У нинішньому вигляді Корпоративний кодекс є своєрідною розширеною версією законопроекту «Про акціонерні товариства», який уряд два тижні тому подав на розгляд Верховної Ради. Микола Бурмака вважає, що обговорення цих двох документів одночасно є цілком доцільним. За його словами, закон містить мінімум вимог до компаній, за дотриманням яких держава суворо стежитиме. Корпоративний кодекс же є більш широким документом, до якого увійшли «правила доброго тону» для роботи на українському ринку. «Кодексу, звичайно, можна не дотримуватися, — говорить Бурмака, — але це матиме наслідки для порушників, з погляду інвестиційної привабливості».
Найбільш спірною нормою Корпоративного кодексу є надання права дрібним акціонерам вимагати від АТ викупити свої папери. Приводом для такої вимоги може стати будь-яке порушення прав акціонера. Причому до таких порушень може бути зараховано навіть ситуацію, за якою ухвала зборів акціонерів не збігається з голосуванням окремого власника невеликого пакету паперів. Також гостра дискусія з певністю чекає і на вимогу до компаній щодо розкриття інформації. До переліку даних, що підлягають оприлюдненню, включено не лише фінансові показники й перелік найбільших акціонерів, але й плани розвитку підприємства, а також чинники, що заважають його роботі. Цю інформацію, згідно з Корпоративним кодексом, рекомендується надавати не лише власним акціонерам, але й «зацікавленим особам», до яких зараховуються партнери за контрактами. Вже сьогодні є очевидним, що схвалення цих перспективних, але малореальних ідей українським бізнесом практично виключене.
Проте, можливо, вітчизняних бізнесменів не дуже й питатимуть. Член Держкомісії Микола Бурмака повідомив, що учасників фондового ринку буде залучено лише до обговорення Корпоративного кодексу. А легалізовуватиме документ чи сама Держкомісія, чи Кабінет Міністрів, чи якась міжвідомча організація. У Росії Корпоративний кодекс було прийнято 1999 року, і деякий час він мав певний вплив на ринок лише завдяки тому, що підписи під ним поставили керівники найбільших компаній країни. Вони зобов’язалися поважати права дрібних акціонерів і дотримуватися етичних норм у процесі перерозподілу власності. Дуже скоро стало очевидним, що багато компаній, які підписали документ, його не дотримуються. Але саме цей факт був приводом для їхньої критики в пресі. В Україні, судячи з усього, розробники Корпоративного кодексу планують і зовсім обійтися без яких-небудь добровільних зобов’язань з боку бізнесу. Нескладно спрогнозувати, що власники великого АТ у такому разі просто проігнорують урядову ініціативу. Хоча, наприклад, президент інвестиційної компанії «Сократ» Роман Сазонов вважає, що загалом український менеджмент вже доріс до рівня, достатнього для самоорганізації та певних самообмежень.
Член Держкомісії з цінних паперів Микола Бурмака зiзнається, що не впевнений у дотриманні Корпоративного кодексу вітчизняним бізнесом. На його погляд, цей документ містить багато норм, до яких ринок повинен прийти еволюційним шляхом. Схоже, що саме зневіра в цивілізованість українського бізнесу й зіграла з Держкомісією злий жарт. Замість того, щоб з’ясувати в учасників ринку міру їх готовності до добровільного дотримання хоча б декількох правил (таких, наприклад, як обов’язкове інформування всіх акціонерів про місце і дату зборів АТ), ДКЦПФР вирішила побавитися в педагога. Проте шанс на корекцію тактики Держкомісії ще є. Не виключено, що на етапі узгодження Корпоративного кодексу з бізнес-товариством істотно зміниться не лише зміст документа, але й сценарій набуття ним чинності.
