконавчої влади — а це аж ніяк не сприяє цілеспрямованому виділенню коштів на потреби пам’ятника. Найбільше фінансів потребує «Мистецький арсенал» — на його реконструкції щороку потрібно 300 млн. гривень. Значно менше коштів вимагають національні заповідники «Софія Київська» та Києво-Печерський культурний заповідник — лише по 15 мільйонів на рік. У бюджеті міської адміністрації закладають іще по 3 мільйони на «причесування» Бабиного Яру та спорудження історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Як бути із ще 3773 об’єктами, і що саме в КМДА мають на увазі під «щойновиявленими об’єктами культурної спадщини» (журналістам повідомили, що таких об’єктів у столиці понад тисячу), відповідальні особи не пояснили, а питання про те, як розвиватиметься справа із закриттям та реконструкцією Андріївського узвозу, і зовсім проігнорували. Натомість повідомили, що вже майже готовий до прийняття список пам’яток, котрим організують цілодобове художнє освітлення. Зараз список нараховує 25 об’єктів — здебільшого церков і соборів, а чи розширять список, залежить, звичайно, від кількості бюджетних коштів.
