13 березня, за 7 тижнів до Великодня (30 квітня) у православних i греко-католикiв починається Великий піст. У два першi та в останній день посту віруючим рекомендується взагалі не їсти, в усі інші дні — обходитися без тваринних продуктів, включно з молоком та яйцями. Сьогодні, втім, головний акцент робиться не на їжі (хоча пісна дієта вважається обов’язковою для всіх здорових людей), а на очищенні духовному. Під час Великого посту віруюча людина не повинна сердитися на ближніх, нуртувати в душі зло, має допомагати всім, хто цього потребує. А також просити пробачення за свої гріхи. Не кажучи вже про заборону лайки, обману, брутальності. Рекомендується також обмежувати інші свої інстинкти. Колись на час Великого посту закривалася більшість театрів, не годилося влаштовувати пишні бенкети, прийоми, бали. І, звичайно, не можна було справляти весілля. Нагадаємо, що Пасха — рухоме свято, а тому Великий піст кожного року починається з іншої дати, але завжди з понеділка.
У першу неділю Великого посту, цього року 19 березня, відзначається день Торжества Православ’я. Свято пов’язане з перемогою над так званою іконоборчою єрессю, яка набрала великої сили у Візантії VIII–XI століть. Протягом 100 років певна частина східних християн, серед яких були навіть візантійські імператори, протестувала проти вшанування ікон, вважаючи їх ідолами. Вирувало запекле гоніння на ікони, під час якого постраждало багато славетних стародавніх зображень Спаса й Богородиці. Тільки в час правління імператриці Феодори було остаточно відновлено статус ікон у церквах. На честь цієї перемоги 11 березня 843 року (в першу неділю Великого посту) було вперше відзначено день Торжества Православ’я.
